Справа № 2-7326/11
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
08 вересня 2011 р. Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Мазниці А.А.
Секретаря -Ковальської Т.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОСТРАХ'до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення суми, -
Позивач у лютому 2011 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму у розмірі 3.963,48 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мала місце 05.07.2008 р. на вул. Запасній у м. Дніпропетровську, автомобіль “Деу Ланос», д/н НОМЕР_1 , яким керувала третя особа, отримав технічні пошкодження, чим його власнику заподіяна матеріальна шкода. Оскільки зазначений автомобіль за договором страхування був застрахований ЗАТ «СК «ІНГОСТРАХ», позивачем було виплачено на користь власника автомобіля третьої особи ОСОБА_2 3.963, 48 грн., у зв'язку з чим він набув право на отримання такої суми від відповідача як особи, винної у заподіянні шкоди.
Представником позивача до суду надана заява про розгляд справи без його участі (а.с. 31).
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 27-29), відповідач ОСОБА_1 надав заяву про відкладення розгляду справи, не підтвердивши поважність причини своєї неявки до суду, що є підставою для заочного розгляду справи (а.с. 30).
Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2007 р. автомобіль “Деу Ланос», д/н НОМЕР_1 , був зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с. 15).
22.02.2008 р. між позивачем та третьою особою ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № DNU0AA000047060, предметом якого є вищезгаданий автомобіль (а.с. 4/зв.).
05.07.2008 року о 14-00 годин мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем “Газ» д/н НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Запасній в м. Дніпропетровську, не дав дорогу автомобілю “Деу Ланос» д/н НОМЕР_1 , який наближався до перехрестя праворуч, внаслідок чого допустив зіткнення з останнім. Зазначені фактичні обставини ДТП, а також наявність вини ОСОБА_1 у її скоєнні, встановлені постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.08.2008 р., якою цей відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122 КУпАП (а.с. 12 на зв.), а отже відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційно встановленими і не підлягають доказуванню.
Вважаючи ДТП страховим випадком, третя особа ОСОБА_2 07.07.2008 р. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 5), під час розгляду якої 25.07.2008 р. , спеціалістом-автотоварознавцем було проведене дослідження, за результатами якого розмір заподіяної шкоди оцінений у 4.167, 00 грн. (а.с. 7-10).
28.08.2008 р. був складений страховий акт (а.с. 13), яким зазначена ДТП була визнана страховим випадком, а розрахована сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті, склала 3.963, 49 грн.
28.08.2008 р. сума страхового відшкодування у повному обсязі була перерахована позивачем на користь ОСОБА_2 (а.с. 14 на зв.).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що за викладених фактичних обставин справи у зв'язку з виплатою страхового відшкодування до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1191 ГК України перейшло від страхувальника в межах фактичних витрат право вимоги до відповідача, а в останнього виникло зобов'язання виплатити відповідну суму на користь позивача.
Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги такими, що засновані на законі та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі (а.с. 18) підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 77, 88, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОСТРАХ»3.963, 49 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 49 коп.)
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОСТРАХ»171, 00 грн. (сто сімдесят одну гривню 00 коп.)
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.А. Мазниця