Провадження №2/447/652/25
Справа №447/804/25
(заочне)
28.04.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Бачуна О.І.,
секретар судового засідання Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник ТОВ «Споживчий центр» Шабатин Н.А. за допомогою «Електронний суд» звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 15.06.2024-100002102 від 15.06.2024 у розмірі 16027,74грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.06.2024, шляхом підписання електронним підписом укладено Кредитний договір № 15.06.2024-100002102. На виконання умов Договору та відповідно квитанції про перерахунок коштів кредитором позичальнику було надано кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 98 днів. Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за умовами Договору виконало повністю та надало відповідачу грошові кошти у користування, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, грошові кошти у визначені Договором строки не повернув, внаслідок чого станом на 22.09.2024 утворилась заборгованість у розмірі 16027,74 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 000,00 грн., процентів у розмірі 6804,00 грн., комісія - 223,74 грн. та неустойка - 3000 грн. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18.03.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу роз'яснено право та порядок подання відзиву на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк для його подання.
Судом вживались заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача скеровувались ухвала про відкриття провадження у справі рекомендованою поштовою кореспонденцією.
У визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем відзиву до суду не подано, про наявність поважних причин не подання відзиву у встановлений строк суду не повідомлено, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів..
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
У зв'язку із тим, що відповідно до положеньЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другоїстатті 247ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 15.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено кредитний договір (оферти) № 15.06.2024-100002102, шляхом підписання відповідачем електронним підписом заявки, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Як вбачається із заявки позичальника про перекредитування/зарахування від 15.06.2024, укладаючи вищезазначений кредитний договір позичальник просив зарахувати його вимогу про видачу суми кредиту у розмірі 6000,00 грн за кредитним договором № 15.06.2024-100002102.
Відповідно до умов укладеного 15.06.2024 Договору № 15.06.2024-100002102 кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надано позикодавцю ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000,00 грн на строк 98 днів з дня його надання, тобто до 20.09.2024.
Умовами договору сторонами погоджено, що період користування ставкою - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Також, умовами договору погоджено комісію - 15 % від суми кредиту та дорівнює 900 грн, а також неустойка - 60 грн, яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Крім того, сторонами Договору узгоджено графік платежів.
Підписавши заявку позичальник ОСОБА_1 підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в ч. 2ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», паспорт споживчого кредиту відповідно доЗакону України «Про споживче кредитування», графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Так, позичальник того ж дня, 15.06.2024 своїм електронним підписом підписав, а відтак ознайомився та погодився із умовами, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №15.06.2024-100002102 від 15.06.2024 про споживчий кредит, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр».
Із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №15.06.2024-100002102 від 20.09.2024 становить 16027,74грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6000,00 грн., процентів у розмірі 6804,00 грн., комісія -223,74 грн. та неустойка - 3000 грн.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про споживче кредитування'договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Частинами першою, третьоюстатті 509 ЦК Українивизначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.526,615 Цивільного кодексу Українизобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідноз ст. 599 ЦК Українизобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормоюст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положеньст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію'зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ізстаттею 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.610,611 ЦК Українипорушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першоюстатті 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписавши 15.06.2024 заявку із пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) та уклавши таким чином із ТОВ «Споживчий центр» Кредитний договір № 15.06.2024-100002102, відповідач ОСОБА_1 відповідно до статей 627 ЦК України добровільно погодилася на визначені кредитним договором умови та взяла на себе відповідні зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, комісії, неустойки. Однак, у визначений строк їх не повернув, у зв'язку з чим заявлена вимога позивача про стягнення із відповідача суми заборгованості підлягає задоволенню.
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним договірних зобов'язань.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків, комісії, неустойки та погашення виниклої заборгованості, відтак заявлені ТОВ «Споживчий центр» позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.12,13,81,141,258-259,264-265,274,280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.06.2024-100002102 від 15.06.2024 у розмірі 16027,74 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 28.04.2025
Суддя Бачун О. І.