Справа №: 465/1778/25
3/465/1224/25
25.04.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Гулієва М. І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, н працюючого,-
за ч. 1 ст. 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03 березня 2025 року, 27.01.2025 року о 20:00 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме- нецензурно висловлювався та психологічно погрожував .
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе не визнав,пояснив, що він з колишньою дружиною і дочкою користуються одним автомобілем. 26.01.2025р. він з старшою та середущою доньками гуляли у Стрийському парку, несподівано старшій доньці зателефонувала його колишня дружина та сказала терміново її завезти по роботі кудись за місто. Він попросив доньку підвезти його у центр, внаслідок чого донька не змогла вчасно завезти колишню дружину на ділову зустріч. Наступного дня 27.01.2025р приблизно о 19 год. помітив, що з гаражу зник пристрій для заряджання автомобіля, а з дому зникла його пара ключів до авто. Він зателефонував ОСОБА_3 (старшій дочці) аби з"ясувати, що сталось і дізнався ,що забрала дані речі мама, оскільки була зла за запізнення та вирішила, що він більше не має права разом з дочкою користуватись автомобілем. Дочка повідомила, що мати зі знайомою кудись відігнали автомобіль. Така поведінка колишньої дружини його обурила не лише щодо нього, а й щодо його дочки. Не маючи з нею зв"язку по телефону він прийшов за адресою - АДРЕСА_3 , щоб з"ясувати де знаходиться автомобіль. У них з колишньою дружиною відбулась словесна перепалка у підвищеній тональності. Жодних погроз чи образ він не висловлював, розмова лише стосувалась різного бачення справедливості. В силу того, що порозуміння він не знайшов, почувши натомість, що машину він більше не побачить, він повернувся додому. Поліцію ніхто не викликав.З великим здивуванням він ознайомився із заявою його колишньої дружини від 28.01.2025р., де зазначено, що він висловлював погрози не лише щодо неї, а й до доньки.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 27.01.2025 року близько 20:00 ОСОБА_1 прийшов у квартиру по АДРЕСА_2 , де вона проживає з дітьми. У них дійсно виник конфлікт з приводу їх користування автомобілем, який належить старшій дочці.Він погрожував , щоб вони повернули йому автомобіль.Вважає,що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, так як погрожував її вбити, чинив психологічний тиск на неї та старшу дочку.У поліцію вона звернулась на наступний день, так як не знала чи може це зробити.Дочка у поліцію не зверталась. Після 27 січня колишній чоловік неодноразово возив її на об"єкти.
Заслухавши пояснення учасників справи, адвоката Сухарину В.С.,прослухавши аудіозапис події, наданий потерпілою, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно з положеннями КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до п.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» термін домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство, відповідно до закону - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Ці обставини (завдання шкоди фізичному здоров'ю або завдання шкоди психічному здоров'ю чи можливість спричинення якогось виду шкоди), як обов'язкові елементи складу правопорушення повинні бути зазначені у протоколі.
В іншому випадку - буде порушено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.
Разом з тим, із протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03 2025 року вбачається, що в ході складання такого настання психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій встановлена не була.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 689376 від 03.03.2025 року, рапорт та пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , між ним та його колишньою дружиною виник конфлікт щодо користування автомобілем, що підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_2 та це вбачається із наданого потерпілою аудіозапису події.
Доказів, які б дозволяли суду на підставі ст. 252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП органом, уповноваженим на складання протоколу, не надано.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Окрім того, конфліктна ситуація за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Враховуючи наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації з приводу користування майном не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності,згідно з якоювсі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, вирішуючи справу в межах складеного протоколу у відповідності до положень ст. ст. 254,279 КУпАП, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановив:
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М. І. Гулієва