Справа № 466/3732/25
Провадження № 1-кс/466/1258/25
25 квітня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому в місті Львів скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим,-
21.04.2025 заявник ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим.
В обґрунтування скарги зазначає, що 18 квітня 2025 року ним було отримано постанову «про відмову у задоволенні клопотання» від 08 квітня 2025 року, котра надійшла каналами електронного зв'язку на його електронну скриньку від Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону з електронної скриньки iu@vpzhr.gp.gov.ua об 15:56 год. З даною постановою прокурора він не згідний, посилаючись на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 02.04.2025, згідно якої слідчим суддею було постановлено «зобов'язати уповноважену особу прокуратури Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яка входить у групу прокурорів в межах даного кримінального провадження, розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42025030000000008 від 03.02.3035 року, яке внесене на підставі заяви ОСОБА_3 про невиконання судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 30.01.2025».
У даній скарзі просив зобов'язати п
рокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , визнати його потерпілим у кримінальному провадженні №42025030000000008 у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України- невиконання судового рішення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання скаржник не прибув, в режимі відеоконференції на зв'язок із судом не вийшов. Повідомлень на момент розгляду скарги про неможливість прийняття участі у відеоконференції скаржником та клопотань про відкладення розгляду скарги не надходило.
В судове засідання представник (прокурор) Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону не з'явився , хоча був повідомлений про день та час розгляду скарги .
Враховуючи обмежені КПК строки розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути таку на підставі поданих доказів.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Луцького районного управління поліції Головного управління поліції у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025030000000008 від 03.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382 КК України, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 02.04.2025 було постановлено «зобов'язати уповноважену особу прокуратури Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яка входить у групу прокурорів в межах даного кримінального провадження, розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42025030000000008 від 03.02.3035 року, яке внесене на підставі заяви ОСОБА_3 про невиконання судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 30.01.2025.
Постановою прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 від 08.04.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення до кримінального провадження в статусі потерпілого, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Визнання чи невизнання особи потерпілою має здійснюватися виключно на підставі положень статті 55 КПК України.
За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до частини 5 статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Згідно із частиною 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, КПК України не передбачена можливість визнання або невизнання особи потерпілою у кримінальному провадженні слідчим суддею, так само як до повноважень слідчого судді не віднесено право зобов'язувати слідчого чи прокурора визнавати особу потерпілим.
Відтак, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що питання визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування відноситься виключно до компетенції слідчого, у провадженні якого перебуває справа, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, тому слідчий суддя не вправі зобов'язувати слідчого, прокурора визнавати особу потерпілим.
Щодо процесуального статусу потерпілого, його набуття та судового захисту, то слід зазначити, що положеннями статті 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні таких рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (наприклад, нерозгляд клопотання про визнання потерпілим) (п.1 ч.1 ст.303 КПК України); рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою (п.5 ч.1 ст.303 КПК України);
В межах даної скарги скаржник вимог про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим чи на бездіяльність щодо нерозгляду клопотання про визнання потерпілим не заявляв. При цьому, враховуючи аналіз положення чинного КПК України та сформованої з цього питання практики Верховного Суду при здійсненні повноважень судового контролю слідчий суддя неуповноважений своїм рішенням покладати на слідчого зобов'язання щодо визнання відповідної особи потерпілою, вручення пам'ятки про права і обов'язки потерпілого, оскільки таке суперечать змісту ст. 55 КПК України та за своєю суттю може свідчити про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого.
Так, у Постанові ВС від 01.12.2022 у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Суд зауважив, що «…слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого. Виходячи з цього, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не виконує функції слідчого, прокурора у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений змоги надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності».
У зв'язку із наведеним, вважаю, що заявлені скаржником вимоги не підлягають вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування.
Керуючись статями 303-307, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42025030000000008 від 03.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382 КК України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1