Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2025 року Справа№640/12604/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунальної корпорації «Київавтодор» до Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними, скасування висновку,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Комунальна корпорація «Київавтодор» з позовом до Державної аудиторської служби України про:
-визнання неправомірними дії Державної аудиторської служби України щодо формування Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-29-005235-b-від 24.06.2022;
- скасування в судовому порядку Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-29-005235-b-від 24.06.2022, здійснений відповідачем, як такий, що суперечить вимогам Закону та не відповідає дійсним та об'єктивним обставинам справи з процедуру закупівлі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновок Державної аудиторської служби України від 24.03.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі - відкритих торгів ДК 021:2015 45230000-8 порушує права та законні інтереси Комунальної корпорації «Київавтодор», є необґрунтованим та невмотивованим, а відтак підлягає скасуванню.
Наголошує, що позивачем не було порушено приписи Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вказаний Закон передбачає можливість усунення учасниками невідповідностей тендерних пропозицій, шляхом подання додаткових нових документів, до вже поданої ними інформації/документів.
Вказує, оскільки за приписами абз.2 ч.9 ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей, тому враховуючи, що до прийняття замовником рішення про визначення переможця тендеру учасники виправили встановлені невідповідності тендерних пропозицій, а тому на день прийняття рішення про затвердження результатів тендеру у замовника не було правових підстав для відхилення тендерних пропозицій учасників.
Також зазначає, що Висновок неконкретизований, не містить чітких вимог або правових рекомендацій щодо шляхів та способу усунення виявлених порушень під моніторингу порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2022 року (суддя Шулежко В.П.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року (суддя Шулежко В.П.) клопотання Державної аудиторської служби України про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року (суддя Шулежко В.П.) у задоволенні заяви Державної аудиторської служби України про забезпечення позову відмовлено.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/12604/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/12604/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Крилової М.М.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/12604/22, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, що Держаудитслужба у порядку встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі наказу Держаудитслужби від 06.06.2022 № 90 здійснила моніторинг процедури закупівлі робіт із реконструкції вул. Трускавецької у Дарницькому районі, очікуваною вартістю 73 952 766,75 грн (інформація опублікована в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-12-29-005235-b), проведеної позивачем.
Вказує, що під час проведення моніторингу закупівлі установлено порушення позивачем частини шістнадцятої статті 29 Закону № 922, щодо відповідності розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону № 922 та абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест», як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленого статтею 16 Закону № 922 та уклав з ним договір.
Зазначає, що ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» у складі тендерної пропозиції надав файл «Довідка наявності машин та механізмів.pdf», зміст якого не відповідає назві та містить інформацію щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, а саме: довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід від 20.01.2022 № 20/01/22-03. Поряд з цим учасник ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» у складі тендерної пропозиції не надав (у жодному із файлів) довідки про наявність парку машин та механізмів, чим не дотримав вимог пункту 1.1 розділу 2 додатка 2 до тендерної документації. Також Замовник через електронну систему закупівель оприлюднив учаснику ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» повідомлення з вимогою про усунення зазначеної невідповідності (далі - Повідомлення) виявленої в інформації та документах, наданих на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційному критерію - наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Замовник у Повідомленні зазначив шлях для усунення зазначеної невідповідності через надання довідки про наявність парку машин та механізмів, згідно із вимогами тендерної документації.
Замовник оприлюднив учаснику ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, шляхом надання документа - довідки про наявність парку машин та механізмів, відсутнього (до кінцевого терміну подання тендерних пропозицій, а саме: 24.01.2022) у складі тендерної пропозиції учасника, чим порушив вимоги частини шістнадцятої статті 29 Закону № 922, позаяк відсутність документа, а саме: довідки про наявність парку машин та механізмів не є незначною помилкою допущеною учасником процедури закупівлі. Отже, Замовник під час розгляду тендерної пропозиції не мав можливості встановити невідповідність в інформації та документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та подання яких вимагалось тендерною документацією, тому тендерна пропозиція такого учасника підлягала відхиленню у відповідності до статті 31 Закону № 922 із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, без застосування механізму 24 годин.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 06.06.2022 № 90, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення Державної аудиторської служби України від 03.02.2016 № 43, відповідачем було розпочато моніторинг закупівель, зазначених у Переліку цього наказу, а саме: закупівлі робіт із реконструкції вул. Трускавецької у Дарницькому районі, очікуваною вартістю 73 952 766,75 грн (інформація опублікована в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-12-29-005235-b).
24.06.2022 року за результатами моніторингу Державної аудиторської служби України складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозорро» Висновок про результат моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-29-005235-b.
За результатами моніторингу встановлено, що у пункті 1.1 розділу 2 додатку №2 до тендерної документації Замовник установив вимогу щодо надання учасниками довідок про наявність парку машин та механізмів, необхідних для забезпечення виконання проектних рішень, що є предметом даної закупівлі за встановленою формою.
Учасник ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» у складі тендерної пропозиції не надав зазначеної довідки про наявність парку машин та механізмів, чим не дотримав вимог пункті 1.1 розділу 2 додатку №2 до тендерної документації.
Учасник ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» у складі тендерної пропозиції надав файл «Довідка наявності машин та механізмів.pdf», зміст якого не відповідає назві та містить інформацію щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, що не відповідає зазначеним вимогам тендерної документації Замовника.
Замовник, через електронну систему закупівель оприлюднив учаснику ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» повідомлення з вимогою про усунення зазначеної невідповідності виявленої в інформації та документів, наданих на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційному критерію - наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Однак, на порушення вимог ч. 16 ст. 29 Закону Замовник оприлюднив учаснику ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» Повідомлення з вимогою надання документів (виправленої довідки згідно вимог тендерної документації) фактично відсутніх у складі тендерної пропозиції останнього.
Крім того, на порушення вимог абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест», яка таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому ст. 16 цього Закону та уклав з ним договір.
За результатами моніторингу відповідач дійшов висновку про порушення вимог ч. 16 ст. 29 та п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупілві»
Крім того, Держаудитслужбою зазначено про зобов'язання щодо усунення порушень законодавства:
«З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ'єктивне та упереджено визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договорами, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Непогоджуючись із вказаним висновком позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Положеннями ч.1 та 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного Фінансового контролю в Україні» встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).
Отже, Держаудитслужба та її територіальні органи є контролюючими органами за дотриманням законодавства про закупівлю та відповідно до покладених завдань здійснюють проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».
За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закону №922-VIII) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
В силу частини 8 статті 12 Закону №922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
Підпунктом 31 статті 1 Закону № 922-VІІІ передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Положеннями частини 1 статті 22 Закону №922-VІІІ передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
За змістом частини 2 статті 22 Закону № 922-VІІІ у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) ро
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону№ 922-VІІІ).
Тобто, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною 2 статті 22 Закону№ 922-VІІІ, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
При цьому, з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 22 Закону № 922-VІІІ інша, ніж у частині 2 цієї статті, інформація, право на включення якої до тендерної документації надана замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.
За визначенням пункту 18 статті 1 Закону № 922-VІІІ переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначено статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, частиною 1 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно до частини 4 статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з частинами 6, 7 статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пунктів 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Пунктом 15 ст.10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Стаття 29 Закону № 922-VIII регулює питання розгляду та оцінки тендерних пропозицій/пропозицій.
Відповідно до ч.9 ст. 29 Закону № 922-VIII після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з ч. 15 ст. 29 Закону № 922-VIII, за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.
Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону № 922-VIII, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Згідно з ч.7 ст.33 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Предметом оскарження у цій справі є висновок Держаудитслужби від 24.06.2022, складений за результатами моніторингу закупівлі UА-2021-12-23-005235-b, де зафіксовано порушення вимог ч.16 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині оприлюднення замовником ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» повідомлення з вимогами про усунення порушення шляхом надання документів, відсутніх у складі їх тендерних пропозицій та абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині невідхилення тендерної пропозицій ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест», як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі».
З матеріалів справи вбачається, що на усунення невідповідностей ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» додатково надав (завантажив в систему «Прозорро») довідку про наявність про наявність у учасника парку машин та механізмів, необхідних для забезпечення виконання проектних рішень, що є предметом закупівлі № 19/01/22/02 від 19.01.2022 року.
Таким чином, після уточнення учасниками відомостей, невідповідності тендерних пропозицій учасників були усунуті, тому надані учасниками тендерні пропозиції на час розгляду Замовником тендерних пропозицій і прийняття рішення про обрання переможця тендеру повністю відповідали вимогам п.1.1. розділу 2 Додатку 2 тендерної документації.
Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону № 922-VIII, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Згідно з ч.9 ст.26 Закону № 922-VIII учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що Закон № 922-VIII передбачає можливість усунення учасниками невідповідностей тендерних пропозицій, шляхом подання додаткових нових документів, до вже поданої ними інформації/документів.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що подання учасниками нових/додаткових документів, на уточнення до вже поданих разом із тендерною пропозицією документів щодо наявності парку машин та механізмів, відповідає приписам ч. 16 ст. 29 та ч. 9 ст.26 Закону № 922-VIII.
Так, саме на виконання наведених вище приписів Закону № 922-VIII Замовник, проаналізувавши тендерну пропозицію учасника та самостійно виявивши невідповідність їх ч.16 ст. 29 Закону № 922-VIII, надав учаснику можливість виправити невідповідність, що передбачено ч. 9 ст. 26 Закону № 922-VIII.
Після усунення учасником невідповідностей Замовник, на виконання абз. 2 ч. 9 ст. 26 Закону № 922-VIII розглянув подану тендерну пропозицію з урахуванням виправлених учасником невідповідностей.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що оскільки за приписами абз.2 ч.9 ст.26 Закону № 922-VIII замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей, тому враховуючи, що до прийняття замовником рішення про визначення переможця тендеру учасник виправив встановлені невідповідності тендерної пропозиції, а тому, на день прийняття рішення про затвердження результатів тендеру, у замовника не було правових підстав для відхилення тендерних пропозицій учасника.
У пункті 3 констатуючої частини висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договорами, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що Законом №922-VIII встановлено виключно два варіанти поведінки у разі виявлення порушень законодавства з питань публічних закупівель, а саме: внесення змін до тендерної документації (частина 2 статті 24) та відміна тендеру (пункт 2 частини 1 статті 32).
За наведеного вбачається, що відповідачем встановлено не передбачений законодавством спосіб усунення порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Поряд з цим, встановлюючи незаконний обов'язок замовнику та зобов'язуючи вчинити певні дії (припинити зобов'язання, тобто розірвати договір) відповідач не конкретизував правові норми та обставини які дозволяють їх застосувати.
Зобов'язуючи в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору із переможцем процедури закупівлі, відповідач не врахував, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації, які за характером допущення неможливо віднести до порушень, що вплинули на конкурентоздатність учасників процедури закупівлі.
Крім того, у оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні посилання на неефективне, незаконне або ж нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі.
Разом з тим, відповідачем залишено поза увагою, що в даному випадку виконання зобов'язальної частини оскаржуваного висновку завдасть шкоди майновим інтересам переможця процедури закупівлі та призведе до порушення принципу правової визначеності і свідчитиме про втручання органу державного фінансового контролю в права як позивача, так і ТОВ «КП «Шляхобуд Інвест».
Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 січня 2021 року в справі № 120/1297/20-а.
Проводячи системний аналіз норм права стосовно ступеня конкретизації дій, які має вчинити замовник, Верховний Суд у пункті 26 Постанови від 10 грудня 2019 року №160/9513/18 зазначив, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень та очевидно, що такий варіант поведінки має бути реальним.
При розгляді даної справи судом враховано правові позиції Верховного Суду у постановах від 06 березня 2025 року № 520/28124/23, від 19 лютого 2025 року № 640/19571/22, від 30 грудня 2024 року № 420/3553/23.
За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно визначено порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі», як замовником у межах процедури закупівлі UA-2021-12-29-005235-b, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
Визнання протиправним та скасування висновок Державної аудиторської служби України від 23 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-29-005235-b-від 24.06.2022 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Враховуючи те, що спірний висновок визнано протиправним та скасовано, судовий збір у розмірі 2481,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Комунальної корпорації «Київавтодор» до Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними, скасування висновку, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 23 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-29-005235-b-від 24.06.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (адреса: м. Київ, Вул. Петра Сагайдачного, б. 4; код ЄДРПОУ 40165856) на користь Комунальної корпорації «Київавтодор» (01104, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 6; код ЄДРПОУ 03359026) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова