про прийняття справи до провадження
25 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/8160/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов'язання вчинити певні дії,
01 червня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач) з вимогами:
1) стягнути із Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь позивача заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 61 878 (шістдесят одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 10 копійок;
2) визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2022 року № 122-ок «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02 травня 2022 року № 115-ок «Про відсторонення ОСОБА_1 »;
3) зобов'язати Мінагрополітики надати ОСОБА_1 щорічну відпустку відповідно до законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначена суддя Захарова О.В.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження.
В матеріалах справи позивач звернувся з заявою про уточнення позовних вимог від 18.08.2022, в якій просить:
1) стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 24 лютого по 01 травня 2022 року 73 849, 51 (сімдесят три тисячі вісімсот сорок дев'ять грн 51 коп.);
2) визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2022 року № 122-ок «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
3) визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02 травня 2022 року №115-ок «Про відсторонення ОСОБА_1 », стягнувши на користь позивача заборгованість, що виникла внаслідок незаконного відсторонення, у сумі 22 475, 88 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят п'ять грн 88 коп.);
4) визнати незаконним позбавлення позивача права на щорічну відпустку та стягнути із Міністерства аграрної політики та продовольства України на мою користь заборгованість, що виникла внаслідок ненадання мені матеріальної допомоги до відпустки у сумі 34 516, 62 (тридцять чотири тисячі п'ятсот шістнадцять грн 62 коп.);
5)зобов'язати відповідача суми заборгованості сплатити ОСОБА_1 з урахуванням індексації відповідно до діючого законодавства.
Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 44 КАС України визначено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, пункт 3 частини третьої вказаної статті визначає право учасника справи на подання заяв та клопотань.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу встановлено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Окружним адміністративним судом міста Києва визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень статті 263 КАС України.
Частиною другою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у справі відкрито 20.06.2022, тобто позивач мав право звернутися з заявою про зміну предмету або підстав позову не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку судового розгляду справи (05.07.2022).
Також суд зазначає, що позивачем подано уточнений позов, без зазначення, що саме бажає змінити позивач предмет або підстави позову.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Так, суд зауважує, що предметом позову у справі № 640/8160/22 є визнання протиправними та скасування наказів відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення заборгованості із невиплаченої заробітної плати.
Разом з тим, в уточненому позові позивач крім предмету спору (вимоги про визнання протиправними та скасування наказів про дисциплінарні стягнення, як наслідок стягнення заборгованості із невиплаченої заробітної плати) заявлені вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості, що виникла внаслідок незаконного відсторонення, визнання незаконним позбавлення позивача права на щорічну відпустку та стягнення заборгованості, що виникла внаслідок ненадання матеріальної допомоги до відпустки, зобов'язати відповідача суми заборгованості сплатити з урахуванням індексації, - стосуються іншого предмета і підстав спору, і предметом та підставами первісного позову такі вимоги не охоплюються.
У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Змішування в одному провадженні різних предметів спору може ускладнити розгляд справи та вплинути на повноту та своєчасність захисту прав позивача.
Початкові позовні вимоги спрямовані на встановлення протиправності наказів про притягнення позивача до дисциплінарно відповідальності.
В той час як позовні вимоги, викладені в уточненому позові, фактично є новими вимогами, тобто новим позовом.
Суд наголошує, що згідно з вимогами частини першої статті 47 КАС України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 по справі № 201/4160/19, від 01.07.2024 по справі № 908/1884/23.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 640/11489/22 дійшов такого висновку:
«…Згідно з частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною шостою статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини сьомої статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України…».
Крім того, Верховний Суд в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року по справі №405/3360/17, аналізуючи відповідні положення статей 49, 185, 352, 353, ЦПК, які є аналогічними відповідним положенням статей 47, 169, 293, 294 КАС України, дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
З врахуванням вищезазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що має наслідком її повернення позивачеві.
25.08.2022 відповідач звернувся з клопотанням про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, шо позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду, передбачений статтею 78 Закону України «Про державну службу».
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 78 Закону України «Про державну службу» визначено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу» у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
З аналізу наведених норм закону слідує висновок, що встановлений в статті 78 ЗУ «Про державну службу» строк є строком, протягом якого особа може звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Разом з тим, строки звернення до суду з позовами у спорах, що виникають з відносин публічної служби, встановлені в Кодексом адміністративного судочинства України, положення якого передбачають можливість оскарження наказу про звільнення в місячний строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 січня 2022 року по справі № 815/3667/17.
Відтак, строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України, позивачем не пропущений.
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Звернути увагу сторін на те, що згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва в Луганському окружному адміністративному суді, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Керуючись статтями 12, 18, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Повернути заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 18.08.2022.
Відмовити у задоволенні заяви Міністерства аграрної політики та продовольства України про залишення позовної заяви без розгляду.
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали такі докази:
-довідку про розмір заробітної плати позивача за останні два повні календарні місяці перед припиненням нарахування заробітної плати обчислену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, в тому числі про середній розмір заробітної плати за один день;
- довідку щодо періоду відсторонення позивача від виконання обов'язків та припинення нарахування та виплати заробітної плати на підставі спірних наказів.
Справа розглядатиметься суддею Захаровою О.В. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення суддею.
Ухвала суду в частині повернення заяви про уточнення позовних вимог та відмову у залишенні позову без розгляду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Захарова