Справа № 454/1122/25
28.04.2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4
На розгляді в Сокальському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження №12025142310000034 від 13.03.2025р. щодо ОСОБА_5 за ч.1 ст.126 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 року матеріали за обвинувальним актом передано для розгляду судді ОСОБА_4 .
Потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_3 надав заяву про відвід головуючому судді, який мотивовано тим, що в судовому засіданні не було встановлено ні причин ні наслідків розслідування у даній справі та вбачає ознаки ст.255 КК України.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Вивчивши клопотання про відвід судді, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Положення ст. 75 КПК України визначають перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Зокрема ст. 80 КПК України регламентовано, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.
Вимога мотивувати відвід (самовідвід), означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді, слідчого від участі у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки належним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
З досліджених матеріалів встановлено, що після отримання обвинувального акту суддя одразу ж призначила підготовче судове засідання з викликом учасників судового провадження, про що постановлено відповідну ухвалу.
Одразу ж ОСОБА_3 подав скаргу - скерувати розгляд справи в інший ВП.
У визначений день розпочато підготовче засідання за участю прокурора, обвинуваченого та потерпілого та після оголошення складу суду ОСОБА_3 заявляє відвід.
Доводи ОСОБА_3 про те, що суд не встановив ні причин ні наслідків розслідування у даній справі, не здійснює перевірку неправильності правової кваліфікації, є хибними, оскільки питання оцінки доказів на предмет доведеності обвинувачення та правильності правової кваліфікації інкримінованих обвинуваченому дії, відноситься до стадії ухвалення рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження.
Таким чином, обставин, які б дійсно свідчили про упередженість головуючої судді при розгляді цієї справи, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75,76,81 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у справі №454/1122/25 відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1