Справа № 420/22006/24
15 квітня 2025 року м. Одеса
Зала судових засідань №17
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Поліщука О.В.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 .
Від відповідача: Талан О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,-
12 липня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі "Електронний суд" 11.07.2024) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 01 липня 2024 року № 194-О "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ";
стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 12000грн.
Разом з позовною заявою подані клопотання про звільнення від сплати судового збору та про витребування доказів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 17.07.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін; витребувано у Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких був виданий наказ від 01.07.2024 року № 194-О "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 "; зобов'язано позивача у строк до 09.08.2024 року подати суду додатки до позовної заяви у паперовому вигляді, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 липня 2024 року Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм видано наказ №194-О «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », згідно якого ОСОБА_1 головному спеціалісту відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Держрибагентства оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 ч. 2 ст. 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889- VIII «Про державну службу», прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала службова записка начальника Управління персоналу та професійного розвитку О. Дем'яненка від 20 травня 2024 року № 7.1- 39/61 стосовно відсутності позивача на робочому місці. Зі змісту вказаної службової записки вбачається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 420/80/22 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у цій самій справі наказом Держрибагентства від 08 травня 2024 року № 101-О позивача поновлено на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Держрибагентства. Інформація про поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Держрибагентства стала відома йому 29 травня 2024 року, після ознайомлення зі змістом листів Держрибагентства від 09 травня 2024 року та 14 травня 2024 року, а також доданої до них копії наказу Держрибагентства від 08 травня 2024 року № 101-О «Про поновлення ОСОБА_1 », відсутність його на робочому місці у період з 08 травня 2024 року по 29 травня 2024 року обумовлена об'єктивними причинами, що носять поважний характер. В матеріалах дисциплінарної справи містяться пояснення від 31 травня 2024 року, надані голові дисциплінарної комісії, заступнику начальника управління - начальнику відділу роботи з персоналом Управління персоналу та професійного розвитку О. Король, в яких позивач звернув увагу на наявність поважних причин відсутності його на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, 45-а, каб. 36, в зв'язку з неможливістю прибуття до міста Києва через відсутність грошових коштів на проїзд, найм (оренду) житла у місті Києві та організацію соціально-побутових умов. На підтвердження зазначених обставин надані довідки Одеської філії Одеського обласного центру, зі змісту яких вбачається перебування на обліку в статусі зареєстрованого безробітного з 17 грудня 2021 року та припинення нарахування і виплати допомоги по безробіттю у грудні 2022 року. Аналогічні за своєю суттю та змістом пояснення надані тимчасово виконуючому обов'язки Голови Держрибагентства І.Клименку, які зареєстровані Держрибагентством 30 травня 2024 року за вхідним № 17/9236, однак відсутні в матеріалах дисциплінарної справи. Подання дисциплінарної комісії не містить будь-якого аналізу та об'єктивної оцінки наведених аргументів щодо поважності причин неможливості прибуття до міста Києва, а також відомостей щодо дослідження доданих довідок центру зайнятості про його статус безробітного та відсутність доходу, які підтверджують наявність поважних причин. Вказане свідчить про формальний підхід до з'ясування фактичних обставин справи. В актах про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 відсутні дані про з'ясування причин моєї відсутності у день складання актів, у той час як у них зазначено про таку відсутність без поважних причин. При цьому у актах, складених з 30 травня 2024 року по 17 червня 2024 року, тобто після отримання керівником Держрибагентства пояснень позивача від 30 травня 2024 року та отримання головою дисциплінарної комісії пояснень від 31 травня 2024 року, також лише формально констатовано про відсутність його на робочому місці без поважних причин, без жодної мотивованої оцінки пояснень щодо причин відсутності. При здійсненні дисциплінарного провадження не повно і не всебічно досліджено всі обставини та матеріали дисциплінарної справи, що призвело до неправильного та передчасного висновку про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, як наслідок, до незаконного видання відповідачем спірного наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Позивач вважає, що вищезазначений наказ Держрибагентства протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останній не відповідає засадам обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості та пропорційності.
31.07.2024 року відповідач подав:
- документи на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2024 року;
- заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження у зв'язку із значимістю та актуальністю даної справи для Держрибагентства та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
- відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, зазначив, що Дисциплінарною комісією Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, створеною відповідно до наказу Держрибагентства від 22.05.2024 №139-О, здійснено дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України ОСОБА_1 . Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала службова записка начальника Управління персоналу та професійного розвитку Олександра Дем'яненка від 20.05.2024 № 7.1-39/61 стосовно відсутності на робочому місці головного спеціаліста правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України ОСОБА_1 . В ході дослідження матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 420/80/22 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023, наказом Держрибагентства від 08.05.2024 № 101-О ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України. Листом Держрибагентства від 08.05.2024 № 3-7.2-17/2757-24 ОСОБА_1 повідомлено про поновлення на посаді та запрошено для оформлення відповідних документів, шляхом надсилання листа на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 Додатково, позивачу, Держрибагентством направлено лист від 14.05.2024 №3-7.1-17/2874-24 щодо поновлення на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України. 24.05.2024 року відбулось засідання дисциплінарної комісії на якому було обрано Голову та секретаря дисциплінарної комісії та призначено розгляд справи ОСОБА_1 на 03.06.2024. Дисциплінарною комісією 24.05.2024 року ОСОБА_1 направлено запрошення на засідання дисциплінарної комісії, яке призначено на 03.06.2024 та пропозиція щодо надання пояснень з питань, що стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження. 30.05.2024 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Управління персоналу та професійного розвитку Держрибагентства повідомлення про засоби його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою використання її для доведення до відома інформації або документів, відповідно до статті 9 ЗУ «Про державну службу». Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що йому було не відомо щодо поновлення його на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України - не відповідає дійсності, адже лист Держрибагентства від 08.05.2024 року №3-7.2-17/2757-24 було надіслано на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім того, за попередніми зверненнями ОСОБА_1 до Держрибагентства, останнім завжди зазначалась вказана електронна адреса для отримання відповіді на його звернення та не виникало питань щодо отримання кореспонденції від Держрибагентства, що підтверджується доказами, а саме заявою ОСОБА_1 до Держрибагентства від 13.11.2023р.; зверненням ОСОБА_1 до Держрибагенства від 25.03.2024. 31.05.2024 ОСОБА_1 надано письмове пояснення щодо обставин відсутності на робочому місці з 09.05.2024 року, він зазначає про неможливість прибуття до Держрибагентства для подальшого працевлаштування, яке зумовлено відсутністю грошових коштів. Додатково, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на проїзд до міста Києва, ОСОБА_1 звернувся з проханням забезпечити право на дистанційну участь у засіданні дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції шляхом прийняття рішення про проведення засідання дистанційно в режимі відеоконференції. Дисциплінарною комісією взято до уваги клопотання ОСОБА_1 , та прийнято рішення щодо перенесення засідання дисциплінарної комісії на 10.06.2024 дистанційно в режимі відеоконференції ZOOM, про що його повідомлено 03.06.2024 року, відповідно до пункту 32 Порядку №1039. Потім від позивача неодноразово надходили клопотання про перенесення засідань дисциплінарної комісії у зв'язку з відсутністю електроенергії, що технічно унеможливлює його підключення до засідання дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції. З метою дотримання розумних строків дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією було прийнято рішення провести засідання дисциплінарної комісії за відсутності ОСОБА_1 . Вивчивши пояснення ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність поважних причин, які унеможливлюють прибуття ОСОБА_1 до Держрибагентства для подальшого виконання посадових обов'язків. Неприбуття ОСОБА_1 перешкоджає виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023. Відповідно до актів про відсутність на робочому місці від 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024, 20.05.2024, 21.05.2024, 22.05.2024, 23.05.2024, 24.05.2024, 27.05.2024, 28.05.2024, 29.05.2024, 30.05.2024, 31.05.2024, 03.06.2024, 04.06.2024, 05.06.2024, 06.06.2024, 07.06.2024, 10.06.2024, 11.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, 14.06.2024, 17.06.2024, дисциплінарною комісією встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 09.05.2024 по 17.06.2024. Враховуючи пояснення та матеріали дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 допущено дисциплінарний проступок - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на державній службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин відповідно до пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». У зв'язку з наявністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Держрибагентства рекомендувала відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про державну службу" застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. 01 липня 2024 року Держрибагентством видано наказ № 194-О «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді оголошення догани». ОСОБА_1 оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 ч. 2 ст. 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня). Також, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди у розмірі 12 000 дванадцять тисяч) гривень 00 копійок. Сама по собі констатація факту про нанесення моральної шкоди позивачу не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування. Оскаржуваний наказ Держрибагентства «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 01.07.2024 № 194-О був прийнятий з дотриманням норм чинного законодавства та за наявності підстави визначених для його прийняття в п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме систематичного вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - прогулу державного службовця без поважних причин, підтвердженого чинним наказом №194-О «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »., а тому є правомірним. Отже, позиція позивача, викладена у позовній заяві, не відповідає фактичним обставинам справи є незаконною та необґрунтованою.
06.08.2024 року позивач подав:
- відповідь на відзив, у якій заперечував проти міркувань та аргументів наведених відповідачем у відзиві та наполягав на задоволенні позовних вимог;
- клопотання, у якому просить суд провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; викликати у судове засідання для допиту свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (місце роботи: Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А).
09.08.2024 року ОСОБА_1 подав докази на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі; 12.08.2024 року заяву про стягнення з відповідача 537грн. судових витрат.
Ухвалою суду від 16.08.2024 року постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.09.2024 року.
29.08.2024 року до суду надійшло клопотання представника Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Талана О.П., у якій представник просить забезпечити проведення судового засідання призначеного на 03.09.2024 о 10.30 год. по справі №420/22006/24 за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку "ВКЗ" (https://vkz.court.gov.ua) користувачу: ОСОБА_7 .
30.08.2024 року до суду надійшли заперечення позивача на вищезазначене клопотання, у яких ОСОБА_1 просить клопотання представника відповідача Талана О.П. повернути заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 02.09.2024 року постановлено провести підготовче засідання у справі призначене на 03.09.2024р. за участю представника Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм - Талана О.П. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
У підготовчому засіданні 03.09.2024 року оголошено перерву до 17.09.2024 року у зв'язку із необхідністю отримання від відповідача пояснення стосовно клопотання позивача про виклик свідків.
12.09.2024 року відповідач подав заперечення на клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків.
16.09.2024 позивач подав суду клопотання, у якому просив виключити з числа доказів копії актів про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 09 травня 2024 року, від 10 травня 2024 року, від 13 травня 2024 року, від 14 травня 2024 року, від 15 травня 2024 року, від 16 травня 2024 року, від 17 травня 2024 року, від 20 травня 2024 року, від 21 травня 2024 року, від 22 травня 2024 року, від 23 травня 2024 року, від 24 травня 2024 року, від 27 травня 2024 року, від 28 травня 2024 року, від 29 травня 2024 року, від 30 травня 2024 року, від 31 травня 2024 року, від 03 червня 2024 року, від 04 червня 2024 року, від 05 червня 2024 року, від 06 червня 2024 року, від 07 червня 2024 року, від 10 червня 2024 року, від 11 червня 2024 року, від 12 червня 2024 року, від 13 червня 2024 року, від 14 червня 2024 року, від 17 червня 2024 року і вирішити справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 на підставі інших доказів, що містяться в матеріалах справи.
17.09.2024 року позивач подав суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 .
Ухвалами суду від 17.09.2024 року, які занесені до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про виклик свідків, про виключення доказів та про колегіальний розгляд справи.
Ухвалою суду від 17.09.2024 року закрите підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.10.2024 року.
У судовому засіданні 03.10.2024 року після заслуховування вступного слова позивача та представника відповідача у зв'язку зі спливом часу відведеного для розгляду справи, судом оголошено перерву до 22.10.2024 року.
У судовому засіданні 22.10.2024 року протокольною ухвалою суду відмовлено у прийнятті до розгляду доказів відповідача за заявою від 21.10.2024 року, оскільки не обґрунтовані причини неподання цих доказів на стадії підготовчого провадження. Також у судовому засіданні оголошено перерву у зв'язку із оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та призначено наступне судове засідання в режимі відеоконференції на 12.11.2024 року.
У судовому засіданні 12.11.2024 року після поставлення додаткових запитань учасників справи та у зв'язку зі спливом часу відведеного для розгляду справи, судом оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 28.11.2024 року в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 10.04.2025 року після з'ясування обставин у справі та перевірку їх доказами, оголошено перерву до 15.04.2025 року для та підготовки сторін до судових дебатів.
У судовому засіданні 15.04.2025 року після судових дебатів та переходу до стадії ухвалення рішення судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово та промову у судових дебатах учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року у справі № 420/80/22 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 року, наказом Держрибагентства від 08.05.2024 року № 101-О ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України (т.1 а.с.158-201, 247), з 04.12.2021 року.
Визначено ОСОБА_1 робоче місце в адміністративній будівлі Держрибагентства за адресою: м.Київ, вул.Січових Стрільців, 45-а, каб.36.
Листом Держрибагентства від 08.05.2024 року №3-7.2-17/2757-24 ОСОБА_1 повідомлено про поновлення на посаді та запрошено для оформлення відповідних документів, шляхом надсилання листа на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 Додатково позивачу Держрибагентством направлено лист від 14.05.2024 року №3-7.1- 17/2874-24 щодо поновлення на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України (т.1 а.с.202-203).
На підставі службової записки начальника Управління персоналу та професійного розвитку Олександра Дем'яненка від 20.05.2024 року №7.1-39/61 (т.1 а.с.112) порушено дисциплінарне провадження стосовно відсутності на робочому місці головного спеціаліста правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України ОСОБА_1 (т.1 а.с.111- наказ №137-О від 21.05.2024 року).
Дисциплінарною комісією Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, створеною відповідно до наказу Держрибагентства від 22.05.2024 року №139-О, здійснено дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України ОСОБА_1 , порушене на підставі наказу Держрибагентства від 21.05.2024 року №137-О (т.1 а.с.111, 120).
24.05.2024 року відбулось засідання дисциплінарної комісії, на якому було обрано Голову та секретаря дисциплінарної комісії та призначено розгляд справи ОСОБА_1 на 03.06.2024 року.
Дисциплінарною комісією 24.05.2024 року ОСОБА_1 направлено запрошення на засідання дисциплінарної комісії, яке призначено на 03.06.2024 та пропозиція щодо надання пояснень з питань, що стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження (т.1 а.с.121-127).
30.05.2024 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Управління персоналу та професійного розвитку Держрибагентства повідомлення про засоби його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою використання її для доведення до відома інформації або документів, відповідно до статті 9 Закону України «Про державну службу» (т.1 а.с.128).
31.05.2024 року ОСОБА_1 надано письмове пояснення щодо обставин відсутності на робочому місці без поважної причини з 09.05.2024. В якому він зазначає про неможливість прибуття до Держрибагентства для подальшого працевлаштування, яке зумовлено відсутністю грошових коштів. Додатково, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на проїзд до міста Києва, ОСОБА_1 звернувся з проханням забезпечити право на дистанційну участь у засіданні дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції шляхом прийняття рішення про проведення засідання дистанційно в режимі відеоконференції (т.1 а.с.129-132).
Дисциплінарною комісією взято до уваги клопотання ОСОБА_1 , та прийнято рішення щодо перенесення засідання дисциплінарної комісії на 10.06.2024 року дистанційно в режимі відеоконференції ZOOM, про що його повідомлено 03.06.2024 року, відповідно до пункту 32 Порядку № 1039 (т.1 а.с.138).
10.06.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення засідання дисциплінарної комісії у зв'язку з відсутністю електроенергії, що технічно унеможливлює його підключення до засідання дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції (т.1 а.с.148-150).
Дисциплінарною комісією повторно взято до уваги клопотання ОСОБА_8 дисциплінарної комісії та відкладено засідання на 17.06.2024 року дистанційно в режимі відеоконференції ZOOM, про що ОСОБА_1 повідомлено 10.06.2024, відповідно до пункту 32 Порядку № 1039 (т.1 а.с.151-151а).
17.06.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення засідання дисциплінарної комісії у зв'язку з відсутністю електроенергії, що технічно унеможливлює його підключення до засідання дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції (т.1 а.с.152-154).
З метою дотримання розумних строків дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією було прийнято рішення провести засідання дисциплінарної комісії за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до подання дисциплінарної комісії від 21.06.2024 року (т.1 а.с.232-236) убачається наступне:
Вивчивши пояснення ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність поважних причин, які унеможливлюють прибуття ОСОБА_1 до Держрибагентства для поновлення на посаді головного спеціаліста правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України та подальшого виконання посадових обов'язків.
Неприбуття ОСОБА_1 до Держрибагентства перешкоджає виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року y справі № 420/80/22 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 року.
Відповідно до актів про відсутність на робочому місці дисциплінарною комісією встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 09.05.2024 року по 17.06.2024 року.
Враховуючи пояснення та матеріали дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 допущено дисциплінарний проступок - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на державній службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин відповідно до пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
У зв'язку з наявністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Держрибагентства рекомендувала відповідно до частини третьої статті 66 ЗУ "Про державну службу" застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани (т.1 а.с.232-236).
01 липня 2024 року Держрибагентством видано наказ № 194-О «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 ч. 2 ст. 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) (т.1 а.с.106-107) без поважних причин. Підстава - подання дисциплінарної комісії від 21.06.2024 року.
Вважаючи вищезазначений наказ протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VІІІ) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VІІІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з приписами статті 8 Закону № 889 державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
В силу положень частини першої статті 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Пунктом 12 частини другої статті 65 Закону № 889 передбачено, що дисциплінарними проступками є: прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 66 Закону № 889 до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: догана.
За приписами частини третьої статті 66 Закону № 889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Частиною першою статті 67 Закону № 889 визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом частин першої, другої статті 68 Закону № 889 дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Згідно з частинами першою, десятою, одинадцятою статті 69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
За приписами частини першої статті 71 Закону № 889 Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Частинами першою, другою статті 74 Закону № 889 передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 77 Закону № 889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Пунктами 3, 4 Порядку № 1039 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: суб'єкт призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Згідно із пунктами 33, 34 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Відповідно до пункту 36 Порядку № 1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення (керівника державної служби).
З матеріалів справи судом встановлено, що дисциплінарна комісія на засіданні 21.06.2024 розглянула дисциплінарну справу щодо позивача та прийняла рішення і підготувала подання т.в.о. Голови Держрибагентства.
Відповідно до пункту 35 Порядку визначено, що дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення відповідно до статті 75 Закону № 889.
Дисциплінарною комісією виконано вимоги пункту 35 Порядку та внесено т.в.о. Голови Держрибагентства разом з матеріалами дисциплінарної справи 24.06.2024, тобто, на третій робочий день після підписання подання та листом від 24.06.2024 № 3-7.1-17/3808-24 повідомлено позивачу про дату внесення суб'єкту призначення такого подання та необхідність надання ним письмового пояснення відповідно до статті 75 Закону № 889.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.
Суд погоджується, з доводами відповідача, що в даному випадку перебіг терміну для прийняття рішення (видання наказу) про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення починається 24.06.2024, що в свою чергу свідчить про дотримання Держрибагентством строків видання наказу про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, внаслідок чого твердження позивача про порушення таких строків є помилковим.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним наказом від 01.07.2024 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за прогул більше трьох годин без поважних причин, що мав місце починаючи з 09.05.2024 по 17.06.2024 року.
За змістом пункту 12 частини другої статті 65 Закону № 889 дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня), що вчинений саме без поважних причин.
Відповідно до ч.3 ст.66 ЗУ «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що позивач починаючи з 09.05.2024 року дійсно був відсутній на своєму робочому місці, що встановлено актами відповідача та фактично визнається позивачем, який вважає, що така відсутність обумовлена поважними причинами.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що він був відсутній на робочому місці з поважних причин, з огляду на таке.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач надав пояснення від 31 травня 2024 року голові дисциплінарної комісії, заступнику начальника управління - начальнику відділу роботи з персоналом Управління персоналу та професійного розвитку О. Король, в яких звернув увагу на наявність поважних причин відсутності його на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, 45-а, каб. 36, в зв'язку з неможливістю прибуття до міста Києва через відсутність грошових коштів на проїзд, найм (оренду) житла у місті Києві та організацію соціально-побутових умов, що підтверджується довідками Одеської філії Одеського обласного центру, зі змісту яких вбачається перебування його на обліку в статусі безробітного з 17.12.2021р. по грудень 2022р.
Суд вважає, що позивач мав усі підстави усвідомлювати, що він перебуває у триваючих трудових відносинах з Держрибагентством, та займаючи посаду державної служби, склавши присягу державного службовця, повинен був неухильно виконувати обов'язки державного службовця та, як наслідок, виконувати свої посадові обов'язки, дотримуватись правил трудового розпорядку та виконувати розпорядження керівництва. Позивача поновили наказом Держрибагентства від 08.05.2024 року № 101-О на роботі на посаді головного спеціаліста правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Держрибагентства з визначенням йому адреси робочого місця у м.Києві, а статус безробітного був у позивача лише з 17.12.2021р. по грудень 2022р. Тобто, надані позивачем довідки Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості не є належним доказом поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі в період з 09.05.2024 року по 17.06.2024 року.
Докази того, що позивач вжив будь-які заходи для прибуття до визначеного місця роботи та/або місця виконання його службових обов'язків державного службовця позивачем не надано.
Суд звертає увагу, що наказ №101-О від 08.05.2024 року ним не оскаржений у частині пункту 5 цього наказу стосовно визначення йому робочого місця за певною адресою
Щодо твердження позивача, що дисциплінарною комісією безпідставно обмежено його право на участь у засіданні, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 31 Порядку № 1039, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Дисциплінарною комісією 24.05.2024 ОСОБА_1 направлено засобами поштового зв'язку запрошення на засідання дисциплінарної комісії, яке призначене на 03.06.2024 та пропозиція щодо надання пояснень з питань, що стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження.
Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Згідно з пунктом 32 Порядку № 1039 про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
31.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Дисциплінарної комісії з проханням забезпечити право на дистанційну участь у засіданні дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції шляхом прийняття рішення про проведення засідання дистанційно в режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю у нього грошових коштів на проїзд до міста Києва.
Дисциплінарною комісією взято до уваги клопотання ОСОБА_1 , та прийнято рішення щодо перенесення засідання дисциплінарної комісії на 10.06.2024 дистанційно в режимі відеоконференції ZOOM, про що останньому повідомлено 03.06.2024, відповідно до пункту 32 Порядку № 1039.
10.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення засідання дисциплінарної комісії у зв'язку з відсутністю електроенергії, що технічно унеможливлює його підключення до засідання дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції. Повторно, дисциплінарною комісією взято до уваги клопотання ОСОБА_8 та засідання перенесено на 17.06.2024 дистанційно в режимі відеоконференції ZOOM, про що ОСОБА_1 повідомлено 10.06.2024, відповідно до пункту 32 Порядку № 1039.
17.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення засідання дисциплінарної комісії у зв'язку з відсутністю електроенергії, що технічно унеможливлює його підключення до засідання дисциплінарної комісії в режимі відеоконференції. Дисциплінарною комісією було прийнято рішення провести засідання дисциплінарної комісії за відсутності ОСОБА_1 . Вивчивши пояснення ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність поважних причин, які унеможливлюють прибути ОСОБА_1 до Держрибагентства для поновлення на посаді головного спеціаліста правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України та подальшого виконання посадових обов'язків. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Відповідач неодноразово враховував обставини, які унеможливлювали особисту присутність позивача, його прохання щодо перенесення засідання, проте ним, в свою чергу не вчинено жодних належних дій для забезпечення його участі у наступних засіданнях дисциплінарної комісії.
Щодо твердження позивача, що у дисциплінаній справі відсутня характеристика та пояснення складені його безпосереднім керівником, суд зазначає таке.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 73 Закону № 889-VIII та абзацом четвертим п.25 Порядку № 1039 встановлено, що дисциплінарна справа повинна містити характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником.
В матеріалах дисциплінарної справи міститься характеристика ОСОБА_1 від 14.06.2024, складена тимчасово виконуючим обов'язки Голови Держрибагентства І.Клименком. Зі змісту даної характеристики вбачається, що ОСОБА_1 повідомлений про поновлення на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення Управління правового забезпечення Держрибагенства, однак для працевлаштування на посаді не з'являється, посилаючись на брак власних коштів та неспроможність працювати в м. Києві, дані, які б охарактеризували ОСОБА_1 , як працівника в Держрибагентстві відсутні. Оскільки, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 зобов'язано Держрибагентство поновити ОСОБА_1 на посаді державної служби підкатегорії «В1» категорії «В» з 04 грудня 2021 року, ОСОБА_1 поновлено на посаду головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України, відповідно до структури та штатного розпису Держрибагентства, що діяли на час поновлення. Отже, фактично ОСОБА_1 було поновлено поза штатом Держрибагентства, а тому безпосереднім керівником ОСОБА_1 є тимчасово виконуючий обов'язки Голови Держрибагентства є ОСОБА_9 .
Стосовно твердження позивача, що у поданні дисциплінарної комісії відсутні відомості щодо встановлення у його діях вини та визначення її ступеня, а також інших елементів складу дисциплінарного проступку, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.
Так, Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Аналогічні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі № 420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі № 826/6165/17 тощо.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889- VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з'ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
Відповідно до актів про відсутність на робочому місці від 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024, 20.05.2024, 21.05.2024, 22.05.2024, 23.05.2024, 24.05.2024, 27.05.2024, 28.05.2024, 29.05.2024, 30.05.2024, 31.05.2024, 03.06.2024, 04.06.2024, 05.06.2024, 06.06.2024, 07.06.2024, 10.06.2024, 11.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, 14.06.2024, 17.06.2024, дисциплінарною комісією встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 09.05.2024 по 17.06.2024.
Враховуючи пояснення та матеріали дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 допущено дисциплінарний проступок - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на державній службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин відповідно до пункту 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
Враховуючи викладене, у зв'язку з наявністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Держрибагентства рекомендувала відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про державну службу" застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. 01 липня 2024 року Держрибагентством видано наказ № 194-О «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Вищезазначені обставини свідчать про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, що ним не спростовано в контексті наявності поважних причин відсутності на робочому місці.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач як державний службовець має усвідомлювати відповідальність щодо виконання службових обов'язків, трудового розпорядку, відвідувати робоче місце для несення служби та відповідно в разі не можливості з об'єктивних причин нести службу повідомляти про такі обставини та про підстави керівництво.
Відповідач вчиняв усі можливі заходи задля встановлення причин відсутності позивача на робочому місці, поважність таких причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі
Відповідачем доведено законність оскаржуваного наказу, натомість позивач не довів, що він після прийняття наказу №101-О вжив усіх заходів для виконання обов'язків державного службовця, та неможливість цього мала місце з поважних причин.
Тому у задоволенні його позову суд відмовляє повністю у зв'язку з його необґрунтованістю, у тому числі в частині вимог про стягнення моральної шкоди як безпідставних.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В даній справі підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні, виходячи з положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне рішення складено та підписано суддею 25 квітня 2025 року.
Суддя М.М.Аракелян
.