печерський районний суд міста києва
757/15200/25-к
1-кп-2482/25
14 квітня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника володільця майна ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України,
Головуючим суддею ОСОБА_1 02.04.2025 отримано обвинувальний акт з додатками стосовно вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000563 від 20.06.2024 року.
Від прокурора надійшли клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому.
Судом у судовому засіданні у зв'язку з відсутністю достатнього часу для проведення підготовчого судового засідання в повному обсязі з метою призначення провадження до судового розгляду або ж прийняття іншого рішення, передбаченого ч. 3 ст. 314 КПК України, вирішуватиметься питання виключно щодо запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим підтримав, просив задовольнити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, є реальними та триваючими, зокрема, ризик переховуватись, впливати на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , просила його задовольнити, оскільки ризики відсутні. Просила змінити на домашній арешт в певний період доби.
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_6 заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , просили відмовити у задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід на домашній арешт в певний період доби.
Обвинувачені підтримали думку захисника.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні, зокрема, тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі.
Суд вважає доведеною ту обставину, що ризики, визначені ухвалою про застосування запобіжного заходу, наразі лишаються дійсними та триваючими. Зокрема, обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 можуть переховуватись від суду, оскільки за вчинення інкримінованих діянь передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки свідки наразі не допитувались у судовому засіданні, та перебуваючи на свободі можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що інші більш м?які запобіжні заходи не забезпечать усунення існуючих наразі ризиків.
Статтею 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинене кримінальне правопорушення, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за кримінальне правопорушення, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув?язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв?язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, беручи до уваги особливу суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим, враховуючи, що заявлені ризики, а саме: ризики переховування від суду, впливу на свідків та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачені ст. 177 КПК України, наразі існують, суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою до 10.06.2025.
Також суд вважає, що застосований до обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості ще не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинувачених, характеру та тяжкості інкримінованих діянь, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленням від суду, стан їх здоров'я на даний час не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
Крім того, суд вважає, що заявлене клопотання захисника про зміну запобіжного заходу є передчасним , оскільки наразі судом не виконані всі дії, передбачені ст. 314 КПК України, зокрема, щодо призначення провадження до судового розгляду або ж прийняття іншого рішення, передбаченого ч. 3 ст. 314 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави як альтернативний запобіжний захід у у розмірі 6800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 20 590 400 грн., обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави як альтернативний запобіжний захід у розмірі 4800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 534 400 грн.
При визначені розміру застави, суд враховує конкретні обставини інкримінованих діянь, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу обвинувачених та вважає за можливе визначити розмір застави, який зможе забезпечити виконання обвинуваченими, покладених на них обов'язків.
Застосований до обвинувачених запобіжний захід відповідатиме особі обвинувачених, характеру та тяжкості злочину, позбавить можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, стан їх здоров'я на даний час не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 201, 314, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У задовленні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Міру запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк дії цього запобіжного заходу до 10.06.2025 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави як альтернативний запобіжний захід.
Визначити заставу у розмірі 6800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 20 590 400 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
р/р UA128201720355259002001012089;
МФО (код банку) 820172;
Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.
Міру запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк дії цього запобіжного заходу до 10.06.2025 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави як альтернативний запобіжний захід.
Визначити заставу у розмірі 4800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 534 400 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
р/р UA128201720355259002001012089;
МФО (код банку) 820172;
Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинувачених з-під варти та повідомити про це усно і письмово прокурора та суддю Печерського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачені, вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1