Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2025 року Справа№200/568/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у незастосуванні з 12.06.2020 при розрахунку пенсії норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області застосувати, розрахувати та виплатити розмір пенсії згідно ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та зарахувати до підземного стажу роботи за Списком 1 згідно ст. 8 вказаного Закону з дати призначення пенсії.
Ухвалою суду від 06.02.2025 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 968,96, грн; належним чином завірені всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), або зазначити причини неможливості надання таких доказів; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.
Від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви та, крім іншого, клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 17.02.2025 клопотання позивача про поновлення процесуального строку - задоволено та визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №200/568/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21.10.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». За матеріалами електронної пенсійної справи зарахований страховий стаж позивача становить 40 років 5 місяців 18 днів, в тому числі за Списком №1 - 17 років 4 місяці 24 дні.
Позивач вважає, що оскільки він відпрацював більше ніж 17 років на роботах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, то він маю право на встановлений законом мінімальний розмір пенсії шахтарям у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії розглядалось Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та листом від 27.12.2024 відмовило в перерахуванні пенсійних виплат та надало відповідь, що зобов'язання щодо зарахування періодів роботи до підземного стажу по Списку №1 та обчислення розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» в зазначеному рішенні суду відсутні (справа №200/4882/21), тому розмір пенсії було визначено згідно ст. 27 та ч. 2 п. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
З даними діями відповідача позивач не погоджується, тому звернувся з даним позовом.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 200/4881/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 12.06.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 10.09.2003 по 02.03.2017 та прийнято рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах №053430001547 від 02.11.2022 з 19.04.2020. Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.08.2008 №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Вищенаведене рішення Донецького окружного адміністративного суду не містить зобов'язань щодо застосування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
У період з 14.04.2025 по 18.04.2025 включно суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С. перебував у відпустці.
Відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, 12 червня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.
Рішенням від 22 червня 2020 року № 52 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу. Вказаним рішенням до стажу роботи не зараховано періоди з 07 травня 1991 року по 06 вересня 1991 року та з 07 вересня 1991 року по 18 лютого 1992 року. Крім того, як вбачається з розрахунку стажу, спірний період роботи (з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року) зарахований тільки до страхового стажу.
05 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про до призначення пенсії у зв'язку з наданням додаткових документів.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів пенсійної справи позивача, рішення за результатом розгляду заяви від 05 серпня 2020 року відповідачем не приймалось.
10 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.
Рішенням від 16 березня 2021 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1. Відповідно до вказаного рішення, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року у зв'язку з не наданням довідки про пільговий характер роботи. Також не зараховано до страхового стажу періоди з 07 травня 1991 року по 06 вересня 1991 року, з 07 вересня 1991 року по 18 лютого 1992 року, з 28 жовтня 1994 року по 20 травня 1995 року.
09 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.
Рішенням від 16 квітня 2021 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1. За змістом вказаного рішення до страхового стажу не зараховані періоди з 07 травня 1991 року по 06 вересня 1991 року, з 07 вересня 1991 року по 18 лютого 1992 року, з 28 жовтня 1994 року по 20 травня 1995 року. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року, оскільки не надано довідку про пільговий характер роботи. Надана довідка видана на непідконтрольній українській владі території (м. Донецьк), а ПАТ «Шахта ім. Засядька» перереєструвалась на підконтрольну Україні територію в м. Авдіївка запізно.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та у пільговому розмірі відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року включно в ПАТ «Шахта ім. Засядька»; зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах у пільговому розмірі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 серпня 2020 року; вирішити питання судових витрат.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 справа №200/4882/21 позов задоволено частково та визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 червня 2020 року № 52 про відмову у призначенні пенсії позивачу; визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 березня 2021 року № 33 про відмову у призначенні пенсії позивачу; визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 квітня 2021 року № 053430001547 про відмову у призначенні пенсії позивачу; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 12 червня 2020 року на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 10 вересня 2003 року по 02 березня 2017 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою ПААС від 26.10.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року справі № 200/4882/21 - скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12 червня 2020 року на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». В цій частині прийняти нове рішення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» за заявою від 12 червня 2020 року. В решті рішення суду залишити без змін.
З листа відповідача 27.12.2024 №35233-32626/П-02/8-0500/24 вбачається, що На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі № 200/4882/21 Головним управлінням повторно розглянуто заяву від 12.06.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, та зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 10.09.2003 по 02.03.2017, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Зобов'язання щодо зарахування періодів роботи до підземного стажу по Списку №1 та обчислення розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» в зазначеному рішенні суду відсутні, тому розмір пенсії було визначено згідно з ст. 27 та ч. 2 п. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з даними електронної пенсійної справи позивач має 40 років 5 місяців 18 днів страхового стужу з додатковим зарахуванням 17 років пільгової роботи по Списку № 1.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Трудова книжка НОМЕР_1 позивача містить наступні записи:
- 24.01.2000 переведений учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею;
- з 08.02.2000 по 30.08.2003 переведений гірником очисного забою з повним робочим днем під землею;
- 10.09.2003 прийнятий підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті з випробуваним строком три місяці;
- 14.07.2004 переведений учнем підземного прохідника з повним робочим днем в шахті;
- 02.01.2005 переведений підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 01.09.2005 присвоєно 5 розряд підземного прохідника з повним робочим днем в шахті;
- 02.03.2017 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
Весь цей вищевказаний період враховано до пільгового стажу за «списком №1», про що свідчить витяг форми РС-право.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 1058-1V.
Відповідно до положень статті 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року 1058-IV (надалі- Закон 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Натомість згідно зп. «а» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
-чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
-жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Таким чином Законом № 213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачену п. «а» ст. 13 Закону №1788 необхідну кількість страхового стажу.
Згідно частини першої статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо).
Судами встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці вбачається, що позивач з 24.01.2000 по 02.03.2017 працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону № 345.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі- Постанова № 202).
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
З аналізу наведеної норми вбачається, що територіальні управління Пенсійного фонду мають діяти в межах та у спосіб, які встановлені законодавчими нормами.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Відповідно до ст. 8 Закону№ 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, виходячи з приписів ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV при призначенні особі пенсії пенсійним органом має в обов'язковому порядку вирішуватись питання про наявність або відсутність підстав для застування приписів Закону № 345-VI при визначенні розміру призначеної пенсії.
Судом встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 200/4881/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 12.06.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зараховано до пільгового стажу Позивача за Списком №1 період роботи з 10.09.2003 по 02.03.2017 та прийнято рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах №053430001547 від 02.11.2022 з 19.04.2020.
Судом встановлено, що позивач з 24.01.2000 по 02.03.2017 працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону № 345.
Отже, позивач станом на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії мав право на отримання пенсії у розмірі, визначеному із врахуванням приписів абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV та ст. 8 Закону № 345-VI.
Разом із цим, при призначенні позивачу пенсії її розмір був встановлений відповідачем без врахування абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV та ст. 8 Закону № 345-VI.
У відзиві на позов відповідач не заперечує проти наявності у позивача права на отримання пенсії, розрахованої відповідно до приписів абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV та ст. 8 Закону № 345-VI єдиною підставою не застосування вказаних нормативно-правових приписів при призначенні пільгової пенсії за поясненням відповідача було те, що такий обов'язок (врахувати ст. 8 № 345-VI) не був покладений на управління рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 200/4881/21.
Як вбачається з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 200/4881/21, питання застосування/не застосування при визначенні розміру пенсії позивача приписів ст. 8 Закону № 345-VI не було спірним в межах вказаної адміністративної справи.
Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV та ст. 8 Закону № 345-VI, суд висновує, що відповідачем будо допущено протиправну бездіяльність при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яка виразилась у не врахуванні при визначенні розміру призначеної пенсії приписів ст. 28 Закону № 1058-IV та ст. 8 Закону № 345-VI, чим було порушено право позивача на отримання пенсії у розмірі, установленому законом.
Як наслідок, позовні вимоги позивача про визнання такої бездіяльності протиправною підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити обчислення та донарахування розміру пенсії за віком позивачу, встановивши її розмір та провести її виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Керуючись наведеними приписами, беручи до уваги висновки суду про наявну протиправну бездіяльність відповідача щодо не врахування приписів ст. 28 Закону № 1058-IV та ст. 8 Закону № 345-VI при призначенні позивачу пенсії, зазначені вимоги також підлягають задоволенню.
Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного позову сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн.
Беручи до уваги приписи ст. 139 КАС України та висновок суду про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати останнього зі сплати судового збору в повному обсязі, тобто в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2-4, 9, 12, 72-78, 90, 132, 134, 139, 244-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що виразилася у не застосуванні абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при розрахунку розміру призначеної ОСОБА_1 на виконання судового рішення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, встановивши її розмір із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно дост. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періодів період роботи з 24.01.2000 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.08.2003, з 10.09.2003 по 02.03.2017 підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, з дати її призначення з 12 червня 2020 року, та провести виплату перерахованої пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Зеленов