23.04.2025 Справа №607/16550/14-ц Провадження №6/607/46/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Процишин Н.В.
представника заявника ОСОБА_1
зацікавленої особи та її представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву приватного підприємства «Будсоюз-техніка», зацікавлені особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну способу виконання рішення суду, ухваленого у справі за позовом приватного підприємства «Будсоюз-техніка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 , Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Заявник Приватне підприємство «Будсоюзтехніка», зацікавлені особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулось із заявою про зміну способу виконання рішення суду, ухваленого у справі за позовом приватного підприємства «Будсоюз-техніка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 , Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно якого просить змінити спосіб виконання означеного судового рішення, а саме звернути стягнення на користь приватного підприємства «Будсоюз-техніка» на предмет іпотеки:квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 03 липня 2003 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 03 липня 2003 року за реєстровим номером 1235, загальна площа 98,8 кв.м., житлова 42,4 кв.м. - шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченим Іваненко О.С, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 15 серпня 2005 року, який зареєстровано в Державному реєстру правочинів за №1352585 та в Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації 17 серпня 2005 року за реєстровим номером 21370, загальна площа 45,5 кв.м., житлова 28,5 кв.м. - шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_3 та належить на праві власності ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Шмограй Т.В. 24 грудня 2004 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 28 грудня 2004 року за реєстровим номером 21369, загальна площа 46,1 кв.м., житлова 33,8 кв.м. із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на вказане нерухоме майно шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення.
Свої вимоги заявник мотивує тим, щорішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року у справі №6077/16550/14, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за договором кредитної лінії №515/2006-МК від 31 липня 2006 року в розмірі 313 390 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом не день ухвалення судового рішення складає 7 771 473 грн.. 13 коп. звернено стягнення на користь приватного підприємства «Будсоюз-техніка» на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_4 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 , квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 , квартиру АДРЕСА_3 та належить на праві власності ОСОБА_5 , із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. Зазначене судове рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно, а саме на частки квартири АДРЕСА_4 , квартиру АДРЕСА_3 , квартиру АДРЕСА_1 , на період чинності Закону України «Про мораторій та стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014. В добровільному порядку, боржниками за погодженням із кредитором реалізована квартира АДРЕСА_4 , а отримані від продажу квартири грошові кошти передані кредитору в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії №515/2006-МК від 31.07.2006. Заявник зазначив, що станом на даний час змінилось чинне законодавство в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та фактичні обставини, що на думку заявника унеможливлюють виконання рішення суду в порядку та у спосіб ним встановлений. Так, Закон України «Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 втратив чинність на підставі Закону України від 13.04.2021 року. Закон України «Про іпотеку» також зазнав змін. Крім цього, Закон України «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану у 30 денний строк після припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41,47 (у частині реалізації предмету іпотеки на електронних торгах) цього Закону. Також, вказав, що суд приймаючи дане рішення щодо боржника ОСОБА_5 вказав, що остання проживає за адресою: АДРЕСА_5 , що не відповідає дійсності, оскільки під час вчинення дій виконавчого провадження, заявнику стала відома інформація, що ОСОБА_5 на території України не перебуває, а проживає в США з 2006 року за адресою: Illinois НОМЕР_1 , Sparker Ridge Pt Lockport ІІ, 60441 ( НОМЕР_1 , Саут Паркер Рідж Драйв, Лакпорт НОМЕР_2 ) та отримала 19.10.2017 у Генеральному консульстві України в Чикаго паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Відтак, заявник вважає, що викладені зміни в законодавстві України та змінені фактичні обставини унеможливлюють виконання даного судового рішення.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25.02.2025 року прийнято до розгляду дану заяву та призначено її до розгляду із викликом сторін у справі.
ОСОБА_2 подала письмові заперечення на подану заяву, згідно із якими зазначила, що встановлений Законом №1304-VІІ мораторій не передбачав втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняв його примусове стягнення, а з 23.09.2021 він втратив чинність. Однак, Закон України від 15.03.2022 №2120-ІХ вніс зміни у відповідні акти законодавства, у тому числі у Закон України «Про іпотеку», яким встановив заборону реалізації майна на яке звернено стягнення за судовим рішенням у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30 денний строк після його припинення або скасування. Вважає, що обставини на які покликається ПП «Будсоюз-техніка» у заяві, не обґрунтовують доцільність та необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення, оскільки заявник просить фактично змінити резолютивну частину судового рішення шляхом виключення із неї покликання на те, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014. Таким чином, зацікавлена особа вважає, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, що фактично зводиться до виключення із його резолютивної частини посилання на заборону виконання судового рішення на час дії мораторію змінює рішення суду по суті та спосіб захисту прав та інтересів, передбачений статтею 16 ЦК України. Вважає, що заявником не доведений факт існування обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а тому відсутні законодавчо встановлені підстави для задоволення заяви ПП «Будсоюз-техніка». Протягом всього часу дії воєнного стану та ще 30 днів після його припинення в силу закону не можливо звернути стягнення на нерухоме майно фізичних осіб, яке передано в іпотеку за споживчими кредитами та виселити осіб із житлових приміщень, про звернення стягнення на які вже існує судове рішення. Також вважає, що не можливо в цей період проводити реалізацію майна на електронному аукціоні у порядку виконання судового рішення. Встановлена Законом заборона не ускладнює виконання судового рішення, а лише відстрочує його виконання на строк встановлений законом та не потребує внесення змін в дане судове рішення.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 подану заяву підтримав та просить її задовольнити з підстав, які викладені у ній.
ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 вважають, що подана заява не підлягає до задоволення, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Інші учасники - зацікавлені особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про місце та час розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, доходить до наступних висновків.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно положеннями ч.1 ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
В силу вимог ч. 1, 3 ст 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглянув справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.
Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об'єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити рішення по суті.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.
Суд вважає, що звертаючись із заявою про заміну способу виконання даного судового рішення, ПП «Будсоюз-техніка» не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення, заявник вказує, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна з громадян України», наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014, на який покликався суд у своєму рішенні, втратив чинність, а також Закон України «Про іпотеку» зазнав змін, зокрема його доповнено пунктом 5-2 згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30 строк після його припинення або скасування щодо нерухомо мого майна (нерухомості) за споживчими кредитами зупиняється дія статті 37, 38, 40, 41, 47.
Згідно із статтею 5-2 прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», доповненого на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Крім цього, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року втратив чинність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 року.
Однак, суд не вважає зміну наведеного законодавства, а також втратою чинності Закону, що встановлював заборону реалізації спірного майна, обставиною, що істотно ускладнює або робить виконання судового рішення не можливим. Крім цього, суд вважає, що така обставина, як проживання боржника ОСОБА_5 за межами території України в США, також не є такою обставиною, яка робила б не можливим виконання вказаного судового рішення. Адже, в силу вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Також, суд зазначає, що у випадку задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення фактично змінюється спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення заяви ПП «Будсоюз-техніка» про зміну способу виконання судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд ,-
У задоволенні заяви приватного підприємства «Будсоюз-техніка», зацікавлені особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну способу виконання рішення суду, ухваленого у справі за позовом приватного підприємства «Будсоюз-техніка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 , Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 28 квітня 2025 року.
Головуючий суддя В. В. Ромазан