Справа № 308/5685/25
1-кс/308/2441/25
24 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030000448 від 27 березня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому орган досудового розслідування просить накласти арешт шляхом заборони розпорядження на грошові кошти, які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 з метою збереження предмета кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.03.2025 в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 , який повідомив про те, що 25.03.2025 невідома особа близько о 17:57 год. здійснила списання коштів в сумі 4 000,00 грн. із картки рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1 , а також о 17:49 год. було здійснено списання коштів із картки НОМЕР_3 у сумі 9 000,00 грн., чим спричинено матеріального збитку на загальну суму 13 000,00 грн.
Крім того, під час аналізу руху коштів по виписці з банківської картки потерпілої встановлено, що грошові кошти були перераховані на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 .
Зазначили, що дослідивши матеріали вказаного кримінального провадження орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на картковий рахунок АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , так як є реальна загроза відчуження грошових коштів, які незаконно привласнені шахрайським шляхом та є предметом злочину.
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У судове засідання прокурор не з'явився, про час і місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просить розглянути подане ним клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
У відповідності до ч.2 ст.172 КПК України з метою збереження забезпечення арешту майна, розгляд клопотання здійснюється без повідомлення власника майна.
На підставі ч. 1 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Ознайомившись з клопотанням та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділення Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071030000448 від 27 березня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
У межах даного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони розпорядження на грошові кошти, які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 з метою збереження предмета кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, та може бути застосований на підставі ухвали слідчого судді за результатами звернення прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільного позивача з клопотанням про арешт майна.
Частиною 2 статті 171 КПК України встановлені вимоги до такого клопотання, зокрема, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Підставою арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є: збереження речових доказів; спеціальна конфіскація; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як встановлено слідчим суддею, клопотання прокурора подане з порушенням ст. 171 КПК України, оскільки ним не наведено мети та підстав відповідно до положень статті 170 цього Кодексу і відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Суд звертає увагу, що прокурор в обґрунтування поданого клопотання зазначив про необхідність накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Проте всупереч частини 9 статті 170 КПК України прокурор не конкретизує вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову і яка має бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та прокурором не долучено матеріалів на підтвердження вимог ч. 6 ст. 170 КПК України.
В мотивувальній частині клопотання прокурор зазначає про необхідність накласти арешт на картковий рахунок АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , в той же час в прохальній частині клопотання просить накласти арешт шляхом заборони розпорядження на грошові кошти, які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 з метою збереження предмета кримінального правопорушення.
Також суд звертає увагу, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Отже, всупереч вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання не додано документів, та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Таким чином, позаяк подане прокурором клопотання не містить відповідного обґрунтування правових підстав накладення арешту на майно, а отже не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на те, що таке підлягає поверненню прокурору із наданням строку в сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030000448 від 27 березня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України - повернути прокурору для усунення недоліків.
Встановити строк сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання про арешт майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1