24 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 640/18824/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у м.Києві про визнання незаконною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» (далі - ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА», товариство, позивач) звернулось із позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у м. Києві (далі - ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві, відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови 26.07.2019 №174 про накладення штрафу в сумі 18 870,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі повідомлення Головного управління Державної служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Хмельницькій області від 16.04.2019 №P-1042-2019, №P-1043-2019 відповідно до доручення Головного управління Державної служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві Вих. №Д-15.1/10135-19 від 26.06.2019 року було доручено здійснити за ланцюжком постачання позапланову перевірку характеристик продукції, що законно введена в оббіг на території України ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА».
За результатами проведення позапланової виїзної поєднаної з невиїзною перевіркою Головного управління Державної служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві (далі - ГУ Держспоживслужба в м. Києві) було складено акт перевірки характеристик продукції №3200/130 від 23.07.2019 та постанова про накладання штрафу від 26.07.2019 №174 в розмірі 18 870, 00 грн.
Вважаючи вказану постанову 26.07.2019 №174 про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14.02.2020 представником позивача подана до суду заява про надання документів на виконання ухвали суду.
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що факт притягнення до відповідальності ТзОВ «Епіцентр К» не відповідає дійсності, оскільки щодо ТзОВ «Епіцентр К» як до розповсюджувача було прийнято лише рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.03.2019 №14-Т та №14Ф, які ТзОВ «Епіцентр К» виконано в повній мірі.
Стаття 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає підстави притягнення до відповідальності як за розповсюдження, так і за введення продукції в обіг; ТзОВ «Епіцентр К», яке є розповсюджувачем, не може бути притягнуто до відповідальності за введення в обіг цієї продукції, за що відповідає ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» як особа, яка ввела продукцію в обіг.
Позивачем не було доведено відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили.
ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» ні під час перевірки, ні в зауваженнях до акту перевірки не було надано жодних доказів, що встановлене Головним управлінням порушення пункту 2 частини другої статті 44, згідно з яким до позивача як до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - наступило не з його вини, а, як стверджує позивач, внаслідок дії або бездіяльності третіх осіб.
А отже, у позивача відсутні обставини для тверджень, що відповідна продукція після введення її в обіг ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» стала такою, що не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, з одного боку, визнає порушення ним вимог Технічних регламентів у вигляді не нанесення інформації безпосередньо на електрообладнання, а з іншого боку, заявляючи про неможливість відповідного нанесення, ні під час перевірки Головним управлінням, ні до суду, не надає доказів неможливості зазначення інформації на самому електрообладнанні, оскільки законодавець визначив, що лише у неможливості така інформація зазначається на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання.
З урахуванням наведеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом становлено, що на підставі листа-доручення Держпродспоживслужби №Д-15.1/10135-19 від 26.06.2019, згідно з Наказом від 11.07.2019 №3200 Про проведення позапланового заходу та Направленням на проведення перевірки від 11.07.2019 №2588, за ланцюгом постачання було проведено позапланову невиїзну поєднану з виїзною перевірку ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР Україна» за адресою вул. Анни Ахматової, буд. 46, м. Київ, про що складено акт перевірки характеристик продукції від 23.07.2019 №3200/130.
Згідно з актом від 23.07.2019 №3200/130 під час перевірки виявлено наступне.
Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції, зазначеної в Додатку 1 до акта перевірки «Інформація щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам», холодильник Candy, мод. CSSM6182XH, виробник Candy Hoover Group, що реалізується ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР Україна», з'ясувалось питання невідповідності вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на неї (пп. 12, 13, 20, 21, 28 «Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання», затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 №1067 та пп. 17, 18, 25, 26, 32 «Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання», затверджений Постановою КМУ від 16.12.2015 №1077), а саме: на товарі (табличці з технічними даними), супровідних документах інформація про контактну поштову адресу виробника зазначена іноземною мовою, відсутня інформація про контактну поштову адресу імпортера, супровідні документи, інструкції складені з порушенням закону щодо порядку застосування мов (дане порушення зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції від 27.03.2019 №0016, складеному Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області зафіксованому в національній інформаційній системі державного ринкового нагляду під номером №№P-1042-2019 та Р-1043-2019 від 16.04.2019).
Суб'єкт господарювання надав декларацію про відповідність вимогам Технічних регламентів низьковольтного електричного обладнання та електромагнітної сумісності; декларацію про відповідність вимогам Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами; декларацію про відповідність вимогам Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.01.2019 №602-123-20-3/283; текстовий опис (продуктова фіша); конструктивне креслення; митні декларації №UA125260/2018/837972 від 24.09.2018 та №UA125260/2018/837972 від 27.08.2018; ескіз маркувальної етикетки.
Розглянувши надані документи та матеріали встановлено, що суб'єкт господарювання виправив порушення, які були зазначені в акті перевірки характеристик продукції від 27.03.2019 №0016, складеному Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, а саме надав інструкцію по експлуатації з усіма застережливими заходами виконаними на державній мові, ескіз маркувальної етикетки (таблички з технічними даними), якою маркується продукція, на якій нанесено виробник та імпортер з поштовою адресою, виконаною на державній мові.
Також, виходячи з наданих документів ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР Україна» є імпортером, тобто особою, що ввела в обіг продукцію.
24.07.2019 року відносно позивача складено протокол №3200/130 про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», які
полягали в наступному.
Введення в обіг продукції, зазначеної у додатку 1 до акту перевірки «Інформація щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/ або не відповідає встановленим вимогам» акта перевірки характеристик продуктів «3200/130 від 23.07.2019, Холодильник Candy, мод. CSSM6182, виробник Candy Hoover Group, яка не відповідає встановленим вимогам технічних регламентів, що розповсюджується на неї, а саме: на товарі (табличці з технічними даними), супровідних документах інформація про контактну поштову адресу виробника зазначена іноземною мовою, відсутня інформація про контактну поштову адресу імпортера, супровідні документи, інструкції складені з порушенням закону щодо порядку застосування мов, чим порушено пл. 12, 13, 20, 21, 28 «Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання», затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 № 1067 та пп. 17, 18, 25, 26, 32 «Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання», затверджений Постановою КМУ від 16.12.2015 №1077, за що передбачено відповідальність згідно з пунктом 2 частини другої статі 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
За результатами проведеної перевірки, на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» винесено постанову від 26.07.2019 №174 та накладено штраф у розмірі 1110 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 18870 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень.
Не погоджуючись із діями відповідача, а саме з винесеною постановою від 26.07.2019 №174 про накладення штрафу в сумі 18 870,00 грн, позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).
Згідно з вимогами статті 3 Закону № 2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до вимог абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини 1 статті 1 Закону №2735-VI).
Відповідно до преамбули Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 №124-VIII (далі - Закон №124-VIII) цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.
Згідно з визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Закону № 124-VIII, технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.
З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункти 4, 6, 11 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI).
Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно з вимогами частини 2 статті 23 Закону № 2735-VI при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Відповідно до вимог частини 3 та 6 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Частиною 7 статті 23 Закону №2735-VI встановлено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єкт: господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Згідно з вимогами частини 2 статті 25 Закону № 2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників: 1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам; г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції; б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам: перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом; перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.
Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 Закону №2735-VI, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (ч. 1 ст. 29 Закону №2735-VI).
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею (ч. 6 ст. 29 Закону №2735-VI).
Згідно з вимогами частини 1 статті 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Відповідно до статті 33 Закону №2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 23 Закону № 2735-VI під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI Закону України від 12.12.2019 №367-IX) під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;
9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Відповідно до абз.8 ст.1 Закону №2735-ІV, державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10 Закону №2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону №2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Згідно направлення на проведення перевірки предметом перевірки є обладнання електричне та електронне.
Відповідно до абзацу четвертого статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, , довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю) відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яка закріплює підстави звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:
1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;
2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;
3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів;
4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.
Позивачем ні під час перевірки, ні в зауваженнях до акту перевірки (перелік наданих позивачем документів згідно з актом від 23.07.2019 №3200/130 наведено вище) не було надано жодних доказів, що встановлене Головним управлінням порушення пункту 2 частини другої статті 44, згідно з яким до позивача як до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - наступило не з його вини, а, як стверджує позивач, внаслідок дії або бездіяльності третіх осіб.
А отже, у позивача відсутні обставини для тверджень, що відповідна продукція після введення її в обіг ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» стала такою, що не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили.
Відповідно до пункту 12 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв'язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.
Суд зауважує, що підтвердженням порушення ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР Україна» вимог технічних регламентів є: на товарі (табличці з технічними даними), супровідних документах інформація про контактну поштову адресу виробника зазначена іноземною мовою, відсутня інформація про контактну поштову адресу імпортера, супровідні документи, інструкції складені з порушенням закону щодо порядку застосування мов є матеріали перевірки характеристик продукції у розповсюджувача ТзОВ «Епіцентр К» відповідно до акту перевірки від 27.03.2019 №0016.
Разом з тим, у поясненнях до перевірки характеристик продукції розповсюджувач ТзОВ «Епіцентр К» визнає порушення, оскільки у розділі ІІ зауваження суб'єкта господарювання щодо проведеної перевірки та складеного акта зазначено - «Зміст зауважень - без зауважень».
Позивач не звертався до розповсюджувача з приводу встановлених порушень (з питань, що це не є його вина) та не надав Головну управлінню такі докази звернення під час перевірки.
Крім того, у зауваженнях позивача до акта перевірки ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» від 26.07.2019 зазначено, що продукція Candy потрапляє на митну територію України з пакуванням виробника, що унеможливлює надання інформації про адресу, контактні дані чи зареєстроване комерційне найменування безпосередньо на продукції. З метою дотримання стандартів Технічних регламентів, ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» забезпечує кожну одиницю продукції, яка передається розповсюджувачам необхідними документами, до яких входять, серед іншого, інструкції з експлуатації, шильди (відомості про продукцію, імпортера тощо), контактна інформація відповідно до п.18 та п.26 Постанови №1077 та п.12, п.20 Постанови №1067 з врахуванням законодавства про застосування мов та інші документи, що передбачені вимогами чинного законодавства України.
Враховуючи неможливість надати інформацію про продукцію безпосередньо на продукції, вся інформація та необхідні документи, що визначені чинним законодавством України надаються разом з продукцією та передаються розповсюджувачу.
З урахуванням наведеного суд зробив висновок, що позивач не заперечує що ним не виконуються вимоги Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 №1067 (далі - Технічний регламент №1067) та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 №1077 (далі - Технічний регламент №177).
Відповідно до вимог Технічного регламенту №1067 пункт 18 імпортери вводять в обіг лише електрообладнання, яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту.
Пункт 19 перед введенням електрообладнання в обіг імпортери пересвідчуються в тому, що виробник провів відповідну процедуру оцінки відповідності та склав технічну документацію, на це електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також що виробник виконав вимоги, визначені у пунктах 11 і 12 цього Технічного регламенту.
Пункт 12 виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв'язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.
Пункт 13 виробники забезпечують супроводження електрообладнання інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Зазначені інструкції та інформація про безпечність, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та дохідливими.
Пункт 20 імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.
Пункт 21 імпортери забезпечують супроводження електрообладнання інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.
Аналогічні норми та вимоги до надання на ринку продукції містяться у Технічному регламенті з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 №1077.
Відповідно до Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг.
Тобто, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що обов'язковими умовами щодо нанесення знака відповідності технічним регламентам на електрообладнання є нанесення цього знаку до введення продукції в обіг, а також щоб вказаний знак був видимим, розбірливим і незмивним.
При цьому, суд зауважує, що законодавцем передбачено виключення з загального правила нанесення знака відповідності технічним регламентам безпосередньо на пакування та на супровідні документи продукції лише в тому випадку коли це є неможливим або не виправданим через характер продукції. Тобто коли через технічні характеристики продукції є неможливим забезпечити нанесення знака відповідності на цю продукцію таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним.
На переконання суду холодильник Candy, мод. CSSM6182XH, виробник Candy Hoover Group не є тим видом електрообладнання технічні характеристики (розміри, матеріал, можливість пошкодження продукції) якого унеможливлюють нанесення безпосередньо на самому виробі видимого, розбірливого та незмивного знака відповідності.
Відповідно до приписів ч.1 ст.30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.
Поняття виробника визначено положеннями ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2736-VI, яким встановлено правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності.
Так відповідно до положень зазначеної норми виробник - це:
фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;
уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);
імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).
У свою чергу, як було встановлено відповідачем під час проведення перевірки та не було спростовано позивачем у ході розгляду справи ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» є імпортером продукції, що становила предмет перевірки.
Положеннями Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067 та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1077 визначено, що імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України електрообладнання походженням з іншої країни.
Імпортери вводять в обіг лише електрообладнання (апаратуру), яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту.
Пунктами 19 та 24 вказаних Технічних регламентів встановлено, що перед введенням апаратури (електрообладнання) в обіг імпортери пересвідчуються у тому, що виробником проведено відповідну процедуру оцінки відповідності, складено технічну документацію, на апаратуру (електрообладнання) нанесено знак відповідності технічним регламентам, що апаратура (електрообладнання) супроводжується необхідними документами, а також у тому, що виробник виконав вимоги, визначені в пунктах 16 і 17 (11, 12) цього Технічного регламенту.
Отже, зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що позивач, який є імпортером продукції, яку виготовляє юридична особа - нерезидент України, є виробником цієї продукції та зобов'язаний забезпечити нанесення знака відповідності технічним регламентам безпосередньо на саме електрообладнання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виробником не обґрунтовано неможливість (невиправданість) нанесення знака відповідності технічним регламентам українського законодавства безпосередньо на продукцію.
Відтак, враховуючи, що судом встановлено порушення з боку позивача пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а тому позовні вимоги - безпідставними та необґрунтованими.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищезазначеного, на думку суду, відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятих рішень, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, у свою чергу позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТзОВ «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНДІ ГУВЕР УКРАЇНА» (02081, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 46, ЄДРПОУ 34290075).
Відповідач: Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Некрасовська, 10/8, ЄДРПОУ 40414833).
Суддя В.В. Дмитрук