печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50487/24-к
пр. 1-кс-43212/24
07 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023102090000016 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Захисник ОСОБА_4 в порядку ст. 201 КПК України звернуся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 із клопотанням про зміну останньому запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42023102090000016, з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , і такий захід є дієвим в контексті обставин цієї справи, враховуючи особу підозрюваного, його співробітництво з досудовим розслідуванням.
У провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, перебувають матеріали досудового розслідування, внесені Єдиного до реєстру досудових розслідувань за № 42023102090000016 від 18.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції статті станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
08.10.2024 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 14.11.2024.
Вважає, що допущено істотне порушення кримінального процесуального закону при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 . Під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею не враховано особу підозрюваного, а саме: наявність у нього міцних соціальних зв'язків; наявність середньої спеціальної освіти; зареєстрованого та постійного місця проживання; те, що він раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався; підозрюваний під час судового засідання (15.08.2024 та 08.10.2024) заявив про своє бажання співпрацювати зі слідством та давати покази; пояснив, що жодних шахрайських дій по відношенню до потерпілих не вчиняв; участі у злочинній організації не приймав, також пояснив, що один із підозрюваних ( ОСОБА_6 ) у даному кримінальному провадженні запропонував йому надати доступ до його кабінету в онлайн-банкінгу - МоноБанк (який проводить свою діяльність на підставі ліцензії АТ «Універсал Банк»). Фактично сам опинився потерпілим від шахрайськи дій організаторів та активних учасників злочинної організації.
Також вважає, що не в повній мірі досліджено та оцінено докази існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які заявлені стороною обвинувачення. Звертає увагу, що досудове розслідування здійснюється вже тривалий час, проведено більшість слідчих дії у кримінальному провадженні, допитано потерпілих, отримано доступ до речей та документів, які можуть так чи інакше містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук за постійним місцем проживання підозрюваного, де було вилучено лише 2 (два) мобільних телефони, які належать останньому.
Крім того, під час проведення обшуку та затримання підозрюваного (14.08.2024) останній активно сприяв слідчим слідчої групи, які проводили відповідну слідчу дію. Не здійснював опору під час затримання та покірно виконував вказівки працівників правоохоронних органів. Вважає, що ризики можливої протиправної поведінки підозрюваного на даний час повністю нівелювались.
Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України (в редакції станом на 07.05.2024 р.), ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, викликає обґрунтовані сумніви, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність посилання слідчого та прокурора на тяжкість покарання як на підставу ризику переховуватись від слідства або суду та на ймовірність реалізації наявних у кримінальному провадженні ризиків.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_5 , діючи умисно у складі злочинної організації, відповідно до заздалегідь розробленого спільного злочинного умислу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою власного незаконного збагачення, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману.
3 аналізу пред'явленої ОСОБА_5 підозри вбачається, що останній нібито у складі злочинної організації заволодів грошовими коштами потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , у загальному розмірі 60 500, 00 гривень, чим нібито завдав своїми діями потерпілим матеріальної шкоди, вказані грошові кошти були витрачені учасниками злочинної організації на власний розсуд.
Кримінальні правопорушення, передбачені статтею 190 та 255 Кримінального кодексу України, передбачають активні дії винуватої особи з метою заволодіння грошовими коштами та у подальшому, внаслідок їх заволодіння, отримання матеріальної вимоги від вчинених злочинів.
Втім, з матеріалів, наданих стороною обвинувачення до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , не вбачається підтверджень того, що останній: по-перше здійснював спілкування з потерпілими, навіть під вигаданим іменем; по-друге - не надано до матеріалів стороною обвинувачення того, що ОСОБА_5 перебував у стійкому зв'язку та підпорядкуванні з організатором та іншими активними учасниками злочинної організації, мав з ними тісні зв'язки, вів постійну комунікацію та обговорював порядок легалізації коштів, їх переведення та отримував прибуток від злочинної діяльності створеної організації.
У провину підозрюваного покладається лише той факт, що на його розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти від фізичних осіб, які в подальшому були визнані потерпілими у вказаному кримінальному провадженні. Дані грошові кошти підозрюваний собі не присвоював, що виключає його можливість отримання вигоди від вчинення кримінального правопорушення.
Більше того, повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки з повідомлення про підозру від 14.08.2024 вбачається, що обґрунтування підозри було також побудовано на показаннях потерпілих, в той час як згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України.
Суддею, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, проігноровані численні порушення прав ОСОБА_5 , до того ж не було взято до уваги відсутність належних доказів щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
В сукупності даних фактів випиває необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ні слідчим, ні слідчим суддею не обґрунтовано, які з доказів, що були надані слідчим, підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (відсутність родини, постійного місця проживання, навчання; наявність значних грошових сум та/або зв'язків, за допомогою яких можна виїхати з країни; наявність закордонного паспорту та/або родичів за кордоном тощо); вчинення іншого кримінального правопорушення (якими доказами підтверджується даний ризик).
Слідчим суддею не зазначено, що ОСОБА_5 не вчинялося жодних дій щодо ухилення від слідства, не вчинялося жодного спротиву під час затримання, слідчим підозрюваний характеризувався з позитивної сторони. Під час судового засідання поведінка затриманого також була зразковою.
Більш того, навіть докази, які покладені в основу клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (які сторона захисту вважає недопустими), все одно свідчать про те, що ОСОБА_5 щиро кається та готовий співпрацювати з метою припинення вчинення протиправних дій іншими особами. Вказана обставина повністю нівелює та спростовує вказаний слідчим ризик.
Так, 03.10.2024 року захисником підозрюваного ОСОБА_4 за погодженням з підозрюваним ОСОБА_5 подано прокурору відділу Київської міської прокуратури Заяву-пропозицію про укладення угоди про визнання винуватості в порядку частини 2 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України. Остання була отримана прокуратурою 04.10.2024 року.
В подальшому 07.10.2024 року підозрюваний ОСОБА_5 особисто висловив бажання надати показання, про що свідчить протокол допиту підозрюваного, в якому вказано повністю всі обставини справи, які відомі ОСОБА_5 .
Посилання на можливе вчинення інших злочинів спростовується тим, що ОСОБА_5 не є судимим, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, в базах даних МВС відсутня інформація про притягнення його до кримінальної відповідальності.
Твердження про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від слідства, впливати на свідків, експертів, спеціалістів та вчиняти інші злочини, ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджені жодними допустимими засобами доказування в порядку передбаченому КПК України.
Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, додатково зазначивши, що раніше встановлені ризики на даний час перестали існувати, ОСОБА_5 визнає свою вину, готовий відшкодувати завдану шкоду.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника та зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. Він не може здійснювати жодний вплив на свідків та потерпілих, оскільки він їх не знає. Додатково просив суд врахувати, що у його власності є квартира у м. Кривий Ріг, в які він проживає разом із бабусею. Мати наразі живе за кордоном, а батько живе також в м. Кривий Ріг. Також підозрюваний зазначив, що до затримання неофіційно працював на будівництві.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши, що наразі триває досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії. Зокрема, з метою ідентифікації мобільного пристрою, з якого здійснювалися входи у застосунок «Монобанк», доведеться проводити слідчий експеримент. Таким чином, прокурор вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують досі існувати.
Слідчий суддя, заслухавши присутніх у судовому засіданні осіб, дослідивши клопотання з додатками, інші матеріали справи, надходить наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023, в межах якого 14.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
15.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36650/24-к застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 12.10.2024, який в подальшому ухвалою слідчого судді від 08.10.2024 у справі № 757/45818/24-к продовжено до 14.11.2024 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує, що стороною захисту надано дані щодо наявності у підозрюваного постійного місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за якою він матиме можливість мешкати разом із бабусею.
Також слідчий суддя бере до уваги характер можливої злочинної діяльності ОСОБА_5 та його роль у можливих протиправних діях, з огляду на повідомлену підозру та пояснення сторін у судовому засіданні.
Окрім того, судом враховано процесуальну поведінку підозрюваного, а саме те, що він співпрацює зі слідством, виявив ініціативу щодо укладення угоди про визнання винуватості, що підтверджено прокурором у судовому засіданні.
Так, хоча, на думку слідчого судді, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що були встановлені під час обрання та продовження запобіжного заходу, продовжують існувати, проте з урахуванням обставин, визначених ст. 178 КПК України, даних особу підозрюваного (те, що він має постійне місце проживання), його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну раніше застосованого запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Заборона залишати житло цілодобово із покладенням відповідних обов?язків забезпечить належний контроль за місцем перебування підозрюваного, дотриманням умов застосованого запобіжного заходу, а також належним чином убезпечить від його можливого спілкування із іншими підозрюваними, свідками.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вважаю за належне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними, експертами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 22, 26, 176-178, 183, 194, 199, 201, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги, на строк до 14.11.2024 включно.
Доставити ОСОБА_5 за місцем застосування домашнього арешту, де звільнити з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними, експертами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді та покладених на ОСОБА_5 обов'язків визначити до 14.11.2024 включно.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі порушення умов домашнього арешту або невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням умов домашнього арешту покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, організацію виконання ухвали слідчого судді покласти на прокурора.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1