79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" квітня 2025 р. Справа №907/972/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Голубінка М.В.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача - не з'явився
представник відповідача - Ламбрух О.С.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Превенція» від 31.01.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/338/25 від 07.02.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 (повний текст рішення складено та підписано 24.01.2025, суддя Лучко Р.М.)
у справі № 907/972/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Каграманова Марата Геннадійовича , м. Ужгород
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Превенція», смт Середнє Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 83 160,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Закарпатської області подано позов Фізичної особи-підприємця Каграманова Марата Геннадійовича ( далі - ФОП Каграманов М.Г., позивач ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Превенція» (далі - ТОВ “Превенція», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 83 160,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на стаціонарну фізичну охорону об'єктів №У-1797/Ф від 01.10.2023 щодо оплати наданих позивачем послуг з охорони за квітень-травень 2024 року.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 у справі №907/972/24 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ “Превенція» на користь ФОП Каграманова М.Г. 83 160,00 грн заборгованості та 3 028,00 грн в повернення сплаченого судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, а відповідачем не заперечується факт надання ФОП Каграмановим М. Г. послуг з охорони об'єкта ТОВ “Превенція» у квітні та травні 2024 року на суму 83 160,00 грн, а також порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг у погоджений сторонами строк. Відтак, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ “Превенція» подало апеляційну скаргу від 31.01.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 у справі №907/972/24 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апелянта обґрунтовані неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що за умовами Договору у замовника виникає обов'язок оплатити послуги охорони через 5 днів після отримання актів виконаних робіт. Як вбачається з трекінгу поштового відправлення, яким позивач надіслав акти виконаних робіт, таке було вручене відповідачу 13.11.2024. Позов у даній справі подано 15.11.2024.
Відтак, позивачем не доведено настання строків оплати та прострочення виконання зобов'язання відповідачем, а суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про задоволення позову.
ФОП Каграманов М.Г. відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 справу №907/972/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Превенція» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 у справі №907/972/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2025.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та від 08.04.2025 за клопотанням апелянта розгляд справи №907/972/24 відкладався на 08.04.2025 та на 22.04.2025, відповідно.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 задоволено заяву представника відповідача - адвоката Ламбруха О.С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
В судове засідання 22.04.2025 прибув представник відповідача (в режимі відеоконференції).
Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 22.04.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
01.10.2023 між ФОП Каграмановим М.Г. ( далі - виконавець) та ТОВ “Превенція» ( далі - замовник) було укладено договір на стаціонарну фізичну охорону об'єктів № У-1797/Ф (далі - Договір), за умовами п. 2.1. якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкти, перераховані у дислокації (Додаток №1).
Відповідно до п. 1.2. Договору охороною є системний комплекс організаційних заходів по забезпеченню недоторканості та збереженню майна, що знаходиться на об'єкті силами працівників охорони від протиправних посягань на нього сторонніх осіб в період часу, визначений даним Договором. Об'єкт - окремий предмет, приміщення, будівля чи конкретна територія, що охороняється (п. 1.1. Договору).
За змістом п. 3.1. Договору його сума визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку (Додаток №2 до Договору).
Згідно з п. 3.3. Договору оплата за послуги здійснюється замовником виключно виконавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів у безготівковій формі національної валюти України на рахунок виконавця. Виконавець щомісячно в останній робочий день місяця, підписує та передає замовнику акт виконаних робіт. Замовник протягом п'яти робочих днів з моменту отримання, підписує акти виконаних робіт та повертає виконавцю його примірник або протягом цього ж строку направляє виконавцю обґрунтований акт про недоліки.
Виконавець зобов'язаний у терміни та порядку, визначеними замовником в акті про недоліки усунути недоліки або сторони можуть домовитися про інше.
В разі якщо замовник не підписав отримані акти або не надав акт про недоліки, то послуги вважаються прийнятими замовником та підлягають оплаті.
Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. Договору такий набуває чинності з дня підписання і діє до 01 жовтня 2024 року. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.
Відповідно до Дислокації-розрахунку від 01.10.2023 (Додаток №2 до Договору) об'єктом охорони є госпіталь “Превеншн» в с. Великі Лази, вул. Східна, 4-1, а вартість охорони 60 грн за 1 годину (43 800,00 грн за місяць).
Позивач зазначає, що в період з жовтня 2023 року по травень 2024 року надав визначені в Договорі послуги охорони об'єкта в с. Великі Лази, вул. Східна, 4-1 (госпіталь “Превеншн»), надіслав відповідачу засобами поштового зв'язку оригінали актів виконаних робіт за вказаний період, які останній не підписав, однак і не надав мотивованої відмови від їх підписання.
Факт надання позивачем послуг за Договором відповідач не заперечує та не спростовує.
Оскільки, відповідачем не оплачено наданих позивачем послуг за Договором у квітні та травні 2024 року на суму 83 160,00 грн, ФОП Каграманов М.Г. 07.11.2024 на адресу ТОВ “Превенція» скеровано претензію про сплату заборгованості.
Надіслання претензії на адресу відповідача підтверджується долученими до позову фіскальним чеком від 07.11.2024, описом вкладення в цінний лист віл 07.11.2024, поштовою накладною за трек-номером відправлення 8800000067208.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи наведене, ФОП Каграманов М.Г. звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з ТОВ “Превенція» заборгованості в сумі 83 160,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підтвердження факту надання послуг охорони за Договором у квітні та травні 2024 року на суму 83 160,00 грн позивачем додано до позовної заяви акти надання послуг №46 від 30.04.2024 та №96 від 31.05.2024, надіслані відповідачу 07.11.2024 та отримані останнім 13.11.2024 (відповідно до трекінгу поштового відправлення №8800000067208).
Відповідно до п.3.3. Договору замовник протягом п'яти робочих днів з моменту отримання, підписує акти виконаних робіт та повертає виконавцю його примірник або протягом цього ж строку направляє виконавцю обґрунтований акт про недоліки. Виконавець зобов'язаний у терміни та порядку, визначеними замовником в акті про недоліки усунути недоліки або сторони можуть домовитися про інше. В разі якщо замовник не підписав отримані акти або не надав акт про недоліки, то послуги вважаються прийнятими Замовником та підлягають оплаті.
Відповідач не підписав актів наданих послуг у визначений Договором строк, однак і не направив виконавцю обґрунтованого акту про недоліки.
Факт надання позивачем послуг за Договором відповідач не заперечує та не спростовує.
Разом з тим, відповідач (апелянт) вважає передчасним подання позову у даній справі з огляду на те, що за умовами Договору у замовника виникає обов'язок оплатити послуги охорони через 5 днів після отримання актів виконаних робіт.
Щодо даних тверджень скаржника колегія суддів зазначає наступне.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 3.3. Договору оплата за послуги здійснюється замовником виключно виконавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів у безготівковій формі національної валюти України на рахунок виконавця.
Отже, хоча п. 3.3. Договором і передбачено підписання сторонами актів виконаних робіт, строк оплати наданих виконавцем послуг визначено до 10 числа поточного місяця без прив'язки до моменту отримання таких актів замовником.
Відтак, судом апеляційної інстанції відхиляються твердження апелянта про передчасність подання позову у даній справі як безпідставні та необгрунтовані.
Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 83 160 грн та погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Превенція» від 31.01.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/338/25 від 07.02.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 у справі №907/972/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 28.04.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.