21.04.2025
Справа № 497/918/25
Провадження № 1-кс/497/325/25
21.04.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград клопотання дізнавача СД Болградського районного відділу поліції Головного управління поліції в Одеській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
17.04.2025 року (надійшло до суду 18.04.2025 року) дізнавач СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Болградського районного суду Одеської області з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, що погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №12025166270000051 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України.
З клопотання вбачається, що 17.04.2025 до Болградського РВП ГУНП в Одеськіи? області надійшло повідомлення про те, що 17.04.2025 приблизно о 12:20год. на автодорозі між селами Городнє та Олександрівка на відстані приблизно 2км від с.Городнє Болградського району Одеської області, гр. ОСОБА_5 на вимогу співробітників Болградського РВП ГУНП в Одеськіи? області надав посвідчення тракториста-машиніста на своє ім'я, яке мало ознаки підробки.
В ході здійснення 17.04.2025 огляду місця події виявлено та вилучено посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане 07.05.2015 Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області Управління технічного нагляду охорони праці та пожежної безпеки на ім'я " ОСОБА_5 ", та упаковано до спеціального сейф-пакету Національної поліції України РSР 1192707.
Постановою дізнавача СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 17.04.2025 вище вказане посвідчення тракториста-машиніста - як вилучений предмет кримінального провадження був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення, доведення вини особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а тому, як предмет злочину може бути конфіскований, а тому дізнавач просить накласти арешт на це майно.
Дізнавач ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, власник майна також надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Тому, з ч.4ст.107 КПК України фіксування судового розгляду не здійснюється.
Суд, перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши додані до нього докази, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор мають вжити необхідні заходи з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. З метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - може застосовуватися витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.1ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно у порядку ст.ст.170-173 КПК України, для ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення, слідчий суддя має з'ясувати правову підставу для арешту майна, - що має бути викладена у клопотанні слідчого.
Так, за результатами розгляду вищевказаного клопотання, судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Болградського РВП перебуває кримінальне провадження під №12025166270000051, відомості про яке внесені до ЄРДР 17.04.2025р. за фактом використання завідомо підробленого документа, - за правовою кваліфікацією ст.358 ч.4 КК України. В ході здійснення 17.04.2025р. слідчої дії в межах вказаного кримінального провадження, огляду місця події - з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення, - працівниками поліції було виявлено та вилучено посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_1 , видане 07.05.2015 Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області Управління технічного нагляду охорони праці та пожежної безпеки на ім'я ОСОБА_5 , яке упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України РSР 1192707.
Постановою слідчого від 17.04.2025 предмет визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Тому, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачаються підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, - є обґрунтованою - про що свідчать зібрані слідством докази. Також дізновачем доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, - буде використано в якості доказу у кримінальному провадженні, є речовим доказом у кримінальному правопорушенні, а тому, оцінивши обставини, визначені ст.ст.132,170 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання дізнавача про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого майна - є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132,170-173,395 КПК України, суд
Задовольнити клопотання дізнавача СД Болградського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 що погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166270000051 від 17.04.2025р., а саме, - на майно, що було вилучено 17.04.2025р. в ході огляду місця події, на автодорозі між селами Городнє та Олександрівка на відстані приблизно 2 км від с.Городнє Болградського району Одеської області, - на посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане 07.05.2015 Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області Управління технічного нагляду охорони праці та пожежної безпеки на ім'я ОСОБА_5 , позбавивши його права розпорядження та користування ним.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1