Дата документу 28.04.2025 Справа № 336/9947/24
Єдиний унікальний № 336/9947/24
Провадження №22-ц/807/848/25
Головуючий в 1-й інстанції - Звєздова Н.С.
28 квітня 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
У жовтні 2024 року представник позивача - Кожем'яченко Ю.М., яка є керівником юридичної особи позивача на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з вказаною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики № 75527999 в розмірі 20761 грн. та судові витрати. Позов обґрунтований тим, що 11.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи - НОМЕР_2) укладено Договір позики №75527999 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 13000,00 грн. строк позики - 30 днів тобто до 10.06.2021 року зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису pirpNbH2v6, що був надісланий на вказану Відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в п.18 Договору позики. Того ж дня, позикодавець на виконання п.1 Договору позики №75527999 від 11/05/2021 року, свої зобов'язання виконав, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 13000грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача за номером платіжної картки № НОМЕР_1 . Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. В подальшому, позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором позики, зокрема: 26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (ідентифікаційний код юридичної особи -35017877) укладено договір факторингу №2106 за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників. Пунктом 5.2. Договору факторингу встановлено, що перехід від позикодавця/первісного кредитора до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Виконання п.5.2. Договору факторингу підтверджується підписанням сторонами Додатку №4 та №5 до Договору факторингу. Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 26.10.2021 року до договору факторингу №2106 від 26.10.2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 44 044,00 грн., з яких: 13000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 31 044,00 грн. - сума заборгованості по процентам. Однак, враховуючи, що додаткових угод про продовження строку дії договору позики укладено не було, правову позицію викладену у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, проценти нараховуються в межах дії договору, тобто протягом 30 днів, заборгованість яку просить стягнути позивач з відповідача на свою користь становить 20 761,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 7 761,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2025 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову якою задовольнити позов повністю.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що моментом переходу права грошової вимоги за договором факторингу укладеним позивачем є момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованості, а не момент здійснення розрахунків. В матеріалах справи наявні належні та достатні докази на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75527999, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 13000,00грн. строк позики - 30 днів тобто до 10.06.2021 року зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики.
Згідно з п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
В п. 5 Договору позики № 75527999 від 11.05.2021 сторони погодили, що цей договір укладається в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Договір підписано електронним підписом позичальника, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису pirpNbH2v6, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 4.1. п. 4 Договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. (п. 4 Договору позики).
11.05.2021 на банківську картку відповідача зараховано грошові кошти в розмірі 13000 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018.
26.10.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено Договір факторингу № 2106, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» приймає належні TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі Заборгованостей (додаток 1 до Договору) в розмірі Портфеля Заборгованості.
Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 21.06.2021 ТОВ "Фінансова компанія управління активами" набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 44 044,00 грн.
Однак, враховуючи, що додаткових угод про продовження строку дії договору позики укладено не було, враховуючи правову позицію викладену у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, проценти нараховуються в межах дії договору, тобто протягом 30 днів, заборгованість яку просять стягнути з відповідача на свою користь становить 20 761,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 7 761,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні вимог позову, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів на підтвердження сплати ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» коштів ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за передачу права вимоги згідно договору факторингу №2106 від 26.10.2021 матеріали справи не містять, а п.6.2.- 6.4. договору факторингу, які повинні містити ціну, за якою відступається право вимоги до боржників, містить механічні видалення самої суми продажу. Позовні вимоги заявлені не правомірно, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором факторингу на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» своїх зобов'язань за договором факторингу свідчить про недоведеність факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №75527999 від 11.05.2021 від первісного кредитора ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача, а також факту отримання коштів за означеним договором, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із договору №75527999 від 11.05.2021 року укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (фактор) та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено Договір факторингу № 2106 (далі Договір).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що згідно умов цього договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги за Портфелем Заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру Заборгованостей в електронному вигляді), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги. Підписані Сторонами Акти прийому передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору. Акти прийому передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього Договору.
До вказаного договору був долучений реєстр прав вимог №2, в якому була наявна вимога до відповідача (порядковий номер 17375), із ціною продажу вимоги до нього у розмірі 1326,00 грн (а.с. 38).
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладеного договору факторингу перехід права вимоги пов'язаний з моментом підписання Додатку №4,5 до Договору факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року, якими є Актами прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді, а не з оплатою за договором факторингу.
Таким чином, за наявності вказаних доказів, право вимоги за договором із відповідачем перейшло до позивача з моменту підписання відповідних актів.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладеного договору, а тому до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», перейшло право вимоги за кредитним договором від 11.05.2021 року № 75527999, укладеного між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Як визначено ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія управління активами», надало розрахунок суми заборгованості за договором позики № 75527999, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 складає 20761,00 грн, з яких 13000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 7761,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за договором позики у загальному розмірі 20761,00 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру базової відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.
Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.
Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «Фінансова компанія управління активами» слід задовольнити та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за договором позики № 75527999 від 11.05.2021 року в сумі 20761,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2422,40 грн та апеляційної скарги 3633,60 грн, а всього 6056,00 грн.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2025 року у цій справі скасувати. Ухвалити нову постанову наступного змісту.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877) заборгованість за Договором позики № 75527999 від 11.05.2021р. в розмірі 20761,00 грн. з яких: 13000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7761,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877) витрати по сплаті судового збору за подання позову 2422,40 грн та апеляційної скарги 3633,60 грн, а всього 6056,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 28 квітня 2025 року.
Судді: С. В. Кухар
І.В. Кочеткова
Г.С. Подліянова