справа№380/5256/25
24 квітня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу.
Обставини справи.
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг до бюджету у загальній сумі 4 904,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, будучи фізичною особою, має непогашений податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500).
Заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного відповідачем самостійно у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи № 3901 від 30.04.2024, з терміном сплати 31.07.2024. Загальна сума боргу станом на 28.02.2025 року становить 4 904,68 грн., що складається з основного платежу.
Позивач вказує, що відповідачу надіслано податкову вимогу від 07.11.2024 року № 0023831-1303-1301, однак борг станом на дату подання позову не погашено.
Ухвалою від 21 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою та доданими до неї документами надіслано відповідачу за адресою його місця проживання/реєстрації, зазначеною у позовній заяві та ухвалі: АДРЕСА_1 .
Рекомендоване поштове відправлення повернулося до суду 21 квітня 2025 року з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», оскільки відповідач не отримав кореспонденцію.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із зазначенням про відсутність адресата за вказаною адресою, відмову від отримання, закінчення строку зберігання або з інших причин, що унеможливили вручення адресату судового виклику або повідомлення, вважається, що такий судовий виклик або судове повідомлення вручено адресату належним чином. Таким чином, відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі та про необхідність подати відзив.
Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, доказів сплати податкового боргу не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд,-
ОСОБА_1 є фізичною особою, яка за результатами річного декларування за 2023 рік (декларація № 3901 від 30.04.2024) самостійно визначила податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, зокрема довідки про заборгованість № 2562/5/13-01-13-03 від 03.03.2025 року та інтегрованої картки платника, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб (11010500) у сумі 4 904,68 грн. Ця сума є залишком несплаченого грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до податкової декларації № 3901 від 30.04.2024.
Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Отже, термін сплати за декларацією № 3901 від 30.04.2024 (за 2023 рік) сплив 31.07.2024.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не сплатив у встановлений ПКУ строк (до 01.08.2024) узгоджене податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначене ним у декларації № 3901 від 30.04.2024, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4 904,68 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 07.11.2024 року № 0023831-1303-1301.
У постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.
Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на адресу місця реєстрації відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.
Пунктом 87.11 статті 87 ПКУ встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПКУ передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав суду доказів спростування наявності податкового боргу або доказів його сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи звільняються від сплати судового збору за подання позовів щодо стягнення сум податкового боргу.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат у справі не понесено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 126, 139, 162, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 4904 (чотири тисячі дев'ятсот чотири) гривні 68 копійок.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 24.04.2025.
Суддя Коморний О.І.