ф
25 квітня 2025 року
м. Київ
справа №160/2365/24
адміністративне провадження №К/990/12759/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 160/2365/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- скасувати Акт службового розслідування щодо травмування солдата ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27 вересня 2023 року № 7573;
- визнати травми, отримані ОСОБА_1 , а саме: «наслідки після закритої травми лівого колінного суглобу з розривом передньої хрестоподібної зв'язки, медіального меніску. Лакованого оперативно артроскопія лівого колінного суглобу, парціальна резекція медіального меніску, аутопластика передньої хрестоподібної зв'язки. Нестійка комбінована контрактура лівого колінного суглобу з помірним порушенням функції опору та пересування; вертеброгенна люмбалгія з стійким больовим синдромом на тлі ОХЗ, спондилоартрозу, спондільозу поперекового відділу хребта та кил L5-S1, протрузії м/х дисків в сегменті L4-C1. Вертеброгенна цервікалгія на тлі екструзії м/х СЗ-С4, протрузії м/х в сегменті С2-С7, ОХЗ, спонділоартрозу, спондильозу шийного відділу хребта, стадія нестійкої ремісії; двобічна сенсоневральна приглухуватість четвертого ступеня (близька до глухоти); залишкові явища акубаротравми з рубцовими змінами барабанної перетинки зліва» такими, що пов'язані із захистом Батьківщини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27 вересня 2023 року № 7573.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 160/2365/24 повернуто особі, яка її подала, оскільки у касаційній скарзі не було викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
17 лютого 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 160/2365/24 повернуто особі, яка її подала, оскільки у касаційній скарзі не було викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
12 березня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» вчергове звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 160/2365/24 повернуто особі, яка її подала, оскільки у касаційній скарзі не було викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
26 березня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 160/2365/24 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом зазначення інших обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, та надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
07 квітня 2025 року ОСОБА_1 направив до суду заяву, у якій наявне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та обґрунтування підстави встановленої підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач вкотре посилається на підстави, встановлені підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, та зазначає, що справа має виняткове значення для нього.
Верховний Суд відхиляє вказані доводи, оскільки допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Водночас заявником у касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її виняткового значення, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
При цьому використання оціночних чинників, як-то: «винятковість значення справи для скаржника», «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
У свої заяві ОСОБА_1 не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, додаткових переконливих обґрунтувань наявності у справі ознак її виняткового значення не зазначає.
Варто також звернути увагу на те, що Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, однак скаржник так і не враховав зауважень, викладених Верховним Судом в ухвалі від 02 квітня 2025 року та не зазначив інших обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Нормами КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 цього Кодексу передбачено право кожної особи, яка вважає, що її право порушене, звернутися до суду за його захистом.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України у встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та / або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та / або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
З урахуванням вищевикладеного та з метою належного захисту прав скаржника суд дійшов висновку про можливість продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме скаржнику необхідно виправити недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом зазначення інших (за наявності таких) обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 121, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами буде повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська