Справа № 2-7548/11
18 жовтня 2011 р. Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
Секретаря -Ткаченко В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, -
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 2-4444/11 за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Ухвалою суду від 25.03.2011 р. з вищезазначеної справи були виділені у самостійне провадження пред'явлені до ОСОБА_1 вимоги про відшкодування збитків у розмірі вартості майна, заставленого за договором застави рухомого майна від 13.08.2007 р. № 1244, що розглянуті у даній справі.
В обґрунтування заявлених вимог у цій частині позивач зазначив, що 10.08.2007 р. між ним та ОСОБА_2 була укладена кредитна угода № 1464-мк та договір про видачу траншу № 1464/1-мк, за якими останній отримав суму у розмірі 141.000, 00 доларів США на строк до 09.08.2012 р. зі сплатою за користування нею 16% річних.
У забезпечення виконання позичальником зобов'язань, що випливали з зазначеного договору, між ним та ОСОБА_2 13.08.2007 р. був укладений договір застави рухомого майна, предметом якого був зокрема сідловий тягач марки DAF 95 XF380, 2000 р.в., шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 .
Оскільки зобов'язання позичальника за вищезазначеним кредитним договором виконувалися неналежним чином, позивач ініціював звернення стягнення на заставлене майно та з'ясував, що останнє було без згоди заставодержателя відчужене заставодавцем на користь ОСОБА_3 , що у свою чергу за біржовою угодою продала його відповідачеві ОСОБА_1 , який заставлене майно втратив.
Не оспорюючи правочини щодо переходу права власності на зазначене майно на користь відповідача, позивач з урахуванням уточнення заявлених вимог (а.с. 24-28) просив суд стягнути з відповідача на його користь 154.000, 00 грн. збитків, заподіяних втратою заставленого майна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що перехід права власності на це майно не припиняє застави, а отже він зберігає свої повноваження заставодержателя зазначеного майна у повному обсязі та згідно ст. ст. 8, 10, 27, 28 Закону України «Про заставу'вправі вимагати від відповідача відшкодування збитків, заподіяних втратою предмету застави.
Представником позивача надана заява про розгляд справи за її відсутності (а.с. 50).
Відповідач ОСОБА_1 та його представник суду не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися (а.с.30), представником відповідача надана телеграма про відкладення розгляду справи з причини, яка не є поважною (а.с. 49), що згідно ст. 197 ЦПК України є підставою для продовження розгляду справи без їх участі та без здійснення фіксації технічними засобами.
Третя особа ОСОБА_2 до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.08.2007 р. між позивачем та ОСОБА_2 була укладена кредитна угода № 1464-мк та договір про видачу траншу № 1464/1-мк, за якими останній отримав суму у розмірі 141.000, 00 доларів США на строк до 09.08.2012 р. зі сплатою за користування нею 16% річних (ц/с № 2-4444/11 т. 1 а.с. 19-30).
У забезпечення виконання позичальником зобов'язань, що випливали з зазначеного договору, між позивачем та ОСОБА_2 13.08.2007 р. був укладений договір застави рухомого майна, предметом якого був зокрема сідловий тягач марки DAF 95 XF380, 2000 р.в., шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 (ц/с № 2-4444/11 т. 1 а.с. 55-58).
Оскільки зобов'язання позичальника за вищезазначеним кредитним договором виконувалися неналежним чином, станом на 30.11.2009 р. розмір заборгованості склав 131.687, 45 доларів США (ц/с № 2-4444/11 т. 1 а.с. 13, 14).
У подальшому заставлений автомобіль марки DAF 95 XF380, 2000 р.в., шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , був відчужений заставодавцем на користь ОСОБА_3 , а 21.04.2009 р. згідно біржовому контракту № ТЗ/64/124 перейшов у власність відповідача ОСОБА_1 (а.с. 48).
23.02.2010 р., після відкриття провадження у цивільній справі № 2-4444/11, автомобіль марки DAF 95 XF380, 2000 р.в., шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , був знятий відповідачем з обліку в органах ДАІ у зв'язку з вибраковкою (ц/с № 2-4444/11 т. 1 а.с. 118) та станом на час розгляду справи відсутній, а отже звернення стягнення на нього не є можливим та наявні підстави вважати його втраченим.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про заставу'заставою є спосіб забезпечення зобов'язання, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно ст. 27 Закону України “Про заставу» якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи, застава зберігає силу.
Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги, що у спірних правовідносинах не вбачається підстав для припинення належного позивачеві права застави автомобіля DAF 95 XF380, 2000 р.в., шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , встановлених ст. 28 Закону України “Про заставу», суд доходить висновку про те, що незважаючи на перехід права власності на зазначений транспортний засіб до відповідача право застави на нього збереглося у повному обсязі, а до ОСОБА_1 перейшли разом з цим майном приналежні до нього права та обов'язки заставодавця за договором застави рухомого майна від 13.08.2007 р.
Правові наслідки втрати, псування, пошкодження, знищення предмету застави, що перебуває у володінні заставодавця, встановлені ч. 2 ст. 587 ЦК України, що зобов'язує останнього за таких обставин замінити або відновити заставлене майно, якщо інше не встановлене договором.
У спірних правовідносинах спеціальні наслідки пошкодження або втрати заставленого майна визначені договором, а саме пп. 17.2., 17.4. договору застави рухомого майна від 13.08.2007 р. (ц/с № 2-4444/11 т. 1 а.с. 57), що передбачають обов'язок заставодавця забезпечити його схоронність, а у випадку невиконання цього обв'язку - на протязі 14 днів за узгодженням з заставодержателем відновити предмет застави, або замінити його іншим майном не меншої вартості, або незалежно від настання строку забезпеченого зобов'язання виконати його у повному обсязі або у відповідній частині.
Оскільки з фактичних обставин справи вбачається, що під час перебування заставленого майна у власності відповідача останнє було втрачене, наміру замінити це майно іншим ОСОБА_1 не виявив, позивач за умовами застави вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної йому втратою предмету застави, шляхом погашення частини кредиту, що відповідає вартості втраченого майна, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача в доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 587 ЦК України, ст. ст. 1, 27, 28 Закону України «Про заставу», ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позов -задовольнити.
У погашення заборгованості за кредитною угодою від 10.08.2007 р. № 1464-мк та договором про видачу траншу від 10.08.2007 р. № 1464/1-мк, що укладені між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'та ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК'суму заставної вартості втраченого автомобіля DAF 95 XF380, 2000 р.в., шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , у розмірі 154.000, 00 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.).
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 1.540, 00 грн. судового збору, 120, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця