СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3188/25
ун. № 759/4085/25
25 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання відповідача - ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком, -
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із клопотанням про зупинення розгляду справи, яке обґрунтувала тим, що у провадженні судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. розглядається справа № 756/7622/23 про визнання недійсним договору про надання послуг з управління будинком від 01.10.2021 року (на який посилається ТОВ «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2»). Зазначає, що суть справи №756/7622/23 у тому, що обслуговування будинку та квартири за адресою АДРЕСА_1 відбувається вже багато років за договором обслуговування від 2012 року, який має встановлений тариф та його не розгорнуто з 2012 року.
Вважає, що подання поточного позову це спроба якнайшвидше отримати кошти в результаті створення та використання підроблених документів, у тому числі в суді, тому це взаємопов'язані справи та рішення в одній може впливати на рішення в іншій.
На підставі викладеного просить суд зупинити провадження у справі до прийняття рішення у справі №756/7622/23 про визнання недійсним договору від 01.10.2021 року, укладеного між співвласниками будинку АДРЕСА_2 та ТОВ «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2».
Тотожні вимоги ОСОБА_1 виклала у своєму відзиві на позовну заяву.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Сторони у судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали справи, прийшов висновку про наступне.
У відповідності до постанова Верховного Суду від 24.10.2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20.
Так, із Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 28 липня 2023 року ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. відкрито провадження у цивільній справі ун. № 756/7622/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2» про визнання недійсним договору про надання послуг.
Ухвалою від 23 жовтня 2023 року у цивільній справі ун. № 756/7622/23 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Станом на дату винесення даної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні інші процесуальні рішення по вказаній справі.
П. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які випливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Такий правовий висновок сформульований Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21).
Також, згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п. 4 постанови Пленуму «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» № 3 від 01.04.1994 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України за № 12 від 03.12.1997 року суди мають виключити необґрунтоване зупинення провадження в справах, що призводять до порушення прав сторін і тяганини.
Відповідно до частини 1 статті 121 ЦПК України, суд має встановити розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6 - 1957цс16.
Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018.
Предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинок.
Позивач у поданому позові посилається, зокрема, на те, що співвласники затвердили кошторис та вибрали управителем багатоквартирного будинку позивача, тобто 01.10.2021 року був укладений договір про надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком, на підставі якого відповідачу виставлялись рахунки за послуги утримання.
ОСОБА_1 стверджує, що у провадженні судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. розглядається справа № 756/7622/23 про визнання недійсним договору про надання послуг з управління будинком від 01.10.2021 року (на який посилається ТОВ «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2»). Вважає, що подання поточного позову це спроба якнайшвидше отримати кошти в результаті створення та використання підроблених документів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України).
Заявляючи про те, що у межах розгляду цивільної справи № 756/7622/23 оскаржується договір про надання послуг з управління будинком від 01.10.2021 року, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу зазначеному.
Так, із ухвали судді Святошинського районного суду міста Києва Шум Л.М. у цивільній справі ун. № 756/7622/23 вбачається лише те, що ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2» про визнання недійсним договору про надання послуг.
Який саме договір оскаржується вказані судові рішення не містять.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що в межах судової справи №756/7622/23 оскаржується саме договір про надання послуг з управління будинком від 01.10.2021 року.
Крім того, суд зауважує, що по даній справі зібрані докази дозволять встановити фактичні обставини у справі, а тому доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки у виконання положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України відповідачем не доведена об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та вважає, що зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним, оскільки обставин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи, не встановлено.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що наведені в клопотанні про зупинення провадження в справі обставини не є перешкодою для правильного вирішення даного спору, а тому підстави для зупинення провадження в справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 81, 251, 253, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача - ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 25 квітня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко