Справа № 2-8266/11
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України )
27 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
При секретарі -Ткаченко В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право проживання жилим приміщенням, -
У травні 2011 року позивачка звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2005 року укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 , що діяв на підставі довіреності, є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаний в договорі купівлі-продажу строк відповідач з реєстраційного обліку у спірній квартирі не знявся, фактично з 2006 року у ній не мешкає, його місце проживання позивачці невідоме, втім у зв'язку з його формально існуючою реєстрацією у спірній квартирі вона несе невиправдані додаткові витрати, пов'язані з утриманням останньої, що порушує її право. На підставі викладеного просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Представником позивача надана заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 23).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений шляхом публікації оголошення у пресі (а.с. 20), що є підставою для розгляду справи у заочному порядку.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2005 року укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2 в особі його представника Гончаренко О.В., що діяв на підставі довіреності (а.с. 10).
Відповідно до п. 4.1.4. вищезазначеного договору купівлі-продажу відповідач зобов'язався звільнити квартиру для безперешкодного користування нею позивачем та зняти з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих в ній в строк до 28.12.2005 року (а.с. 10/зв).
З 1999 року у цьому жилому приміщенні зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с. 13), який з січня 2006 року у ньому фактично не мешкає, квартирну плату не вносить і комунальні послуги не сплачує, що підтверджується відповідним актом (а.с. 22) та довідкою Єдиного абонентського відділу Жовтневого району КП «Міські комунальні платежі» (а.с. 13).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України власник жилого приміщення має право використовувати його для власного проживання, а отже повноваження відповідача щодо користування спірною квартирою були складовою частиною його права власності.
Оскільки останній цього права власності позбувся, здійснивши відчуження даної квартири на користь позивачки, він разом з іншими повноваженнями власника позбувся і права користування нею, а отже заявлені вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 .
В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 45, 50 грн. (сорок п'ять гривень 50 коп.).
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця