Справа № 2-7424/11
12 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ткаченко В.І.
За участю:
Позивача - ОСОБА_1
Представника позивача - ОСОБА_2
Представника відповідача - ОСОБА_3 .
Відповідача - ОСОБА_4 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, -
Позивачка у березні 2011 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 08.07.1972 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі, проживає спільно та підтримує фактичні шлюбні відносини з відповідачем ОСОБА_4 . Як їй стало відомо, 02.12.2008 р. між відповідачами був укладений договір застави майнових прав № 135-08-2, за яким її чоловік передав у заставу майнові права на отримання грошових коштів у розмірі 50.000, 00 грн., розміщених ним у ПАТ «Інноваційно-промисловий банк'згідно договору депозитного вкладу від 05.02.2008 р. № 284-08-ТО, у забезпечення виконання ТОВ «Каннінг'грошових зобов'язань перед ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», що випливали з укладеного між ними кредитного договору № 31-07 від 27.07.2007 р. У той же день між відповідачами був укладений договір про відступлення права вимоги за вищезазначеним кредитним договором.
Зазначені договори позивачка вважає такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки вони були спрямовані на розпорядження спільним майном її та її чоловіка, втім для їх укладання не була отримана її згода, як цього вимагає ст. 65 СК України, у зв'язку з чим просила суд визнати їх недійсними.
У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.
Представник відповідача ПАТ «Інноваційно-промисловий банк'проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оспорюваних правочинів вимогам закону.
Відповідач ОСОБА_4 позов визнав, проти його задоволення не заперечував.
Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач та відповідачка з 08.07.1972 р. перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 8).
27.07.2007 р. між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк'та ТОВ «Каннинг'був укладений кредитний договір № 31-07, за яким останнє отримало кредит у розмірі 167.000, 00 грн. на строк до 27.07.2008 р. зі сплатою за користування ним 19% річних (а.с. 11).
02.12.2008 р. між відповідачами був укладений договір застави майнових прав № 135-08-2 (а.с. 9), за яким ОСОБА_4 передав у заставу майнові права на отримання грошових коштів у розмірі 50.000, 00 грн., розміщених ним у ПАТ «Інноваційно-промисловий банк'згідно договору від 05.02.2008 р. № 284-08-ТО (13, 14), у забезпечення виконання ТОВ «Каннінг'грошових зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором.
У той же день між відповідачами був укладений договір відступлення права вимоги (а.с. 10), що передбачав перехід до ВАТ «Інноваційно-промисловий банк'права вимоги грошових коштів за депозитним договором від 05.02.2008 р. № 284-08-ТО зокрема у випадку невиконання ТОВ «Каннінг'своїх грошових зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, оскільки грошові кошти у розмірі 50.000, 00 грн., розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_4 згідно договору строкового банківського вкладу від 05.02.2008 р. № 284-08-ТО, були набуті під час перебування його у шлюбі з позивачкою, що матеріалами справи не спростовується, згідно ст. ст. 60, 61 СК України вони є спільною сумісною власністю останніх, а отже розпорядження ними підлягало здійсненню з урахуванням обмежень, встановлених ч. 2 ст. 369 ЦК України та ст. 65 СК України, а саме за спільною згодою співвласників.
Враховуючи, що оспорювані у справі правочини передбачали за настання певних обставин вибуття майна, що було їх предметом, зі спільної власності позивачки та її чоловіка, дані правочини належить вважати такими, що спрямовані на розпорядження цим майном.
Оскільки для укладання таких договорів згода позивачки у будь-якій формі отримана не була та про їх укладання вона повідомлена не була, зазначені правочини підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 4 ст. 369 ЦК України, ч. 2 ст. 65 СК України. Посилання представника відповідача ВАТ «Інноваційно-промисловий банк'на презумпцію згоди другого з подружжя, встановлену ч. 1 ст. 369 ЦК України та ч. 2 ст. 65 СК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки така презумпція згідно ч. 4 ст. 369 ЦК України та ч. 2 ст. 65 СК України може бути спростована у судовому порядку, що має місце у спірних правовідносинах.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369 ЦК України, ст. ст. 60, 65 СК України, ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позов -задовольнити.
Договір застави майнових прав від 02.12.2008 р. № 135-08-2, укладений між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк'та ОСОБА_4 , - визнати недійсним.
Договір відступлення права вимоги від 02.12.2008 р., укладений між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк'та Мусарським Олександром Михайловичем, - визнати недійсним.
В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Інноваційно-промисловий банк'та Мусарського Олександра Михайловича 45, 50 грн. у рівних частках -по 22,75 грн. (двадцять дві гривні 75 коп.) з кожного.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця