11 березня 2015 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю: секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13
обвинувачених - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20
потерпілої - ОСОБА_21
представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 201/15915/13к (пр. № 1КП/201/8/2015), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040000000069, відносно:
- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Красноармійськ Рівненської області, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, раніше судимого: 23 березня 2011 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, звільненого 12 лютого 2013 року по відбуттю строку покарання; 12 лютого 2013 року вироком Новомосковського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 396 КК України,
- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився та мешкає у АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта повна вища, не одруженого, раніше не судимого, працюючого спеціалістом з розширення ринку збуту ТОВ “Біотрейд», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився та мешкає у АДРЕСА_3 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, раніше судимого: 22 листопада 2013 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України,
- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у м. Семенівка Чернігівської області, громадянина України, освіта неповна вища, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, працюючого керівником секції у молодіжному центрі “Соколенок», який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
- ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився та мешкає у АДРЕСА_5 , громадянина України, освіта повна вища, не одруженого, раніше не судимого, працюючого інструктором підводного плавання у спорткомплексі “Метал», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився у м. Опочка Псковської області Російської Федерації, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, раніше не судимого, приватного підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
- ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився та мешкає у АДРЕСА_7 , громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, -
Згідно наданого суду зміненого обвинувального акту від 10 березня 2015 року, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 та ОСОБА_19 пред'явлено звинувачення у вчиненні тяжких, а також невеликої та середньої тяжкості кримінальних правопорушень, які були вчинені останніми за наступних обставин.
Обвинувачений ОСОБА_14 отримав у березні 1997 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) у невстановленому в ході досудового розслідування місці від невстановленої досудовим слідством особи про виконання ним злочину - спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_26 , не пояснюючи, при цьому, мотив вчинення злочину та причини, з яких його скоєння є вигідним для нього. На виконання злочину на умовах, повідомлених ним, ОСОБА_14 погодився, тим самим вступив із ним у попередню змову на вчинення злочину. Невстановлена особа надала ОСОБА_14 інформацію щодо особи, якій належало спричинити тілесні ушкодження - генерального директора фірми “Тека» ОСОБА_26 , передавши ОСОБА_14 аркуш паперу, на якому було зазначено адресу місця проживання ОСОБА_26 , а також наказала залучити до скоєння злочину особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою перевірки останнього на придатність до скоєння злочинів, який на той момент виконував різного роду доручення в його оточенні, на що ОСОБА_14 дав свою згоду. Невстановлена слідством особа надала можливість ОСОБА_14 самостійно обрати час, місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину.
ОСОБА_14 у свою чергу про вказівку і злочинні наміри особи 1, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці повідомив особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, на що отримав його згоду, тим самим вступивши з ними у попередню змову на співучасть у вчиненні злочину групою осіб, розподілив між собою та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження ролі у його скоєнні.
Згідно з розробленим ними злочинним планом, ОСОБА_14 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, взяли на себе роль безпосередніх виконавців злочину, а ОСОБА_14 додатково було відведено роль зі збору інформації про потерпілого.
З метою виконання злочину ОСОБА_14 , виконуючи свою функціональну роль у вчиненні злочину щодо ОСОБА_26 , у другій декаді березня 1997 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) прибув за місцем проживання ОСОБА_26 по АДРЕСА_8 , де протягом невстановленого часу провів підготовчі заходи для скоєння злочину - спостереження за місцем проживання та вивчення режиму життя ОСОБА_26 . В результаті проведених заходів ОСОБА_14 отримав інформацію про місце проживання ОСОБА_26 - кв. АДРЕСА_9 , наявність у нього особистого автотранспорту - автомобілю “Крайслер», час прибуття до місця проживання та місця роботи на зазначеному автомобілі, маршрут руху, факт відсутності охорони, а також, з урахуванням особливостей місцевості, визначив найбільш зручне, на його думку, місце для скоєння злочину - під'їзд буд. АДРЕСА_10 , шляхи підходу та відходу з місця пригоди. За результатами отриманої інформації ОСОБА_14 дійшов висновку, що найбільш зручним способом вчинення злочину щодо ОСОБА_26 є спричинення йому тілесних ушкоджень за допомогою двох бейсбольних бит з алюмінію. З метою виконання злочину ОСОБА_14 за невстановлених обставин придбав зазначені предмети, тим самим підшукавши знаряддя вчинення злочину.
В першій декаді березня 1997 року (більш точно дату не встановлено), близько 16.00 години, співучасники злочину ОСОБА_14 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, володіючи даними про режим життя ОСОБА_26 , озброївшись раніше придбаними бейсбольними битами, прибули у під'їзд буд АДРЕСА_10 , де, піднявшись на сходовий майданчик біля кв. АДРЕСА_11 , упевнившись у тому, що ОСОБА_26 не знаходиться за місцем проживання, приступили до спостереження за дверима ліфту.
В цей же день близько 16.10 години, дочекавшись, коли ОСОБА_26 спільно з дружиною ОСОБА_27 вийшов з ліфту на сходовий майданчик та прослідував до своєї квартири, співучасники злочину ОСОБА_14 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження за попередньою змовою групою осіб вчинили напад на ОСОБА_26 з метою заподіяння тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_14 , діючи умисно, повалив ОСОБА_26 на підлогу біля ліфту шляхом завдання одного удару бейсбольною битою в голову потерпілого.
Після цього співучасники злочину ОСОБА_14 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_26 , нанесли останньому численні удари бейсбольними битами у різні частини тіла та по голові. Так, ОСОБА_14 , діючи умисно, наніс ОСОБА_26 не менш 10 ударів бейсбольною битою, а особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, не менше 5 ударів бейсбольною битою, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді трьох рубців - в лобній області праворуч з переходом на волосисту частину голови, у правій тім'яно-потиличній області та на спинці носу, що є наслідками загоєння забійних ран; синців в обох параорбітальних областях, закритого перелому лівої кістки в середній третині зі зміщенням уламків, які у своєї сукупності відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Впевнившись, що ОСОБА_26 отримав тілесні ушкодження, співучасники злочину ОСОБА_14 та ОСОБА_18 з місця злочину зникли.
Дії обвинувачений ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 122 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Крім того, невстановлена органом досудового слідства особа в першій декаді липня 1997 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), знаходячись у невстановленому слідством місці надала ОСОБА_14 вказівку про виконання злочину - спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_28 , не пояснюючи, при цьому, мотив вчинення злочину та причини, з яких його скоєння є вигідним для нього. На виконання злочину на умовах, повідомлених ним, ОСОБА_14 погодився, тим самим вступив із ним у попередню змову на вчинення злочину. Невстановлена слідством особа надала ОСОБА_14 інформацію щодо особи, якій належало заподіяти тілесні ушкодження - генерального директора фірми “Тур Аеро» ОСОБА_28 , передавши йому рекламний буклет вказаної фірми, на якому було розміщено дані про адресу, контактні телефони та фотозображення працівників фірми, зокрема і ОСОБА_28 .
З метою виконання злочину ОСОБА_14 у другій декаді липня 1997 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) прибув до офісу фірми “Тур Аеро» на пр. Карла Маркса у м. Дніпропетровську, де протягом невстановленого часу провів підготовчі заходи для скоєння злочину - спостереження за офісом та вивчення режиму життя ОСОБА_28 . В результаті проведених заходів ОСОБА_14 отримав інформацію про місце проживання ОСОБА_28 - буд. АДРЕСА_12 , наявність у нього особистого автотранспорту - автомобіля “Ауді» вишневого кольору, яким керує інша особа, про фізичні дані ОСОБА_28 та його водія, час прибуття до місця проживання та місця роботи на зазначеному автомобілі, маршрут руху, факт відсутності охорони, а також з урахуванням особливостей місцевості, визначив найбільш зручне, на його думку, місце для скоєння злочину - двір буд. АДРЕСА_12 , шляхи підходу та відходу з місця пригоди. За результатами отриманої інформації ОСОБА_14 дійшов висновку, що найбільш зручним способом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_28 є спричинення йому тілесних ушкоджень з допомогою побутового молотку та бейсбольної бити з алюмінію. З метою виконання злочину ОСОБА_14 за невстановлених обставин придбав зазначені предмети, тим самим підшукавши знаряддя вчинення злочину.
ОСОБА_14 отриману під час підготовчих заходів інформацію повідомив йому та вони розподілили між собою ролі у скоєнні злочину, тим самим вступивши у попередню змову між собою на співучасть у вчиненні злочину групою осіб.
22 липня 1997 року о 08.50 годині, ОСОБА_14 , володіючи даними про режим життя ОСОБА_28 , прибув у двір буд. АДРЕСА_12 . Окремо на місце події прибула невстановлена слідством особа. Вони побачили, що належний ОСОБА_28 автомобіль “Ауді А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , і водій ОСОБА_29 знаходяться перед зазначеним будинком, а отже упевнившись у тому, що ОСОБА_30 знаходиться за місцем проживання, озброївшись раніше придбаними молотками та бейсбольними битами, увійшли до одного з під'їздів вказаного будинку та приступили до спостереження за вхідними дверима під'їзду, у якому проживав ОСОБА_28
22 липня 1997 року о 09.00 годині, дочекавшись, коли ОСОБА_28 вийшов з під'їзду та прослідував до свого автомобіля, ОСОБА_14 разом з невстановленою особою вчинили напад на ОСОБА_28 з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_14 , діючи умисно, повалив ОСОБА_28 на землю шляхом завдання одного удару рукою в голову. При цьому ОСОБА_14 , погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_29 , який знаходився на сидінні водія у вказаному автомобілі, наказав йому не виходити з автомобіля, на що останній, сприйнявши погрозу як реальну, підкорився вимозі ОСОБА_14 та утримався від виконання будь-яких активних дій.
Після цього співучасники злочину ОСОБА_14 та невстановлена слідством особа, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_28 тілесних ушкоджень, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, нанесли ОСОБА_28 численні удари молотком та бейсбольною битою у різні частини тіла та по голові. Так, ОСОБА_14 , діючи умисно, наніс ОСОБА_28 не менш 10 ударів бейсбольною битою, а невстановлена слідством особа, діючи умисно, не менше 10 ударів молотком, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в лобній області, переломів кісток носу, забійної рани спинки носу, забійної рани та садна правого передпліччя, синців та саден лівого передпліччя та забійної рани лівої гомілки, які у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Впевнившись, що ОСОБА_28 отримав тілесні ушкодження, ОСОБА_14 та невстановлена слідством особа з місця злочину поїхали.
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, невстановлена органом досудового слідства особа в першій декаді травня 1998 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), знаходячись у невстановленому слідством місці, надала ОСОБА_14 вказівку про виконання злочину - заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_31 , не пояснюючи, при цьому, мотив вчинення злочину та причини, з яких його скоєння є вигідним для нього. На виконання злочину на умовах, повідомлених ним, ОСОБА_14 , погодився, тим самим вступив із останнім у попередню змову на вчинення злочину. Також невстановлена слідством особа наказала залучити до скоєння злочину ОСОБА_15 з метою перевірки останнього на придатність до скоєння злочинів, який на той момент виконував різного роду доручення в його оточенні, на що ОСОБА_14 дав свою згоду. Невстановлена слідством особа надала ОСОБА_14 інформацію щодо особи, якій належало заподіяти тілесні ушкодження - начальника відділення з розрахунків Дніпропетровської митниці ОСОБА_32 , пообіцявши грошову винагороду за результатами скоєння злочину. Невстановлена слідством особа надала можливість ОСОБА_14 самостійно обрати час, місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину.
ОСОБА_14 у свою чергу про вказівку і злочинні наміри невстановленої особи, повідомив ОСОБА_15 , на що отримав його згоду і тим самим вступивши з ним у попередню змову на співучасть у вчиненні злочину, розподілив між собою та ОСОБА_15 ролі у його скоєнні.
Згідно з розробленим ними злочинним планом, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 взяли на себе роль безпосередніх виконавців злочину, а ОСОБА_14 додатково було відведено роль зі збору інформації про потерпілого.
З метою виконання злочину ОСОБА_14 , виконуючи свою функціональну роль у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, у третій декаді травня 1998 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) через адресно-довідкове бюро дізнався домашню адресу ОСОБА_32 : АДРЕСА_13 , прибув за вказаною адресою, де протягом невстановленого часу провів підготовчі заходи для скоєння злочину - спостереження за квартирою, де мешкає ОСОБА_33 та вивчення режиму його життя. У результаті проведених заходів ОСОБА_14 отримав інформацію про зовнішній вигляд ОСОБА_32 , відсутність у нього особистого автотранспорту, про фізичні дані ОСОБА_32 , час прибуття до місця проживання та виходу з нього на роботу, маршрут руху, факт відсутності охорони, а також з урахуванням особливостей місцевості, визначив найбільш зручне, на його думку, місце для скоєння злочину - сходовий майданчик перед кв. АДРЕСА_14 , шляхи підходу та відходу з місця пригоди. За результатами отриманої інформації ОСОБА_14 дійшов висновку, що найбільш зручним способом вчинення злочину стосовно ОСОБА_32 є спричинення йому тілесних ушкоджень за допомогою побутового молотка. З метою виконання злочину ОСОБА_14 за невстановлених обставин придбав два побутові молотки, тим самим підшукавши знаряддя вчинення злочину.
Після виконання підготовчих заходів ОСОБА_14 повідомив отримані дані ОСОБА_15 , а також довів до його відома дані про обрані місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину, після чого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 визначили час вчинення злочину.
27 травня 1998 року близько 07.30 години, співучасники злочину, володіючи даними про режим життя ОСОБА_32 , прибули у під'їзд блоку 6 буд. АДРЕСА_15 , де, озброївшись раніше придбаними молотками, стали спостерігати за кв. АДРЕСА_16 , у якій проживав ОСОБА_34 .
Дочекавшись, коли ОСОБА_33 о 07.35 годині вийшов зі своєї квартири, співучасники злочину ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад на ОСОБА_32 з метою заподіяння тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_15 , діючи умисно, повалив ОСОБА_32 на підлогу шляхом завдання одного удару рукою в голову ОСОБА_35 .
Після цього співучасники злочину ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, стали наносити ОСОБА_31 численні удари молотками у різні частини тіла та по голові, тобто у життєво важливий орган. Так, ОСОБА_15 , діючи умисно, наніс ОСОБА_31 не менше 10 ударів молотком кожний, спричинивши ОСОБА_31 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, численних забійних ран голови та обличчя в лівій тім'яній області, в лівій потиличній області, в лобній області ліворуч, в лівій передвушній області, під черевною каймою нижньої губи праворуч, на слизовій оболонці нижньої губи праворуч; синців обох параорбітальних областей; субкон'юнктивального крововиливу правого ока; вдавлених переломів тім'яно-скроневої та тім'яно-потиличних кісток ліворуч; забою головного мозку тяжкого ступеня, гострої епідуральної гематоми ліворуч, що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення, а також ОСОБА_14 наніс ОСОБА_31 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи фаланги 2-го пальця правої кисті, що за своїм характером відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більше як 21 день).
Впевнившись, що ОСОБА_33 отримав тілесні ушкодження, співучасники злочину ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з місця злочину зникли.
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 122 КК України, як заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Дії обвинуваченого ОСОБА_15 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 121 КК України, як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
Продовжуючи злочинну діяльність, невстановлена досудовим розслідуваннями особа в першій декаді жовтня 1998 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), знаходячись у невстановленому слідством місці надала ОСОБА_14 вказівку про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_36 , не пояснюючи, при цьому мотив вчинення злочину. На виконання злочину на умовах, повідомлених йому, ОСОБА_14 , погодився, тим самим вступив із ним у попередню змову на вчинення злочину. Невстановлена слідством особа надала ОСОБА_14 інформацію про особу, якій належало спричинити тілесні ушкодження, - підприємця ОСОБА_37 , описала його зовнішність, марку та модель автомобіля, на якому він пересувається, місце знаходження офісу та місце проживання. При цьому невстановлена слідством особа надала вказівку ОСОБА_14 залучити до скоєння злочину ОСОБА_16 з метою перевірки останнього на придатність до участі у скоєнні злочинів, який на той момент виконував різного роду доручення в його оточенні, на що ОСОБА_14 дав свою згоду. Невстановлена слідством особа надала можливість ОСОБА_14 самостійно обрати час, місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину.
ОСОБА_14 у свою чергу про вказівку і злочинні наміри невстановленої слідством особи, повідомив ОСОБА_16 , на що отримав їх згоду і тим самим вступив з ними у попередню змову на співучасть у вчиненні злочину, розподілив між собою та іншими співучасниками ролі у його скоєнні.
Згідно з розробленим ними злочинним планом, ОСОБА_14 та невстановлена слідством особа взяли на себе роль безпосередніх виконавців злочину, а ОСОБА_16 як пособнику і йому, яка володіє спеціальними знаннями та навичками роботи правоохоронного органу в частині збору інформації про особу та спостереження за нею, спільно з ОСОБА_14 було відведено роль зі збору інформації про потерпілого без участі у заподіянні тілесних ушкоджень.
З метою виконання злочину ОСОБА_14 , виконуючи свою функціональну роль у вчиненні злочину щодо ОСОБА_37 , за попередньою змовою групою осіб, у другій декаді жовтня 1998 року (точної дати досудовим слідством встановити було неможливим) спільно із співучасником злочину ОСОБА_16 стали проводити підготовчі заходи для скоєння злочину, а саме за наданою їм інформацією стали вести спостереження за ОСОБА_38 та вивчати спосіб та режим його життя. У результаті проведених заходів ОСОБА_14 та ОСОБА_16 отримали інформацію про місце проживання ОСОБА_37 - кв. АДРЕСА_17 , його зовнішність та фізичні дані, час прибуття додому та місця роботи, маршрут руху, відсутність охорони, а також з урахуванням особливостей місцевості, визначили найбільш зручне, на їхню думку, місце для скоєння злочину - сходовий майданчик біля кв. АДРЕСА_17 , шляхи підходу та відходу з місця пригоди. За результатами отриманої інформації ОСОБА_14 дійшов висновку, що найбільш зручним способом вчинення злочину стосовно ОСОБА_37 є спричинення йому тілесних ушкоджень за допомогою побутових молотків. З метою виконання злочину ОСОБА_14 за невстановлених обставин придбав два побутові молотки, тим самим підшукавши знаряддя вчинення злочину.
Після виконання підготовчих заходів ОСОБА_14 повідомив отримані дані невстановленій особі, а також довів до відома дані про обрані місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину, після чого ОСОБА_14 та невстановлена слідством особа визначили час вчинення злочину.
Разом з цим, невстановлена органом досудового розслідування особа, вважаючи знаряддя, придбані ОСОБА_14 , недостатніми для вчинення злочину стосовно ОСОБА_37 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, часу, способу, місці без відома інших співучасників кримінального правопорушення придбала невстановлений ніж, який зберігала та носила при собі, забезпечивши можливість швидкого використання, тим самим підшукавши додаткові знаряддя вчинення злочину стосовно ОСОБА_37
19.10.1998 року близько 20.15 години, співучасники злочину ОСОБА_14 та невстановлена органом досудового розслідування особа, володіючи даними про режим життя ОСОБА_37 , озброївшись молотками, а невстановлена слідством особа, додатково озброївшись ножем, прибули у під'їзд буд. АДРЕСА_18 , де стали спостерігати за кв. АДРЕСА_19 , у якій проживав ОСОБА_39 .
Дочекавшись, коли ОСОБА_40 о 20.15 годині спільно з малолітнім сином ОСОБА_41 зайшли до під'їзду та на ліфті піднялись до своєї квартири, співучасники злочину ОСОБА_14 та невстановлена органом досудового розслідування особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад на ОСОБА_37 з метою заподіянні тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_14 , діючи умисно, повалив ОСОБА_37 на підлогу шляхом завдання одного удару рукою в голову ОСОБА_42 . При цьому ОСОБА_14 , погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_43 , наказав йому зайти до тамбуру сходового майданчика, не кликати на допомогу та не вчиняти будь-яких активних дій, на що останній, сприйнявши погрозу як реально небезпечну для життя та здоров'я, підкорився вимозі ОСОБА_14 та утримався від виконання будь-яких активних дій.
Після цього співучасники злочину ОСОБА_14 та невстановлена органом досудового розслідування особа, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на заподіянні тілесних ушкоджень, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, стали наносити ОСОБА_36 численні удари молотками у різні частини тіла та по голові, тобто у життєво важливий орган. Так, ОСОБА_14 рзом із співучасником, діючи умисно, нанесли ОСОБА_36 не менше 5 ударів молотком кожний.
Коли ОСОБА_40 здійснив спробу чинити опір нападникам та зникнути з місця події, невстановлений слідством співучасник злочину, бажаючи довести злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень до кінця, не погоджуючи свої дії із ОСОБА_14 , усвідомлюючи небезпечність своїх дій, невстановленим ножем, який мала при собі, нанесла один удар в область черева ОСОБА_42 .
У результаті дій ОСОБА_14 та невстановленого слідством співучасника злочину, ОСОБА_36 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани тім'яної області, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовило короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).
У результаті дій невстановленого органом досудового розслідування співучасника злочину, ОСОБА_36 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого торакоабдомінального поранення, яке розпочинається раною в 6-му міжребер'ї по парастернальній лінії на грудній клітині ліворуч переходить у раневий канал, який проникає у черевну порожнину, з ушкодженням внутрішніх органів: діафрагми та лівої долі печінки, з розвитком гематоми переднього середостіння та внутрішньочеревною кровотечею з явищами геморагічного шоку, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Впевнившись, що ОСОБА_40 отримав тілесні ушкодження ОСОБА_14 та невстановлена досудовим слідством особа, з місця злочину зникли.
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_16 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125 КК України, як пособництво у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Продовжуючи злочинну діяльність, невстановлена органом досудового розслідування особа на початку листопада 1998 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), знаходячись у невстановленому слідством місці, надала ОСОБА_14 вказівку про виконання злочину - заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_44 , однак, не пояснюючи мотив вчинення злочину. На виконання злочину на умовах, повідомлених ним, ОСОБА_14 , погодився, тим самим вступив із ним у попередню змову на вчинення злочину. Невстановлена органом досудового розслідування особа надала ОСОБА_14 інформацію щодо особи, якій належало заподіяти тілесні ушкодження - співзасновника автопідприємства “Логос - Субару» ОСОБА_45 , описала його зовнішність, марку та модель автомобіля, на якому він пересувається, місцезнаходження офісу та місце проживання. При цьому, співучасник злочину надав вказівку ОСОБА_14 залучити до скоєння злочину ОСОБА_16 з метою перевірки останнього на придатність до участі у скоєнні злочинів, який на той час виконував різного роду доручення в його оточенні, на що ОСОБА_14 дав свою згоду. Невстановлена органом досудового розслідування надала можливість ОСОБА_14 самостійно обрати час, місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину.
ОСОБА_14 у свою чергу про вказівку і злочинні наміри невстановленого слідством співучасника злочину повідомив ОСОБА_16 , на що отримав його згоду і тим самим вступивши з ними у попередню змову на співучасть у вчиненні злочину, розподілив між собою та іншими співучасниками ролі у його скоєнні.
Так, згідно з розробленим ними злочинним планом, ОСОБА_14 та невстановлена органом досудового розслідування особа взяли на себе роль безпосередніх виконавців злочину, а ОСОБА_16 як пособнику і іншому співучаснику злочину, який володіє спеціальними знаннями та навичками роботи правоохоронного органу в частині збору інформації про особу та спостереження за нею, спільно із ОСОБА_14 було відведено роль зі збору інформації про потерпілого без участі у заподіянні тілесних ушкоджень.
З метою виконання злочину ОСОБА_14 , виконуючи свою функціональну роль у вчиненні стосовно ОСОБА_45 злочину за попередньою змовою групою осіб, на початку листопада 1998 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) спільно із співучасником злочину ОСОБА_16 стали проводити підготовчі заходи для скоєння злочину, а саме за наданою їм особою 1 інформацією стали вести спостереження за ОСОБА_46 , вивчати спосіб та режим його життя. У результаті проведених заходів, ОСОБА_14 отримав інформацію про місце проживання ОСОБА_45 - буд. АДРЕСА_20 , його зовнішність, фізичні дані, час прибуття до дому та місця роботи, маршрут руху, відсутність охорони, а також з урахуванням особливостей місцевості, визначили найбільш зручне, на їхню думку, місце для скоєння злочину - територію перед домоволодінням АДРЕСА_20 , шляхи підходу та відходу з місця пригоди. За результатами отриманої інформації, ОСОБА_14 дійшов висновку, що найбільш зручним способом вчинення злочину стосовно ОСОБА_45 є спричинення йому тілесних ушкоджень з допомогою побутових молотків. З метою виконання злочину, ОСОБА_14 за невстановлених обставин придбав два побутові молотки, тим самим підшукавши знаряддя вчинення злочину.
Після виконання підготовчих заходів ОСОБА_14 повідомив отримані дані невстановленому слідством співучаснику злочину, а також довів до його відома дані про обрані місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину, після чого ОСОБА_14 разом із співучасником визначили час вчинення злочину.
Разом з цим співучасник злочину, вважаючи знаряддя, придбані ОСОБА_14 , недостатніми для вчинення злочину стосовно ОСОБА_45 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, часу, способу, місці без відома інших співучасників без передбаченого законом дозволу придбав невстановлену вогнепальну зброю, яку зберігав та носив при собі, забезпечивши можливість швидкого використання, тим самим підшукавши додаткові знаряддя вчинення злочину стосовно ОСОБА_47 .
Разом з цим ОСОБА_14 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, часу, способу, місці без відома інших співучасників додатково придбав невстановлений ніж, який зберігав та носив при собі, забезпечивши можливість швидкого використання, тим самим підшукавши додаткові знаряддя вчинення злочину стосовно ОСОБА_47 .
У першій половині листопада 1998 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), близько 18.55, співучасники злочину ОСОБА_14 та невстановлений слідством співучасник злочину, володіючи даними про режим життя ОСОБА_45 , озброївшись молотками, а останній, додатково озброївшись невстановленою вогнепальною зброєю, ОСОБА_14 додатково озброївшись невстановленим ножем, прибули до буд. АДРЕСА_20 , де стали спостерігати за будинком та очікувати на прибуття ОСОБА_47 .
Дочекавшись, коли ОСОБА_48 о 19.00 годині під'їхав на належному йому автомобілі до вказаного домоволодіння та направився до воріт, співучасники злочину ОСОБА_14 та невстановлений слідством співучасник злочину, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад на ОСОБА_45 з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень, спробували нанести йому удари молотками по тілу. Проте ОСОБА_48 вчинив опір нападникам та заховався у належному йому автомобілі, зачинивши зсередини двері.
Після чого співучасники злочину ОСОБА_14 та співучасник злочину, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний злочинний намір, використовуючи молотки, які були при них, розбили стекла у автомобілі, відчинили його двері та стали наносити удари молотками у різні частини тіла ОСОБА_45 , при цьому ОСОБА_14 та співучасник злочину нанесли не менш 5 ударів кожний.
Коли ОСОБА_48 здійснив нову спробу чинити опір, ОСОБА_14 невстановленим ножем, який мав при собі, з метою придушення опору з боку ОСОБА_45 , наніс декілька ударів по ногам ОСОБА_45 , при цьому невстановлений слідством співучасник злочину невстановленою вогнепальною зброєю, яку мав при собі, здійснив три постріли в тулуб ОСОБА_47 .
У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_14 та співучасник злочину спричинили ОСОБА_44 тілесні ушкодження у вигляді: сліпого проникаючого вогнепального поранення лівої поперекової області з вхідною раною в проекції 10-11-го міжребір'я по задньопаховій лінії з ушкодженням лівої нирки та гематомою навколо, яке сліпо закачується праворуч в проекції латерального каналу стороннім тілом металевої щільності; сліпого проникаючого вогнепального поранення лівої гомілки із вхідною раною у нижній третині, яке переходить у раневий канал, який йде до внутрішньої поверхні з ушкодженням плечової вени та сліпо закінчується в м'яких тканинах сторонніми тілами металевої щільності та з наявністю гематоми назовні; сліпого проникаючого вогнепального поранення лівої гомілки з вхідною раною по зовнішньо - передній поверхні у нижній третині, яке переходить у раневий канал, який йде до задньої поверхні гомілки з ушкодженням по ходу каналу міжм'язових артерій та вен та закінчується на задній поверхні гомілки з ушкодженням по ходу каналу міжм'язових артерій та вен та закінчується на задній поверхні у м'яких тканинах стороннім тілом металевої щільності; колото-різаних ран по зовнішньозадній поверхні лівого стегна у верхній третині, які сліпо закінчуються у м'яких тканинах з пошкодженням по ходу міжм'язової артерії, довжина раневих каналів до 15 см, які йдуть ззовні до середини та вгору; колото різаної рани по задній поверхні середньої третини лівого стегна, яка сліпо закінчується біля стегнової кістки з ушкодженням міжм'язової артерії, раневий канал довжиною до 15 см; трьох колото-різаних ран по передній поверхні лівого колінного суглоба з ушкодженням по ходу раневого каналу суглобової сумки та артерії; колото-різаної рани по зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині з ушкодженням міжм'язової артерії та вени, а також надкісниці променевої кістки; численних різаних ран: у лівій підколінній області (два), нижньої третини лівого стегна з пошкодженням фасції, середньої третини лівої гомілки по зовнішній поверхні та в області лівого променево-зап'ясткового суглоба.
За своїм характером виявлені ушкодження у вигляді сліпого проникаючого вогнепального поранення лівої поперекової області з вхідною раною в проекції 10-11 міжребір'я по задній паховій лінії з ушкодженням лівої нирки та гематомою навколо, яке сліпо закінчується праворуч в проекції лотерального каналу стороннім тілом металевої щільності; сліпого проникаючого вогнепального поранення лівого плеча із вхідною раною у нижній третині, яке переходить у раневий канал, який йде до внутрішньої поверхні з ушкодженням плечової вени та сліпо закінчується в м'яких тканинах стороннім тілами металевої щільності та з наявності гематоми назовні відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді: трьох колото-різаних ран по передній поверхні лівого колінного суглоба з ушкодженням по виходу раневого каналу суглобної сумки та артерії мають ознаки середньої тяжкості.
Решта виявлених тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Впевнившись, що ОСОБА_48 отримав тілесні ушкодження, ОСОБА_14 та особа 1 з місця злочину поїхали на невстановленому слідством автомобілі під керуванням ОСОБА_16 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 122 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_16 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, як пособництво у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_14 в першій декаді липня 2000 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), знаходячись у невстановленому слідством місці, отримав від невстановленого слідством співучасника злочину вказівку про виконання ним злочину - заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_49 , пояснивши мотив вчинення злочину необхідністю залякування потерпілого. На виконання злочину на умовах, повідомлених співучасником, ОСОБА_14 , погодився, тим самим вступив із ним у попередню змову на вчинення злочину. Співучасник злочину надав ОСОБА_14 інформацію щодо особи, якій належало заподіяти тілесні ушкодження - комерсанта у сфері ресторанного бізнесу ОСОБА_50 , передавши йому інформацію щодо особи, описала його зовнішність, марку та модель автомобіля, на якому він пересувається, місцезнаходження офісу та місце проживання. При цьому він надав вказівку ОСОБА_14 залучити до скоєння злочину ОСОБА_17 та ОСОБА_20 з метою перевірки останніх на придатність до скоєння злочинів, які на той момент виконували різного роду доручення в його оточенні, на що ОСОБА_14 дав свою згоду. Співучасник злочину надав можливість ОСОБА_14 самостійно обрати час, місце, спосіб та знаряддя вчинення злочину.
ОСОБА_14 у свою чергу у липні 2000 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) у невстановленому слідством місці про вказівку і злочинні наміри невстановленого слідством співучасника повідомив ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , на що отримав їх згоду і тим самим вступивши з ними у попередню змову на співучасть у вчиненні злочину, розподілив між собою та іншими співучасниками ролі у його скоєнні.
Так, згідно розробленого ними злочинного плану, ОСОБА_14 повинен був встановити дані про особу та спосіб життя ОСОБА_50 , забезпечити прибуття співучасників до місця скоєння злочину на автомобілі та забезпечити їх відхід, безпосередньо не беручи участі у його вчиненні, а співучасники злочину ОСОБА_20 та ОСОБА_17 бути безпосередніми виконавцями злочину, тобто заподіяти потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості з метою залякування потерпілого.
З метою виконання злочину ОСОБА_14 , виконуючи свою функціональну роль у вчиненні злочину щодо ОСОБА_50 , на початку липня 2000 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) прибув до місця мешкання ОСОБА_50 до буд. АДРЕСА_21 , де протягом невстановленого часу провів підготовчі заходи для скоєння злочину - спостереження за квартирою та вивчення режиму життя ОСОБА_51 . В результаті проведених заходів ОСОБА_14 отримав інформацію про місце проживання ОСОБА_50 - кв. АДРЕСА_22 , наявність у нього особистого автотранспорту - автомобіля, час прибуття до місця проживання та місця роботи на зазначеному автомобілі, маршрут руху, факт відсутності охорони, а також з урахуванням особливостей місцевості, визначив найбільш зручне, на його думку, місце для скоєння злочину - двір буд. АДРЕСА_21 , шляхи підходу та відходу з місця пригоди. Засоби вчинення нападу з метою залякування потерпілого, ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_20 не обговорювали.
Після виконання підготовчих заходів ОСОБА_14 повідомив отримані дані ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , після чого ОСОБА_14 ОСОБА_17 та ОСОБА_20 визначили час вчинення злочину.
Після цього, ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , за невстановлених обставин, часу, способу, місці, не узгоджуючи свої дії з іншими співучасниками злочину, додатково придбали невстановлені ножі, які зберігали та носили при собі, забезпечивши можливість швидкого їх використання, тим самим самостійно підшукали знаряддя вчинення злочину стосовно ОСОБА_52
06.07.2000 року о 22.00 годині, співучасники злочину ОСОБА_14 , ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , володіючи даними про режим життя ОСОБА_50 , на автомобілі під керуванням ОСОБА_14 , прибули у двір буд. АДРЕСА_21 , де ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , побачивши, що ОСОБА_53 йде з дружиною ОСОБА_54 та знаходиться перед зазначеним будинком, озброївшись придбаними ножами, направилися в бік ОСОБА_50
06.07.2000 року о 22.15 годині, дочекавшись, коли ОСОБА_53 прослідував до свого під'їзду, співучасник злочину ОСОБА_14 згідно відведеної йому ролі у скоєні злочину залишився очікувати в автомобілі, ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад на ОСОБА_50 з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості з метою залякування потерпілого.
Так, ОСОБА_17 , діючи умисно, повалив ОСОБА_50 на землю шляхом завдання одного удару рукою в голову ОСОБА_55 .
При цьому ОСОБА_20 , погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_56 , яка знаходилася поруч із ОСОБА_57 , з метою перешкодити їй покликати на допомогу сторонніх осіб, побачивши, що остання, злякавшись, забігла в під'їзд зазначеного будинку, наказав їй не виходити, на що ОСОБА_58 , сприйнявши погрозу як реальну, підкорилась вимозі ОСОБА_20 та утрималася від виконання будь-яких активних дій.
Після цього співучасники злочину ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , діючи умисно, попередньо не узгодивши свої дії з ОСОБА_14 , а саме не узгодивши застосування ножів під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, явно виходячи за межі домовленості про нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості з метою залякування потерпілого, застосували насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, нанесли ОСОБА_49 численні удари ножами у різні частини тіла. Так, ОСОБА_17 , діючи умисно, наніс ОСОБА_49 не менш 5 ударів ножем, а ОСОБА_20 , діючи умисно, не менше 5 ударів ножем, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч в 4-му міжребір'ї по середньо-паховій лінії з розвитком підшкірної емфіземи навколо та ушкодженнями внутрішніх органів: міжреберної артерії, крайового ушкодження внутрішніх органів: міжреберної артерії, крайового ушкодження верхньої долі правої легені, наскрізного ушкодження середньої долі правої легені з розвитком правостороннього гемотораксу (1500 мл. рідкої крові зі згортками); проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч в 3-му міжребір'ї по попарастернальній лінії з ушкодженням внутрішніх органів: язичкового сегменту верхньої долі лівої легені з просочуванням жирової тканини серця кров'ю та розвитком лівостороннього гемотораксу (250 мл. рідкої крові зі згортками); двох проникаючих колото-різаних поранень черева ліворуч по краю реберної дуги з ушкодженням парієнтальної брижі; непроникаючого колото-різаного поранення черева в епігастральній області, яке сліпо закінчується в м'яких тканинах навколо мечоподібного відростку грудини; колото - різаного поранення середньої третини правого передпліччя; колото-різаного поранення нижньої третини правого передпліччя по задній поверхні; чотирьох різаних ран - по тильній поверхні правої кисті в проекції голівок п'ясних кісток, по внутрішній поверхні правого стегна у верхній третині, в проекції першого поперекового хребця по лопатковій лінії правого плеча та середньої третини лівого передпліччя, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Впевнившись, що ОСОБА_53 отримав тілесні ушкодження, співучасники злочину ОСОБА_17 і ОСОБА_20 на автомобілі під керуванням ОСОБА_14 , який їх очікував, з місця злочину поїхали.
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, як заподіяння умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості, вчиненого з метою залякування потерпілого.
Дії обвинуваченого ОСОБА_17 та ОСОБА_20 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 121 КК України, як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, з метою залякування потерпілого.
Крім того, в жовтні 2001 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) між ОСОБА_59 та ОСОБА_19 виникли неприязні відносини з приводу прийняття ОСОБА_19 рішення про вихід з-під контролю ОСОБА_60 та відмовою ОСОБА_19 виконувати в подальшому вказівки ОСОБА_60 , в тому числі вчиняти злочини. У зв'язку з чим ОСОБА_61 надає вказівку ОСОБА_14 , який знаходився у певній залежності від нього, скоїти вбивство ОСОБА_19 , при цьому надає можливість самостійно обрати спосіб, час та місце скоєння злочину.
ОСОБА_14 , виходячи з дружніх стосунків з ОСОБА_19 , не повідомляючи ОСОБА_60 про своє небажання вчиняти злочин стосовно ОСОБА_19 , повідомляє останнього про злочинні наміри ОСОБА_60
ОСОБА_19 , розуміючи моральні якості ОСОБА_60 , усвідомлюючи реальність його намірів, які будуть доведені до кінця незалежно від обставин, які можуть скластися, а також те, що у разі невиконання ОСОБА_14 його вбивства, ОСОБА_61 доручить скоєння злочину іншій особі, тимчасово зник, змінив місце свого постійного перебування та перестав контактувати з особами, які могли надати інформацію про його місцезнаходження ОСОБА_62
ОСОБА_14 , не бажаючи бути викритим ОСОБА_59 щодо його відмови від скоєння вбивства ОСОБА_19 та з цієї причини погіршити стосунки між ними, повідомив останнього про неможливість виконати його доручення по вчиненню вбивства ОСОБА_19 у зв'язку із його зникненням. На що ОСОБА_61 , не відмовляючись від своїх злочинних намірів, надав вказівку ОСОБА_14 спричинити тілесні ушкодження, або скоїти вбивство дружини ОСОБА_63 , тим самим морально вплинути безпосередньо на ОСОБА_19
ОСОБА_14 , виходячи з дружніх стосунків з ОСОБА_19 , не повідомляючи ОСОБА_60 про своє небажання вчиняти злочин стосовно дружини ОСОБА_64 , повідомив останнього про злочинні наміри ОСОБА_65 .
11.02.2002 року ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_61 та запропонував зустрітися. Під час зустрічі ОСОБА_14 запропонував ОСОБА_62 владнати конфлікт з ОСОБА_19 та зустрітися з останнім для розмови, на що ОСОБА_61 погодився. ОСОБА_14 на своєму автомобілі привіз ОСОБА_60 у район аеропорту за напрямком до с. Старі Кодаки та зупинився біля приміщення трансформаторної будки. Перед цим, ОСОБА_14 зателефонував до особи, кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п.п. 1,12 ч. 2 ст. 115 КК України стосовно якої закрито у зв'язку зі смертю на підставі п. 5 ст. 284 КПК України, та попросив, щоб він також туди приїхав. Через деякий час на місце зустрічі під'їхав на таксі ОСОБА_19 . В ході розмови між ОСОБА_61 та ОСОБА_19 знову виник конфлікт, під час якого ОСОБА_61 погрожував ОСОБА_19 розправою. З метою владнати виниклий конфлікт, ОСОБА_14 намагався заспокоїти ОСОБА_60 , але останній наказав ОСОБА_14 вбити ОСОБА_19 , а у випадку невиконання наказу, ОСОБА_61 сам вб'є і ОСОБА_66 і ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_14 відмовився вбивати ОСОБА_19 , ОСОБА_61 вихватив ніж, який завжди носив при собі та почав погрожувати ОСОБА_14 . В один момент ОСОБА_61 наніс один удар ножем у ліве стегно ОСОБА_14 , від чого останній почав відступати назад, але ОСОБА_61 продовжував напад. Враховуючи небезпеку, прагнучи захиститися від суспільно небезпечного посягання на своє життя, діючи в умовах необхідної оборони, ОСОБА_14 дістав пістолет та здійснив один постріл у тулуб ОСОБА_65 . Враховуючи обставини та обстановку вчинення нападу, невідповідність знарядь захисту і нападу, ОСОБА_14 перевищив межі необхідної оборони. Від отриманого пострілу ОСОБА_61 відбіг та впав до кущів. У якому стані був ОСОБА_61 , ОСОБА_14 не перевіряв.
Під час конфлікту ОСОБА_14 з ОСОБА_59 , ОСОБА_19 присутній не був, оскільки пішов зустрічати особу, провадження щодо якої закрито у зв'язку зі смертю. Після того, як повернувся ОСОБА_19 разом з особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку зі смертю, ОСОБА_14 розказав їм про події, що сталися. Зважаючи на поранення ОСОБА_14 , особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку зі смертю, сказала, щоб ОСОБА_14 разом з ОСОБА_19 їхали з місця події для надання пораненому допомоги, а особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку зі смертю, сам залишиться на місці події та розбереться з ОСОБА_67 . При цьому особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку зі смертю, взяла у ОСОБА_14 його пістолет.
У подальшому ОСОБА_14 та ОСОБА_19 дізналися зі слів особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку зі смертю, що ОСОБА_61 вбитий. ОСОБА_19 будучи з ОСОБА_14 у дружніх відносинах, з метою приховання вчиненого злочину, надав допомогу ОСОБА_14 у підшуканні помешкання, у якому останній міг сховатися на деякий час.
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 118 КК України, яке умисне вбивство, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони.
Дії обвинуваченого ОСОБА_19 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
У подальшому, 11.02.2002 приїхавши до с. Знаменівка Новомосковського району за місцем проживання ОСОБА_14 , останній зателефонував братам ОСОБА_68 , які працювали у ОСОБА_60 охоронцями та запропонував їм приїхати, щоб розповісти, що сталося.
Окрім того, ОСОБА_19 на мобільний телефон зателефонували особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження та особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження із пропозицією провести вечір разом, та ОСОБА_19 запропонував їм приїжджати за місцем мешкання ОСОБА_14 у с. Знаменівка.
Першим приїхала особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, потім брати ОСОБА_69 . Так, особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, в присутності ОСОБА_14 та ОСОБА_19 розповіла братам ОСОБА_68 про події, які сталися з ОСОБА_67 . Під час розповіді про конфлікт з ОСОБА_59 , особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження почала сваритися з братами ОСОБА_70 та вони вийшли на вулицю. У цей час приїхали особи, кримінальне провадження відносно яких виділені в окреме провадження та приєдналися до конфлікту.
Через отримане поранення та біль, що посилювався, ОСОБА_14 припинив спостерігати за конфліктом з вікна будинку та ліг на диван. Потім він почув звук від'їжджаючих автомобілів. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_14 стало погано від отриманого поранення та ОСОБА_19 відвіз його до лікарні Придніпровської залізниці. У подальшому, зі слів особи, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_14 та ОСОБА_19 дізналися, що під час конфлікту особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, вистрілила з пістолета у бік братів ОСОБА_71 та вбила їх.
ОСОБА_14 , перебуваючи у дружніх відносинах з особою, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, з метою приховання вчиненого ним злочину, надав їй останній у підшуканні помешкання, у якому остання могла сховатися на деякий час.
Дії обвинуваченого ОСОБА_14 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
У судовому засіданні захисниками обвинувачених - адвокатами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були заявлені клопотання про звільнення обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 та ОСОБА_19 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення інкримінованих останнім кримінальних правопорушень минули строки давності. Зазначені клопотання були повністю підтримані даними обвинуваченими.
Потерпіла та представники потерпілих залишили вирішення зазначеного питання на розсуд суду.
Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального щодо обвинувачених, вказавши при цьому, на наявність підстав, передбачених ст. 49 КК України для звільнення останніх у зв'язку із закінченням строків давності від кримінальної відповідальності.
Захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_18 не заперечували проти закриття кримінального провадження стосовно вищевказаних обвинувачених.
Розглядаючи питання про закриття кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ст. 118, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 396 КК України, які інкримінуються обвинуваченим, відносяться до тяжких, середньої та невеликої тяжкості кримінальним правопорушенням, з дня вчинення яких, що мало місце у період часу з березня 1997 року по 11 лютого 2002 року, минуло понад десять років.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як випливає з положень ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
В ході розгляду даного кримінального провадження, судом були допитані обвинувачені, потерпілі та свідки, а також досліджені письмові докази, надані сторонами судового провадження, з яких вбачається, що діяння, які інкримінуються обвинуваченим дійсно мали місце, а також містить склад кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються останні, при цьому, умови та підстави звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, передбачені вищезазначеною нормою закону України про кримінальну відповідальність, а отже, за таких обставин суд вважає, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 та ОСОБА_19 , підлягає закриттю зі звільненням останніх у зв'язку із закінченням строків давності від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, ст.ст. 5, 12, 49 КК України, суд -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 396 КК України, ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_16 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_20 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_19 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України - закрити, у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 у вигляді тримання під вартою, в рамках даного кримінального провадження, - скасувати.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3