Справа № 2-а-283/11
16 лютого 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ковальській Т.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській обл., Інспектора ДПС БДПС ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Дніпропетровська Сокол Володимира Вікторовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що оскаржуваною постановою від 20.11.2010 р. АЕ1 № 005199 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що, керуючи о 06:50 годин того ж дня автомобілем «Шевроле», д/н НОМЕР_1 , рухався по вул. Набережна Заводська у м. Дніпропетровську зі швидкістю 86 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості більше, ніж на 20 км/год. Згадану постанову позивач вважає необґрунтованою, оскільки фактично він рухався зі швидкістю у межах дозволеної. Також послався на процедурні порушення, допущені відповідачем.
Позивач до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 11).
Відповідач, представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про день та час його проведення повідомлялися, матеріали справи про адміністративне правопорушення на вимогу суду надані не були, суду надана заява про розгляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_2 (а.с. 10).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 20.11.2010 р. відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого останній, керуючи о 06:50 годин того ж дня автомобілем «Шевроле», д/н НОМЕР_1 , рухався по вул. Набережна Заводська у м. Дніпропетровську зі швидкістю 86 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості більше, ніж на 20 км/год, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 5). Позивач з наявністю в його діях складу адміністративного правопорушення був незгодний, що зазначив у відповідній графі протоколу.
Постановою від 20.11.2010 р. позивач за вищезазначене правопорушення був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи позивача про те, що фактично порушення не мало місця, матеріалами справи не спростовуються, представник відповідача до суду не з'явився, матеріали справи про адміністративне правопорушення для дослідження у судовому засіданні на вимогу суду не надані, правомірність оскаржуваної постанови не доведена.
За викладених обставин оскаржувана постанова не може залишатися в силі, що є підставою для задоволення позову.
Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 -163, 171-2 КАС України, -
Позов -задовольнити.
Постанову АЕ1 № 005199 від 20.11.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП -скасувати, справу про адміністративне правопорушення -закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Мазниця