№ 201/16222/14 ц
провадження 2/201/133/2015
04 березня 2015 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі - Кодріній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат, -
МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі» 16 грудня 2014 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків в вигляді заборгованості за спожиту теплову енергію та судових витрат. Позивач в своєму позові посилається на те, що з відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії до його житла: АДРЕСА_1 , під час планової перевірки стану виконання умов цього договору за вказаною адресою, абонентом по якій є відповідач ОСОБА_1 , було виявлено, що поставлена відповідачу теплова енергія належним чином не обліковується, оплати за спожиту теплову енергію немає, внаслідок чого теплопостачальнику завдано матеріальної шкоди, про що був складений акт, надсилалися попередження, є заборгованість по сплаті спожитої теплової енергії. Відповідальність за завдання збитків, скоєння цієї шкоди і заборгованість згідно з умов договору та закону повинен нести відповідач. Вартість збитків позивача з урахуванням часу користування тепловою енергією відповідачем, сезонності та показників лічильника з урахуванням уточнень і перерахунків складає 5428 грн. 33 коп.. Позивач просив суд стягнути з відповідачів вказану суму збитків, а також всі витрати на оплату судового збору, задовольнивши позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Суд вважає, що вказаним відповідач вимоги фактично визнав і не заперечував проти їх задоволення та розгляду справи за її відсутності. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаного відповідача згідно ст. 169 ЦПК України.
З'ясувавши думку учасників спору, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В судовому засіданні встановлено, що МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі» відповідно до положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги» надає фізичній особі - споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за його місцем проживання. Зазначені правовідносини є складовою частиною правочину найму житлового приміщення, передбаченого нормами ЖК України, що виникли з дій боржника та МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі», спрямованих на набуття цивільних прав та обов'язків щодо поставки газу та його оплати. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована і мешкає за адресою АДРЕСА_1 , де абонентом послуг позивача є саме відповідач, що користується послугами постачання теплової енергії до його оселі, з ним укладено договір, відкрито особовий рахунок та видана розрахункова книжка, цей відповідач частково виконує умови договору про надання цих послуг щодо їх оплати (до завдання збитків в вигляді боргу). При цьому позивачем відповідачу роз'яснено порядок користування та оплати за спожиту теплову енергію, відповідач зобов'язалася споживати теплову енергію у вказаному ними житлі своєю сім'єю і не використовувати для зайняття підприємницькою діяльністю.
Але за спожиту теплову енергію відповідач повністю не розраховувалася з позивачем, мається заборгованість. Під час планової перевірки представниками МКП ДМТМ виявлена заборгованість відповідача по сплаті за спожиту теплову енергію на 01 серпня 2013 року в сумі 5428 грн. 33 коп., внаслідок чого теплопостачальнику завдано збитки, про що був складений акт і розрахунок боргу.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: “ 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії та постанови № 59 Кабінету Міністрів України “Про забезпечення дисципліни розрахунків за природний газ, теплову і електричну енергію» від 17 жовтня 2000 року споживач зобов'язаний вносити своєчасно і в повному розмірі плату за надані послуги по теплопостачанню.
З договору та пояснень причетних осіб встановлено, що теплова енергія відповідачами використовується без обліково, відповідальність за це несе відповідач.
Суд приймає до уваги також і ті обставини, що лічильник в помешканні відповідача не знаходиться, договір на постачання теплової енергії до житла відповідачу є, особовий рахунок відкрито і плата за користування спожитою тепловою енергією відповідачем раніше була.
Не може суд прийняти до уваги можливе заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не базуються на фактичних даних та об'єктивно нічим не підтверджені. Сама по собі відсутність договору на теплопостачання чи його лонгація з відповідачем (на думку відповідача), відсутність зареєстрованої власності на житло мешкання чи інше (відсутність реєстрації на сьогодні і інш.) не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідач мешкає і був зареєстрований у вказаному житлі, вважав його своїм і тривалий час претендував на нього, на цю адресу укладено договір з позивачем, користується послугами теплопостачання і частково виконував умови договору про надання цих послуг щодо їх оплати (до завдання збитків).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин суд вважає, що позивач довів вину відповідача в завданні збитків, згідно розрахунку кількості спожитої відповідачем теплової енергії і наступною не сплатою витрат (заборгованості) за користування цією тепловою енергією з урахуванням часу користування природний газом відповідачем, сезонності та наявних показників складає 5428 грн. 33 коп.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином неправомірними діями відповідача, пов'язаними з незаконним і неправильним використанням наданої йому позивачем теплової енергії позивачу було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ст. 10 ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що сторони в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 137 ЦПК, сторони могли б в передбаченому законом порядку скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі відповідачем цього зроблено не було.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.
Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 повинна довести, що її дiями не було порушено її права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов'язання стосовно відповідача по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно нього по обліку теплопостачання, предмета спору, а відповідач цього не довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов'язань стосовно позовних вимог є припущенням.
При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та стягнути ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі» збитки в вигляді заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 5428 грн. 33 коп. і витрати на судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. і 128 грн. 90 коп. (всього 243 грн. 60 коп.), а всього 5671 грн. 93 коп..
Таким чином, обставини позовних вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 22, 202, 526, 527, 530, 533, 543, 611, 625, 1166 ЦК України, ст. ст. 61, 64, 67 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі» збитки в вигляді заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 5428 грн. 33 коп. і витрати на судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. і 128 грн. 90 коп. (всього 243 грн. 60 коп.), а всього 5671 грн. 93 коп..
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -