Справа № 2-8641/2011
27 вересня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді -Башмакова Є.А.,
при секретарі -Кацюба К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк'до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності, -
04 липня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності.
Позивач у своїй заяві, в обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що 29.09.2006 року між закритим акціонерним товариством «Альфабанк'та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №400156556. Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти в розмірі 2351,76 (дві тисячі триста п'ятдесят одна гривня 76 коп.), а відповідач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання повертати кредит в порядку і на умовах, передбачених договором. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачу кредит, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, тому позивач просив стягнути на його користь з позивача 35941,75 грн. та судові витрати.
У судове засідання з'явився представник позивача Черкавський Ю.С., заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
У судове засідання з'явився також відповідач ОСОБА_1 , проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні судом встановлені наступні факти.
29.09.2006 року між закритим акціонерним товариством «Альфабанк'та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №400156556 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2351,76 грн. у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 30.05.2011 року за кредитним договором №400156556 від 29.09.2006 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.05.2011 року складає 35941,75 грн., а саме: за кредитом -70,05 грн., по відсотках -37,80 грн.,по комісії -3797,28 грн., пеня -32036,62 грн.
02.06.2011 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про досудове врегулювання спору, в якій вимагав сплатити нараховані відсотки у строк до 30 днів з дати отримання зазначеної вимоги, копія наявна в матеріалах справи, але ніяких грошових коштів позивачем отримано так і не було.
В судовому засіданні відповідач зазначив, що ніяких вимог про досудове врегулювання спору він не отримував.
В матеріалах справи наявна копія реєстру поштових відправлень позивача, де дійсно одним із адресатів зазначено ОСОБА_1 . Але позивач не надав суду доказів, які свідчили б про отримання відповідачем зазначеної кореспонденції.
В судовому засіданні відповідач посилався також на те, що він є інвалідом другої групи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки № 049873 від 03.12.2010 року.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом в розмірі 70,05 грн., по відсотках -37,80 грн., по комісії -3797,28 грн.
Стосовно стягнення з відповідача пені в розмірі 32036,62 грн. суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні данної позовної вимоги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. В даному разі такою істотною обставиною є інвалідність відповідача, тому суд, виходячи з умов справедливості та розумності, керуючись ч.3 ст. 551 ЦК України та, враховуючи той факт, що сума заборгованості за кредитом, на яку було нараховано пеню, складає 70,05 грн., вважає можливим не задовольняти позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 32036,62 грн.
Відмовляючи позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 32036,62 грн. суд також приймає до уваги наявну в матеріалах справи заяву відповідача про застосування строку позовної давності до правовідносин, що виникли між сторонами.
Так відповідно до п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.
Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити суду, чому позивач звернувся до суду лише 04 липня 2011 року.
Відповідно до виписки по особовим рахункам, доданим позивачем до позовної заяви, на рахунку № НОМЕР_1 , який було відкрито позивачем 29.09.2006 року на ім'я ОСОБА_1 відповідно до п. 1.6 кредитного договору №400156556, укладеного між позивачем та відповідачем, для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості, 30.11.2006 позивачу вже було відомо про наявність заборгованості відповідача за кредитом в розмірі 70,05 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія графіку погашення заборгованості за кредитом, відповідно до зазначеного графіку дата погашення кредиту -31.03.2007 року.
Оскільки вимоги позивача задоволені частково, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати зі сплати державного мита при зверненні до суду з позовною заявою в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 526, 527, 551, 610 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, п/р № НОМЕР_2 ) суму в розмірі 3905,13 (три тисячі дев'ятсот п'ять грн. 13 коп.), з яких заборгованість за кредитом складає 70,05 грн., по відсотках -37,80 грн., по комісії -3797,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, п/р № НОМЕР_2 ) у рахунок повернення судових витрат державне мито в сумі 51 грн. (п'ятдесят одна гривня 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 коп.).
В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Є.А.Башмаков