Справа № 465/1050/25 Головуючий у 1 інстанції: Коліщук З.М.
Провадження № 33/811/555/25 Доповідач: Романюк М. Ф.
25 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю ОСОБА_1 , захисника - адвоката Попка О.М, та представника потерпілої - адвоката Федірко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду міста Львова від 04 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) гривня в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 689243 від 06.02.2025, ОСОБА_1 07.01.2025 близько 14 год. 30 хв. у м. Львові на вул. Героїв Майдану, 8 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме кидався під автомобіль, на якому пересувалась ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова винесена з порушення норм процесуального права та за неповного з'ясування обставин справи.
Звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є лише формною фіксації останнього.
Стверджує, що зазначення у протоколі дії, які ніби то вчинив, не підпадають під об'єктивні ознаки дрібного хуліганства, а у разі доведення належними та допустимими доказами «поза розумним сумнівом» викладених у протоколі обставин, то таке слід було кваліфікувати за ст. 127 КУпАП.
Акцентує увагу на тому, що протокол складений з порушенням вимог ст. 254 КУпАП, а саме через три дні після отримання органом поліції виділених матеріалів кримінального провадження.
Крім того, у протоколі не зазначено та не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян та не встановлена та не зазначена інша особа - учасник конфлікту ОСОБА_3 , охоронець ОСОБА_2 , який був присутній на місці події.
Зазначає, що судом безпідставно взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 , оскільки відомості про такого не зазначались в протоколі, а його показання є незрозумілими та не чіткими.
У судове засідання апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання не з'явилась. Натомість представник потерпілої - адвокат Федірко І.І., ОСОБА_1 та захисник - адвокат Попко О.М, не заперечили про розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_2 .
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Попко О.М, підтримали апеляційну скаргу та просили її задоволити.
Представника потерпілої - адвокат Федірко І.І. заперечила апеляційну скаргу та просила залишити оскаржувану постанову без змін.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані не були.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції визнав доведеним те, що останній вчинив хуліганські дії, відносно ОСОБА_2 , а саме кидався під автомобіль, на якому пересувалась остання.
Дані обставини судом встановлені з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 689243 від 06.02.2025, пояснень наданими потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах справи.
Разом з цим, на переконання апеляційного суду, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 06.02.2025 серії ВАД № 689243 ОСОБА_1 07.01.2025 близько 14 год. 30 хв. у м. Львові на вул. Героїв Майдану, 8 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме кидався під автомобіль, на якому пересувалась ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та, відповідно до статті 251 КУпАП, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, але не є остаточним і достатнім доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 в ньому відсутні посилання на свідків правопорушення, будь-які інші докази.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
При викладені складу правопорушення, не визначена його об'єктивна сторона, тобто не зазначено, що саме порушив ОСОБА_1 - громадський порядок чи спокій громадян, а лише зазначено, що вчинив дрібне хуліганство.
Наведенні порушення, на думку суду, є істотними, а тому даний протокол не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Інших доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи не містять.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а також відомостями, що містяться в доданих до протоколу документах, не доведено те, що в діях ОСОБА_1 є склад інкримінованого йому правопорушення.
В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі - презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Наведених обставин суд першої інстанції не врахував, в зв'язку з чим неправильно застосував ст. 173 КУпАП і безпідставно наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення дрібного хуліганства.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 .
За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задоволити.
Постанову судді Франківського районного суду міста Львова від 04 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк