Справа № 946/1578/25
Провадження № 2-а/946/80/25
24 квітня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Адамова А.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
05.03.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1310/681 від 18.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 19 січня 2025р., він, ОСОБА_1 , рухався на власному автомобілі в напрямку м. Кодима, коли його зупинили співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки військовооблікових документів співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що він перебуваю у розшуку через неявку до ТЦК та СП за повісткою. Для з'ясування обставин, його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він пред'явив наявну довідку про відстрочку від мобілізації (Довідка від 06.12.2024 №1310/4382) та військово-облікові документи. ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначили, що в реєстрі «Оберіг» відсутня інформація про наявність відстрочки від мобілізації, та заявили, що йому потрібно з'явитись до ТЦК та СП за місцем проживання для зняття статусу «В розшуку». Окрім того, з приводу даного працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №23/3 від 19 січня 2025 року та надано повістку №9 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 21 січня 2025 року він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований у АДРЕСА_1 , де перебуває на військовому обліку, оскільки він прописаний та проживає у с. Шевченково, Ізмаїльського район. Співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 йому повідомили, що дійсно, інформація про наявність в нього відстрочки відсутня у відповідному реєстрі із-за технічних неполадок системи та його вини в цьому немає. Під час з'ясування причин перебування його в розшуку та мети направлення йому повістки співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 було зазначено що це все через технічні неполадки системі, що його вини в цьому немає, притягненню до відповідальності він не підлягає та відправили його додому. При цьому розгляд справи у зазначений в Протоколі, тобто 21 січня 2025 року, час не відбувся. 21 лютого 2025 року телефонним дзвінком працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 його було повідомлено про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_6 для отримання постанови за справою про адміністративне правопорушення. Враховуючи те, що дзвінок йому поступив 21.02.2025 (п'ятниця) ввечері та враховуючи вихідні дні (субота та неділя), він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 24.02.2025 (понеділок), де йому і було вручено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-11 КУпАП №1310/681 від 18.02.2025. Вважає дану постанову винесеною незаконно та прийняту без дослідження усіх обставин справи. Так, поштою йому було направлено повістку, помітку «адресат відсутній за вказаною адресою» зроблено помилково, оскільки місця проживання він не змінював, на його адресу не надходило жодного повідомлення та листа, не відвідувало жодного працівника Укрпошти щодо вручення йому листа від ТЦК та СП з повісткою. Він є особою, на утриманні якої перебуває троє або більше дітей віком до 18 років, ІНФОРМАЦІЯ_7 йому було видано Довідку №1310/1360 від 11.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 21 листопада 2024 року він знову з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для отримання нової Довідки про надання відстрочки, яку і отримав 06 грудня 2025 (Довідка №1310/4382 від 06.12.2024 р.). Підтвердженням його явки є Розписка №1593, що видана йому 21.11.2024 секретарем комісії ОСОБА_2 06.12.2024 він знов з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання Довідки про надання відстрочки. 19.01.2025 він дізнався про те, що перебуває у розшуку через неявку за повісткою, хоча він не ухилявся від явки до ТЦК та СП, а не прийшов по повістці через те, що йому навіть не було відомо про таку. В протоколі не зазначено, на яку дату йому необхідно було з'явитись до ТЦК та СП за повісткою та не зазначені причини повернення конверту з повісткою, що свідчить про недотримання принципу об'єктивності та правової визначеності під час складання відповідного протоколу. Оскільки дата, на яку йому потрібно було з'явитись до ТЦК та СП, та причини повернення конверту Укрпоштою до відправника є підставами, для встановлення його вини та притягнення його до відповідальності, та з огляду на те, що в протоколі наявні посилання на п. 2 ч. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та в особливий період», на вимоги ч. 1, ч. 3, ч.5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» такі обставини мають бути досліджені ретельно, проте ані дати, на яку йому необхідно було з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ані причин повернення поштою повістки в протоколі не встановлено. Фактичний розгляд справи не відбувся у призначену дату (21.01.2025), про перенесення розгляду на іншу дату йому повідомлено не було, виклику на розгляд справи не надходило. Справу розглянуто 18 лютого 2025 року за його відсутності.
Ухвалою судді від 10 березня 2025 року відкрито спрощене провадження.
Ухвалою суду від 03 квітня 2025 року витребувані докази по справі.
Згідно відзиву ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.2025 року на адміністративний позов ОСОБА_1 , відповідач позов не визнає, вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, спірні відносини виникли в період дії воєнного стану. Згідно повістки сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 14.11.2024 року №1201797, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Ф.119), конверт Укрпошти 0610207192719, довідка про причини повернення/досилання (Ф.20) з відмітками повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою» - 28.11.2024 року. Отже, ОСОБА_1 було належно оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про необхідність з'явитися 27.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_3 ). Виходячи із обставин у цій справі, позивач не прибув у строк, визначений у повістці без поважних причин. 19 січня 2025 року під час дії особливого періоду, військового стану та мобілізації, до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин ОСОБА_1 . Перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1, п. 30-2, п. 30-3 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було згенеровано повістку №1201797 від 14.11.202 р., про виклик ОСОБА_1 . Зазначена повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_9 : АДРЕСА_2 , засобами Укрпошти, але конверт був повернутий. Отже відповідно до вимог ч. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» вважається, що повістка була належним вручена ОСОБА_1 . Не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 в зазначений у повістці час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 без поважних причин, та продовжував свою протиправну діяльність аж до 19.01.2025 року, коли він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями останній порушив вимоги ч. 1, ч. 3 , ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 статті 210-1 КУпАП. Про що начальником групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 , було складено протокол №849 від 13 лютого 2025 року. До відзиву долучається копія протоколу про адміністративне правопорушення складеного стосовно позивача, в якому останній поставив особистий підпис щодо ознайомлення про дату та час розгляду адміністративної справи, позивач ознайомився зі змістом протоколу, факт вчиненого правопорушення. Позивач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, але на її розгляд не з'явився і не подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший час, тому справу правомірно розглянуто за його відсутності. 18.02.2025 під час розгляду адміністративної справи було досліджено докази порушення позивачем правил військового обліку, а саме встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці 27.11.2024 року о 14:00 без поважних на то причин, чим порушив пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (з наступними змінами) та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП №1310/681 від 18.02.2025 року. Таким чином, вважають, що ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в умовах особливого періоду, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №1310/681 від 18.02.2025 року винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте його представник надав суду заяву, якою просив справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 складено протокол №23/3 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якому зазначено, що 19 січня 2025р., біля 09 годин 30 хвилин під час дії особливого періоду, мобілізації військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 та перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1 , п. 30-2 , п. 30-3 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий періоду», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року за допомогою Єдиного державно реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було згенеровано повістку 0610207192719 від 14.11.2024р. про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на. Зазначена повістка була направлена адресу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 засобами УКРПОШТИ, але конверт б повернутий. Отже відповідно до вимог ч. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» вважається, що повістка була належним чином вручена ОСОБА_1 . Не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 в зазначений в повістці час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 без поважних причин, та продовжував свою протиправну діяльність аж до 19.01.2025 року, коли він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями останній порушив вимоги ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
18.02.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_5 у відношенні до ОСОБА_1 було прийнято постанову №1310/681 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якоюна ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
В оскаржуваній постанові №1310/681 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 18.02.2025 зазначено, що 21 січня 2025р. під час дії особливою періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 . Перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1 . п. 30-2, п. 30-3 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було згенеровано повістку про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначена повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 листом «УКРПОШТА» за його місцем проживання зазначеним в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів: АДРЕСА_3 . Конверт з повісткою було повернуто з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже відповідно до вимог ч. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» вважається, що повістка буча належним чином вручена ОСОБА_1 . Не зважаючи па вказані обставини ОСОБА_1 у зазначений в повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_5 не прибув, а прибув лише 21.01.2025 року. Своїми діями останній порушив вимоги ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП, передбачається відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Працівники ТЦК та СП є державними службовцями і на них поширюється дія Закону «Про державну службу». Стаття 8, ч. 1 Закону України «Про державну службу» визначає основні обов'язки державного службовця, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022. (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Службі зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зі змінами) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Відповідно до п. 21 постанови №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п.30 Постанови №560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Відповідно до п.30-2 Постанови №560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:
«Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання».
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення».
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в яких зазначено, що притягуваний не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Проте, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається з повістки №1201797 від 14.11.2024, ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 27.11.2024 о 14:00 год. для уточнення даних.
Повістка про виклик ОСОБА_1 була направлена за адресою позивача та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт Укрпошти 0610207192719 повернувся з довідкою про причини повернення з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою», штамп від 28.11.2024 року.
Згідно трекеру поштового відправлення 0610207192719 на сайті Укрпошта відмітка «Одержувач відсутній за вказаною адресою» проставлена 28.11.2024 року.
Належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку пов'язується з відміткою поштового оператора на відповідному відправленні.
При цьому, датою повідомлення, в даному випадку, згідно п.41 постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 є 28.11.2024 року (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання).
Однак, суд звертає увагу на те, що позивач викликався на 27.11.2024, а вважається таким, що повідомлений про дату виклику 28.11.2024 року. При цьому, не може особа нести відповідальність за неявку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 27.11.2024р., якщо вона вважається такою, що повідомлена про виклик пізніше ніж дата, на яку викликалася (28.11.2024р.).
При цьому, як зазначили співробітники ТЦК та СП, та як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення №23/3 від 19 січня 2025 року, повістка, згенерована за допомогою системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів №0610207192719 від 14.11.2024р. про виклик ОСОБА_1 до ТЦК та СП, була направлена на поштову адресу позивача та повернута з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для отримання Довідки про надання відстрочки та 06 грудня 2025 йому було видано Довідку №1310/4382 від 06.12.2024р. Підтвердженням його явки 21.11.2024р. до ТЦК є Розписка №1593, що видана ОСОБА_1 . 21.11.2024 секретарем комісії ОСОБА_2 .
Однак, ОСОБА_1 не було повідомлено про його виклик на 27.11.2024, незважаючи на те, що повістка станом на його фізичну присутність у ТЦК вже була згенерована та здана до органу поштового зв'язку.
Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржуваною постановою позивачу фактично інкримінується не порушення правил військового обліку (ч. 3 ст. 210 КУпАП), а порушення вимог чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).
Так, згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку), в особливий період.
Тобто, в оскаржуваній постанові відсутнє обґрунтування об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме у чому полягає порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та якими доказами це підтверджується.
Натомість, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивачу інкримінується не порушення правил військового обліку, а порушення вимог законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а саме ч. 1, ч. 3, ч. 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ.
Разом з тим, порушення вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» охоплюються диспозицією ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в той час, як норми ст. 210 КУпАП визначають відповідальність за порушення Правил військового обліку.
Однак, позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а не ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Будь-яких доказів завчасного повідомлення позивача та його неявки без поважних причин за отриманою повісткою про виклик до відповідного РТЦК суду не надано та про їх наявність не повідомлено.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач був об'єктивно позбавлений можливості з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 за вказаною повісткою. А отже його будь-яка вина у неявці за повісткою, про що йдеться в оскарженій постанові, відсутня.
Вказаним вище спростовується факт порушення позивачем вимог законодавства та наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення вимог ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», пп.2, п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року Додаток 2 відповідними доказами.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Висновки Верховного Суду є обов'язковими для застосування, а причини відступу від вказаних вище висновків судом не встановлені.
Отже, відповідачем в даному випадку не надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосудця, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення; з тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, на вирішення спірних правовідносин не впливають, не мають значення для правильного вирішення спору, а тому судом до уваги не приймаються.
Враховуючи, що відповідачем не було надано допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №1310/681 від 18.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, складену ТОВ тимчасовим начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_5 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.С.Адамов