про залишення позову без розгляду
25 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/12370/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/12370/22 за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укпспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» (далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач І), Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (далі - відповідач ІІ) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків щодо неподання висновку про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» надмірно сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2018 року у розмірі 288644,00 грн;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м.Києві подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Державному підприємству «Укроборонсервіс» надмірно сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2018 року у розмірі 288644,00 грн на рахунок позивача IBAN НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.07.2018 Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс» електронними засобами зв'язку через програму «М.E.DOC» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2018 року. Підтвердженням подання та прийняття вказаної декларації є сформована в електронному вигляді квитанція № 2 з зазначенням дати, часу прийняття та реєстраційного номеру документу у відповідача І.
Відповідно до Декларації за І півріччя 2018 року об'єкт оподаткування позивача податком на прибуток підприємств становив 3 538 463,00 грн (код рядка 04), податок на прибуток (код рядка 06) становив 636 923,00 грн (18 % об'єкта оподаткування згідно п.136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Зазначену суму податку на прибуток (636 923,00 грн) відповідно до пп. 57.1.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ зменшено на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 262 959,00 грн (код рядка 16 ЗП та додаток ЗП до рядка 16) та на суму податку на прибуток, сплачену за І квартал 2018 року у розмірі 85 300,00 грн (код рядка 18). В результаті чого сума податку на прибуток підприємств, що підлягала сплаті за І півріччя 2018 року становила 636 923,00 грн - 85 300,00 грн - 262 959,00 грн = 288 664,00 грн (рядок 19).
Визначену у декларації суму податку на прибуток підприємств було сплачено до Державного бюджету України двома платежами: 288 644,00 грн - було сплачено 16.08.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 7446 від 08.08.2018; 20,00 грн - було сплачено 08.11.2018, що підтверджується платіжним дорученням № Ю173 від 08.11.2018.
В подальшому, 27.02.2019 позивачем електронними засобами зв'язку через програму «М.E.DOC» відповідачу 1 було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік (далі - Декларація за 2018). Підтвердженням подання та прийняття вказаної декларації є сформована в електронному вигляді квитанція №2 з зазначенням дати, часу прийняття та реєстраційного номеру документу у відповідача І.
Відповідно до Декларації за 2018 рік об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств становив 27 160 089.00 грн (код рядка 04), податок на прибуток (код рядка 06)-4 888 816,00 грн.
Зазначену суму податку на прибуток (4 888 816,00 грн) зменшено на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 038 570,00 грн (код рядка 16 ЗП та додаток ЗП до рядка 16). В результаті чого сума податку на прибуток підприємств, що підлягала сплаті за 2018 рік становила 4 888 816,00 грн - 1 038 570,00 грн = 3 850 246,00 грн (рядок 17). З урахуванням сплачених сум податку на прибуток у І кварталі, І півріччі 2018 року та III кварталі 2018 року (85 300,00 грн + 288 644,00 грн + 20 грн + 2 712 008,00 грн = 3 085 972,00 грн), сума податку, що підлягала доплаті за 2018 рік становила 3 850 246,00 грн - 3 085 972,00 грн = 764 274,00 грн.
Перерахування вказаних сум податку на прибуток до Державного бюджету України підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.
В ході обов'язкового незалежного аудиту фінансової звітності позивача, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Бейкер Тіллі Україна» (код ЄДРПОУ 30373906), були виявлені методологічні помилки у бухгалтерському обліку певних господарських операцій позивача, що викладено у аудиторському звіті позивача.
Основним зауваженням у висновку було помилкове віднесення витрат, які були понесені у відповідних періодах 2018-2019 років до витрат поточного періоду (2020 року), відсутність витрат з амортизації основних засобів, які фактично використовуються та ненарахування резервів під знецінення запасів.
26.02.2021 позивачем електронними засобами зв'язку через програму «М.E.DOC» відповідачу 1 було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік та 30.12.2021 уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік. Підтвердженням подання уточнюючих декларацій №1 та №2 є квитанції з зазначенням дати, часу прийняття та реєстраційного номеру таких документів у відповідача 1.
Відповідно до уточнюючої декларації №1 об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2018 рік становить: - 33 874 035,00 (код рядка 04), податок на прибуток (код рядка 06) відповідно не нараховується. Враховуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, позивачем у коді рядка 26 уточнюючої декларації № 1 (виправлення помилок) відмінусовано суму сплаченого податку на прибуток за 2018 рік у розмірі 4 888 816,00 грн (3 850 246,00 грн фактично сплаченого податку на прибуток за 2018 рік + 1 038 570,00 грн сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів).
Уточнюючою декларацією № 2 уточнено код рядка 02 та 03 РІ, в результаті чого об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за 2018 рік змінився та становить: 34 892 535,00 (код рядка 04), тобто все одно об'єкт оподаткування становить від'ємне значення, а отже податок на прибуток (код рядка 06) не нараховується.
15.04.2021 року електронними засобами зв'язку через програму «М.E.DOC» відповідачу 1 було подано заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, а саме надміру сплаченої 16.08.2018 суми податку на прибуток підприємств за І півріччя 2018 року у розмірі 288 644,00 грн. Підтвердженням подання та прийняття вказаної декларації є сформована в електронному вигляді квитанція № 2 з зазначенням дати, часу прийняття та реєстраційного номеру документу у відповідача 1.
05 травня 2021 року позивачем отримано відповідь відповідача І вих. № 2895/6/31-00-04-04 від 27.04.2021, у якій останній для встановлення правомірності повернення грошових коштів з податку на прибуток підприємств позивачу просить надати додаткові документи та пояснення походження наявної переплати.
Листом від 26.05.2021 вих. № 29/3.3.1-1841 позивач надав пояснення походження переплати та перелік документів, які вимагав відповідач 1, однак, відповідач 1 не подав висновок про повернення належних сум коштів позивачу з відповідного бюджету або з єдиного рахунку відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, чим грубо порушив вимоги п. 43.5 ст. 43 ПКУ.
В подальшому, позивачем ще тричі подавалися відповідачу І заяви про повернення позивачу надміру сплаченого податку на прибуток підприємств за І півріччя 2018 у сумі 288 644,00 грн та надавалися необхідні документи і пояснення, а саме: 20.05.2021, 27.05.2021 та 04.08.2021, на що відповідач І щоразу надсилав відповіді з однаковим текстом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2025, на виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.03.2025 через підсистему Електронний суд представником першого відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з дати отримання відповіді на заяву про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
28.03.2025 через підсистему Електронний суд представником першого відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з дати отримання відповіді на заяву про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
18.04.2025 від представника другого відповідача до суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 18.04.2025 позовну заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк.
22.04.2025 позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивачем зазначено, що Постановами Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, № 392 від 20.05.2020 та № 760 від 26.08.2020 на території України було встановлено карантин у зв'язку з поширенням гострої респіраторної вірусної хвороби COVID-19, який призвів до певних обмежень у режимах роботи підприємств, установ та організацій в державі, зокрема, у роботі судів, державних органів та підприємств. У зв'язку з введенням обмежувальних заходів Кабінетом Міністрів України і Київською міською державною адміністрацією склалася ситуація, за якої позивачем було скориговано графік роботи працівників (майже усі працівники працювали дистанційно), що в свою чергу негативно відобразилося на оперативності документообігу підприємства та вплинуло на можливість подання позовної заяви.
В подальшому, з 24.02.2022 ситуація ускладнилась через військову агресію Російської Федерації проти України та введення Указом Президента України № 64/2020 воєнного стану в Україні, що унеможливило функціонування нормального робочого процесу на підприємствах та у роботах судів, і відповідно викликало складнощі з поданням
позову до суду.
Позивач звертає увагу, що підприємство має статус підприємства оборонно-промислового комплексу, з метою збереження життя і здоров'я працівників позивача, весь період війни більшість працівників працювало дистанційно, що негативно вплинуло на можливість вчасно зібрати та підготувати пакет документів для подання позовної заяви.
Таким чином, позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою пропущений з поважних причин, які не залежали від позивача, а саме відсутність на робочих місцях працівників, які безпосередньо здійснюють претензійно-позовну роботу на підприємстві, та працівників, які відповідають за ведення обліку первинних документів і роботу з контролюючими органами, у зв'язку із спалахом пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) та в подальшому проведення воєнних дій на території України.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому, граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов'язкову наявність двох вищенаведених умов.
Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать про неможливість звернення до суду, а також не доведено, що вчинення відповідної процесуальної дії зумовлене саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
На думку суду, лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об'єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення.
Відповідний висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Також, на думку суду, позивач в період дії карантину не був обмежений звернутися до суду засобами поштового чи електронного зв'язку.
Посилання позивача на введення з 24.02.2022 воєнного стану через військову агресію рф проти України, що як зазначає позивач, унеможливило функціонування нормального робочого процесу на підприємствах та у роботах судів, і відповідно викликало складнощі з поданням позову до суду, судом відхиляється зважаючи на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще до початку введення воєнного стану в Україні, та як встановлено судом, останнім днем шестимісячного строку є 28.10.2021.
За наведених обставин, суд вважає зазначені представником позивача підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду неповажними.
Доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не надано.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з частиною першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
СуддяО.В. Захарова