Справа № 412/13975/2012
2а/412/508/2012
19 грудня 2012 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді -Браги А.В.,
при секретарі -Лампікі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про скасування постанови,-
26 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 19 жовтня 2011 року він отримав поштою постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1223 від 03 жовтня 2012 року відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень за правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. Позивач з даною постановою не згоден, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, оскільки він не є особою, яка повинна відповідати за вказане правопорушення, тому просить визнати постанову незаконною та скасувати.
Сторони в судове засідання по справі не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому, від позивача надійшла заява, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе, на підставі ст. 41 КАС України, здійснити розгляд справи без фіксування судового розгляду адміністративної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлено, що 03 жовтня 2012 року адміністративною комісією виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради щодо позивача було винесено постанову про накладення на останнього штрафу у розмірі 850,00 гривень, де відповідач зазначив, що позивач допустив порушення правил благоустрою міста, (не вивіз опале листя на прибудинковій території за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 137-а,), тим самим порушив ст.152 КУпАП та вимог Тимчасових правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 23 травня 2007 року № 26/15. Дана обставина підтверджується копією зазначеної постанови, наявною в матеріалах справи (а.с.6).
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, нормою п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення в тому числі в районний в місті суд, яким є Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам, до яких відносяться і районні в місті суди, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач працює на посаді головного інженера КЖЕП № 6 Жовтневого району м. Дніпропетровська та в його службові обов'язки не входить утримання прибудинкової території у належному стані. Дана обставина підтверджується копією посадової інструкції, наявною в матеріалах справи (а.с.7-10).
Судом також встановлено, що згідно штатного розпису робітників КЖЕП № 6 Жовтневого району м. Дніпропетровська станом на 01 жовтня 2012 року в штаті наявні посади, які безпосередньо повинні відповідати за утримання прибудинкової території, такі як двірник та прибиральник службового приміщення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не є особою, яка повинна відповідати за правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, шляхом невжиття заходів щодо утримання прибудинкової території у належному стані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи дану норму законодавства в контексті виниклих правовідносин, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадовою особою адміністративної комісії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради не були встановлені і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність згідно ст. 152 КУпАП.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності, приймаючи до уваги той факт, що позивач не є особою, яка повинна відповідати за утримання прибудинкової території у належному стані, враховуючи відсутність належних та достатніх доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, що тягне за собою неправомірність дій, вчинених посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ст. 152 КУпАП, слід скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 251, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 41, 158-163, 171-2 КАС України, суд -
Позов - задовольнити.
Постанову № 1125 від 03 жовтня 2012 року, винесену адміністративною комісією виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП, -скасувати, провадження у даній адміністративній справі закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до вимог ч. 2 ст.171-2 КАС України.
Суддя: А.В. Брага