№ 2- 8017
2011 рік
27 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк'до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та грошових сум, -
ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк»05 травня 2011 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення збитків та грошових сум. Позивач в своєму позові посилається на те, що 22 травня 2002 року в Кролевецькому відділенні Сумської філії ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк'був відкритий розрахунковий рахунок ТОВ «Якста». У період з 17 червня 2005 року по 20 січня 2006 року TOB «Якста'у Кролевецькому відділенні Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк'на заробітну плату робітників підприємства за чеками було отримано 353 838.14 грн., з яких 111 161.74 грн. необхідно було відрахувати до Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі. Обробку чеків TOB «Якста'при видачі готівки на заробітну плату здійснював головний бухгалтер Кролевецького відділення Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк'Щербань З.В і фахівець роздрібного корпоративного бізнесу Кролевецького відділення Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк'Андрущенко Н.С, про що свідчать їхні підписи на чеках, в залежності від дати видачі. ОСОБА_1 підписала чеки на видачу заробітної плати TOB «Якста'без відрахування в пенсійний фонд всього на суму 317897.14 грн., за якими штрафні санкції склали 99552.79 грн., ОСОБА_2 підписала чеки на видачу заробітної плати TOB «Якста'без відрахування в пенсійний фонд всього на суму 35941.00 грн., за якими штрафні санкції склали 11608.95 грн. Рішеннями Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі та господарських і адміністративних судів з позивача стягнуто всі збитки і з його рахунків списано грошові кошти у розмірі 111161.74 грн. Вказане відбулося з вини вказаних відповідачів. Вважають вказані їх дії незаконними і просили стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача всі понесені ним збитки, а також судовий збір і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, задовольнивши позов у повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус'в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. В письмовому зверненні до суду позов визнав, не заперечував проти його задоволення і просив розглянути справу за їх відсутності. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаного представника відповідача згідно ст. 169 ЦПК України.
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаних відповідачів згідно ст. 169 ЦПК України.
З'ясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2002 року в Кролевецькому відділенні Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк'був відкритий розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Якста». У період з 17 червня 2005 року по 20 січня 2006 року TOB «Ястра'у Кролевецькому відділенні Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк'на заробітну плату робітників підприємства за чеками було отримано 353 838.14 грн., з яких 111 161.74 грн. необхідно було відрахувати до Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі. Обробку чеків TOB «Якста'при видачі готівки на заробітну плату здійснював головний бухгалтер Кролевецького відділення Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк'відповідач Щербань З.В. і фахівець роздрібного корпоративного бізнесу Кролевецького відділення Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк'відповідач Андрущенко Н.С., про що свідчать їхні підписи на чеках, в залежності від дати видачі. ОСОБА_1 підписала чеки на видачу заробітної плати TOB «Якста'без відрахування в пенсійний фонд від: 17 червня 2005 року, 19 серпня 2005 року, 01 вересня 2005 року, 28 вересня 2005 року, 25 жовтня 2005 року, 27 жовтня 2005 року, 24 листопада 2005 року, 23 грудня 2005 року та 20 січня 2006 року; всього на суму 317897.14 грн., за якими штрафні санкції склали 99552.79 грн. ОСОБА_2 підписала чеки на видачу заробітної плати TOB «Якста'без відрахування в пенсійний фонд від: 22 липня 2005 року та 29 липня 2005 року, всього на суму 35941.00 грн., за якими штрафні санкції склали 11608.95 грн.
31 березня 2006 року Пенсійним фондом України в Кролевецькому районі винесено рішення про накладення на ПАТ КБ «ПриватБанк'штрафних санкцій у розмірі 111161.74 грн. 26 червня 2007 року управлінням ПФУ в Кролевецькому районі Сумської області було подано позов до Господарського суду Сумської області про стягнення з Банку заборгованості за фінансовими санкціями у сумі 111161.74 грн. 06 вересня 2007 року Господарський суд Сумської області виніс ухвалу про задоволення заяви в повному обсязі, у зв'язку з тим, що Сумська філія ПАТ КБ «ПриватБанк'не є самостійною юридичною особою, справу було направлено на розгляд до Господарського суду в Дніпропетровській області за місцем реєстрації ПАТ КБ «ПриватБанк». 21 листопада 2007 року Господарський суд Дніпропетровської області виніс постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ПФУ в Кролевецькому районі. 06 лютого 2008 року управлінням ПФУ в Кролевецькому районі подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на постанову Господарського суду Дніпропетровської області. 04 серпня 2010 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд своєю постановою скасував постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2007 pоку, а позов управління ПФУ в Кролевецькому районі Сумської області до Банку задовольнив у повному обсязі. Таким чином, з позивача стягнуто і списано грошові кошти у розмірі 111161.74 грн. Пред'явити позовні вимоги до TOB «Якста'про стягнення з них суми штрафних санкцій у розмірі 111161.74 грн. неможливо, тому що після процедури банкрутства ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 червня 2007 року підприємство ліквідовано зі зняттям з Єдиного державного реєстру.
В результаті допущених порушень чинного законодавства, з боку співробітників Кролевецького відділення Сумської філії ПАТ КБ « ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року, ПАТ КБ «ПриватБанк'спричинено збитків у розмірі 111161.74 грн.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при виконанні трудових обов'язків було порушено ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'від 9 липня 2003 року та п. 3.9 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в України». Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Крім того, з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договори про повну матеріальну відповідальність.
Відповідно до ч. З п. З постанови Пленуму Верховного суду України від 29 грудня 1992 року за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з якими перебуває в трудових відносинах.
Таким чином, в результаті порушення чинного законодавства особами з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність, ПАТ КБ «ПриватБанк'завдано збитків в розмірі 111161.74 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згiдно ст. 61 ЦПК України обставини, визнанi сторонами та iншими особами, якi беруть участь у справi, не пiдлягають доказуванню. Обставини, визнанi судом загальновiдомими, не потребують доказування. Обставини, встановленi судовим рiшення у цивiльнiй, господарськiй або адмiнiстративнiй справi, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді iнших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено цi обставини. Вирок у кримiнальнiй справi, що набрав законної сили, або постанова суду в справі про адмiнiстративне правопорушення обов'язковi для суду, що розглядає справу про цивiльно-правовi наслiдки дiй особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненi вони цiєю особою.
Судом встановлено, що вказані позивачем обставини підтверджуються копією акту перевірки правильності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду від 10 березня 2006 року, копією рішення Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі № 77, копією розрахунку фінансової санкції до рішення № 77 Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі, копією постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року, копією платіжної вимоги від 17 січня 2011 року, копіями касових чеків, копією договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного з ОСОБА_1 та копією договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного з ОСОБА_2 .
Крім того, зобов'язання за завдання матеріальної шкоди забезпечено порукою: договором поруки № 470 від 15 січня 2009 року, укладеним з поручителем ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус'в забезпечення виконання зобов'язань за завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Пунктом 3) ч. 2 ст. 11 ЦК України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Згідно зі ст. 32 ЦПК України позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів допускається, якщо предметом спору є спільні права та обов'язки кількох відповідачів. Відповідно до ст. 113 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Відповідно до ч. 1 та ч. З ст. 130 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.
Тобто, відповідачі ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повиннi довести, що їх дiями не було порушено їх права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачами до суду не надано.
Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi (крім передбачених законом і угодами сторін) домовленості i зобов'язання стосовно вiдповiдачiв, предмета спору, а вiдповiдачi не довели незаконність дій позивача. Твердження можливе вiдповiдачiв про наявнiсть будь-яких iнших зобов'язань стосовно позовних вимог - є припущенням.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач всі передбачені угодами сторін умови виконав в повному обсязі, відповідачі працювали, знали свої функціональні обов'язки і зобов'язувався їх виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідачі мали можливість виконати їх умови і перерахувати кошти, але без поважних причин цього не зробили.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином неправомірними діями відповідачів, пов'язаними з не виконанням своїх функціональних трудових обовязків, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку зі вказаними діями відповідачів.
Не може суд прийняти до уваги заперечення відповідачів проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним та ні чим об'єктивно не підтверджується.
При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк'збитки в сумі 99552 грн. 79 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк'збитки в сумі 11408 грн. 95 коп., стягнути солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус'і ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк'витрати 200 грн. та стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк'судовий збір 1111 грн. 62 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 1231 грн. 62 коп..
Таким чином позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків та грошових сум знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 509, 526, 553, 554, 1191 ЦК України, ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП України, ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк'збитки в сумі 99552 грн. 79 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк'збитки в сумі 11408 грн. 95 коп.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус'і ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк'витрати 200 грн..
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк'судовий збір 1111 грн. 62 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 1231 грн. 62 коп..
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -