Справа № 212/11821/24
2/212/768/25
22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам,-
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Житлокомцентр» (далі - ТОВ “Житлокомцентр») звернулось до суду із вказаним позовом в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 29 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 21821,20 грн., суму індексу інфляції у розмірі 1755,69 грн., 3 % річних у розмірі 663,34 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно договору № б/н від 21 грудня 2012 року про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі, ТОВ “Житлокомцентр» було визначено управителем та виконавцем послуг у тримання будинку з 01 квітня 2013 року по теперішній час. До переліку об'єктів 4 Жовтневого району входить будинок АДРЕСА_2 . Відповідач набула право власності 28 жовтня 2020 року на підставі договору дарування № 1308, виданого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбіда Є.М. на приміщення АДРЕСА_3 та володіє до теперішнього часу. Вказане приміщення знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, у якому надаються послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання, каналізації, послуги з дератизації, дезінсекції тощо. ТОВ “Житлокомцентр» у період з 29 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2024 року надавав послуги, але відповідач не сплатила їх, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 листопада 2024 року становить 21821,20 грн., яка до теперішнього часу не сплачена відповідачем.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з додатками разом з ухвалою про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляла.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно договору про надання послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі від 21 грудня 2012 року, укладеного між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та позивачем за яким ТОВ “Житлокомцентр» передано функції управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (а.с.11-13).
Договір набуває чинності з 01 квітня 2013 року та діє до 01 квітня 2014 року. Даний договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін (п.4.1 договору).
Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та ТОВ “Житлокомцентр» підписано акт прийому-передачі будинків, споруд або групи будинків і споруд, який є додатком до договору з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд від 21 грудня 2012 року (а.с.14).
Згідно переліку будинків об'єкту № 4 Жовтневого району, яким надаються послуги з управління та утримання будинку і прибудинкової території входить будинок АДРЕСА_2 (а.с.14).
Згідно додаткової угоди до договору про надання послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об'єкт № 4) від 21 грудня 2012 року, укладеного 11 листопада 2013 року між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та позивачем, сторони домовились викласти п.4.1 договору у наступній редакції: договір набуває чинності з 01 квітня 2013 року та діє безстроково. Якщо одна із сторін має намір розірвати договір, вона повинна попередити про цей намір не менш як за місяць до його розірвання (а.с.15).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 28 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбіда Є.М. за № 1308 (а.с.16).
З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача була направлена претензія щодо досудового врегулювання спору, яка залишена відповідачем без уваги (а.с.17-18).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно ч.1 ст.11, ч.1 ст.12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до вимог ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року власники зобов'язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно займаної площі.
Статтею 66 ЖК України закріплено, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.
Згідно ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Положеннями частини четвертої статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує. Тобто тягар утримання майна покладається на його власника.
Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги..
Так, судом встановлено, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та повинна утримувати своє майно і тому є споживачем послуг з управління багатоквартирного будинку та суб'єктом, який має здійснювати оплату за надані послуги.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ “Житлокмоцентр» належним чином виконувало свої зобов'язання з утримання багатоквартирного будинку у якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, однак відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.
Відповідач, як споживач послуг з утримання будинку не здійснювала своєчасно та в повному обсязі оплату за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Як встановлено судом з наданого розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем, борг по оплаті за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2020 року по жовтень 2024 року становить 21821,20 грн. (а.с.6-7).
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, згідно з розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 663,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1755,69 грн. (а.с.8-9).
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.
При цьому Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ “Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Крім того на підставі п.19 “Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України “Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Врахувавши наведені норми, суд вважає, що для заявлених позивачем вимог строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК щодо продовження строків за ст.257 ЦК на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.66-68 ЖК України, ст.ст.322, 625 ЦК України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 - 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлокомцентр» заборгованість за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 29 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 21821 гривні 20 копійок, суму індексу інфляції у розмірі 1755 гривень 69 копійок, 3 % річних у розмірі 663 гривні 34 копійки, а всього 24240 (двадцять чотири тисячі двісті сорок) гривень 23 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлокомцентр» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Житлокомцентр», код ЄДРПОУ 37665038, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Руденка, буд. 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 28 квітня 2025 року.
Суддя: М.Д. Власенко