м. Вінниця
24 квітня 2025 р. Справа № 120/8070/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 20.09.2024 року вказаний позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з 01.06.2024 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та здійснити нарахування й виплату їй призначеної пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках про складові заробітної плати від 27.05.2024 №03.4.17-54508/24 та від 31.05.2024 №03.4.17-57033/24, виданих Одеським окружним адміністративним судом, з врахуванням вже виплачених сум пенсії.
09.04.2025 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Даною ухвалою також встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для подання заперечення щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (за наявності) до 18 квітня 2025 року включно.
У встановлений судом строк відповідачем подано пояснення та заперечення на заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в яких він зазначає про повне виконання такого рішення в межах покладених повноважень.
Ознайомившись з поданими сторонами доказами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (п. 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; п. 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; п.п. 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04). Обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом в постановах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Зокрема, у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантованост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.ст.129, 129-1 Конституції України, ст.ст.2,14,370 КАС України таст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року по справі №120/8070/24 набрало законної сили 12.11.2024 року.
В той же час, не заперечується сторонами, що перерахунок та поточну виплату пенсії на виконання даного судового рішення здійснено позивачу тільки з березня 2025 року, тобто після спливу чотирьох місяців.
З вищевикладеного слідує, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року по справі №120/8070/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області в повному обсязі не виконано, зокрема ОСОБА_1 не сплачена заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з 12.11.2024 року (день набрання рішення законної сили) по 01.05.2025 року (день фактичного виконання рішення суду).
Так, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо виплати заборгованості, яка виникла в результаті перерахунку пенсії позивача, після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, однак, відповідна заборгованість має бути розрахована з 01.06.2024 року (дата з якої зобов'язано здійснити перерахунок) по 12.11.2024 року (дата набрання рішенням законної сили).
В даному ж випадку, позивачем ставиться питання про виплату заборгованості, яка виникла у зв'язку з необґрунтованими зволіканнями відповідача у виконанні судового рішення, що призвело до додаткового порушення прав позивача.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів вчасного виконання рішення суду від 20.09.2024, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіту про повне виконання даного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
1. Встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіту про виконання судового рішення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у місячний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 20.09.2024 у справі № 120/8070/24 та на підтвердження виконання надати відповідні докази.
3. Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна