Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/723/25
Провадження № 2-а/644/80/25
25.04.2025
25 квітня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Паляничко Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Костильова О.В.,
одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
1.Стислий виклад:
1.1. позиції позивача
27 січня 2025 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 /позивач), з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_3 /відповідач) про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № 21-1П від 16.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн 00 коп.
В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 02.01.2025 його було затримано працівника патрульної поліції та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки останній перебував у розшуку. 03.01.2025 ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 вручено протокол № 21-1 від 03.01.2025 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП.
16.01.2025 ОСОБА_1 вручено постанову № 21-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , та накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп.
У зв'язку з тим, ОСОБА_1 вважає, що вказана вище постанова є незаконною, оскільки вину позивача не доведено доказами, ОСОБА_1 звернувся за захистом свого права та просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 № 21-1П від 16.01.2025.
1.1.2. заперечення на відзив
04 квітня 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Голована Ярослава Ігоровича, який діє на підставі доручення № 907/2025-3805721 від 25.02.2025 року для надання безоплатної вторинної допомоги особам, які визначені а. 1-2, 9-23, 26-29 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (а.с. 38), надійшла відповідь на відзив (а.с. 65-71), у якій зазначив, що заперечує проти доводів представника відповідача та вважає їх необґрунтованими. В обґрунтування чого вказав, що постанова № 21-1П від 16.01.2025 не містить посилання на докази вчинення адміністративного правопорушення, пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис, на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які саме відомості (персональні дані) потребують уточнення і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Крім цього, опис вкладення ІНФОРМАЦІЯ_5 до поштового відправлення № 0610206829349 від 13.11.2024 не має підпису відправника та працівника поштового відділення. Надання відповідачем опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610206829349 від 13.11.2024 без підписів та печатки унеможливлює підтвердження того факту, що позивачу направлялась саме повістка № 1182304.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки рекомендоване поштове відправлення АТ «Укрпошта» № 0610206829349 від 13.11.2024 з повісткою № 1182304 від 13.11.2024 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслано без додержання вимог порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (а.с. 65-73).
1.2.заперечень відповідача
21 березня 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 47-55), в якому відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважав їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також просив суд залишити постанову № 21-1П від 16.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп без змін, витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 48-64).
В обґрунтування вказаного вище, відповідач зазначив, що відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
«Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 передбачена процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, а саме: п.41. належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов'язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 1182304 за задекларованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_3 .
23.10.2024 зазначена вище повістка № 1182304 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою, про що свідчить печатка на довідці про причини повернення (а.с. 62). Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на 26.11.2024 на 14 год 00 хв, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а 03.01.2025 офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 21-1 від 03.01.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
03.01.2025 стосовно правопорушника ОСОБА_1 уповноваженою на те особою, складено протокол № 21-1 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, роз'яснено ст.63 Конституції України, його права, передбачені ст. 268 КУпАП, позивача біло своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис у протоколі № 21-1. З метою реалізації права на захист та можливості взяти участь у засіданні, висловити заперечення, надати докази, тощо, розгляд справи було призначено на 16.01.2025.
16.01.2025 о 16 годині 00 хвилин відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 складено постанову № 21-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладено штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп.
2.заяви, клопотання
10 лютого 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору, на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.01.2025 (а.с. 25-27).
27.02.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від адвоката Голована Ярослава Ігоровича як представника позивача, що діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги особам, які визначені а. 1-2, 9-23, 26-29 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» № 907/2025-3805721 від 25.02.2025, про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 34-38).
27 лютого 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшло повідомлення від відповідача по справі про відсутність матеріалів справи в електронній справі (а.с. 39-41).
21 березня 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 , заразом відповідач просить провести розгляд справи у їх відсутність (а.с. 48-64).
04 квітня 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Голована Ярослава Ігоровича, який діє на підставі доручення № 907/2025-3805721 від 25.02.2025, надійшла відповідь на відзив (а.с. 65-73).
25.04.2025 через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Голована Я.І. про розгляд справи у його відсутність (а.с. 76).
3.інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 27.01.2025 справа № 644/723/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 16).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали (а.с. 21-24).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.02.2025 провадження по вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 29-31).
Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, звернулися до суду з заявою, у якій просять провести розгляд справи у їх відсутність (а.с. 76).
Представник відповідача Михайлов О.М. у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою, у якій просить провести розгляд справи у його відсутність (а.с. 55).
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
4. Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та докази
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли адміністративні правовідносини у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також щодо порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Судом досліджено позов та відзив на позов, проаналізовано матеріали судової справи № 644/723/25, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.
03.01.2025 офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 21-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено, що 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 1182304 за місцем його реєстрації (проживання), а саме АДРЕСА_3 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 26.11.2024 о 14 год 00 хв для звірки військово-облікових даних (а.с. 13).
23 жовтня 2024 року зазначена вище повістка № 1182304 повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою (а.с. 59, 62-63).
У графі протоколу «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу зазначено, що повістка від 26.11.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 не була отримана у встановленому законом способу, оскільки не був проінформований належним чином, про те, що він в розшуку дізнався від співробітників поліції, які доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_5 02.01.2025 (а.с. 13/на звороті).
16.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_3 винесено постанову № 21-1П від 16.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп за порушення ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 14), оскільки ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 26.11.2024 о 14 год 00 хв, однак у зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив.
Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці, яка була направлена за адресою зареєстрованого місця проживання, та повернулася без вручення адресату з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 57-64).
З довідки (військовий квиток) вбачається, що Орджонікідзевським райвійськкоматом м. Харкова ОСОБА_1 знятий з військового обліку 03.03.2015 на підставі № 342 Наказу МОУ (а.с. 15/на звороті).
5. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зауважує, що відповідач у відзиві не зазначає мету з якою викликався позивач, так як за приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 від № 1487, у повістці про виклик обов'язково зазначається мета виклику.
Суд зауважує, що згідно з протоколом № 21-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 викликано ІНФОРМАЦІЯ_5 для звірки військово-облікових даних (а.с. 13). Заразом, така мета виклику як «звірки військово-облікових даних» не передбачена нормами чинного законодавства України, адже п. 10 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» регламентує, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації (…), прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд (…). Тотожні положення містить п. 3 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», зокрема: інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, та постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16.05.2024, згідно з яким: за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Суд бере до уваги, що згідно з протоколом № 21-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, повістка № 1182304, яка додана до відзиву на позов відповідачем (а.с. 60), була направлена на адресу ОСОБА_1 13.11.2024, а повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 23.11.2024, що підтверджується довідкою з трекінгу часу відстеження статусу потових відправлень АТ «Укрпошта» (а.с. 59), заразом суд зауважує, що у протоколі та постанові час повернення повістки до відповідача зазначено 23.10.2024 року, враховуючи виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 26.11.24 (а.с. 60).
Суд ставить критично до доводів відповідача, щодо перебування ОСОБА_1 на військовому обліку з 03.03.2015 в ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки згідно довідки (військового квитка) виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 15-15/на звороті), ОСОБА_1 виключений з військового обліку на підставі п.п. «г» п. 5 ст. 37, а 03.03.2015 Орджонікідзевським райвійськкоматом м. Харкова був прийнятий на облік і цього ж дня знятий з військового обліку на підставі № 342 наказ Міністерства оборони України.
Отже, суд бере до увагу довідку (військовий квиток) видану ІНФОРМАЦІЯ_8 02.02.2004, з якого вбачається, що станом на дату надіслання повістки від 13.11.2024 № 1182304, відповідач володів інформацією про зняття з обліку ОСОБА_1 Орджонікідзевським райвійськкоматом м. Харкова 03.03.2015 на підставі № 342 наказ Міністерства оборони України (а.с. 15/на звороті).
Суд ставиться критично до аргументів відповідача щодо порушення та невиконання позивачем вимог відповідача згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не прибуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки 03.01.2025 позивач з'явився до відповідача, отже відповідач мав нагоду уточнити у позивача всі необхідні дані, однак, такою можливістю не скористався, а 16.01.2025 виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративне стягнення (а.с. 14).
Суд ставиться критично до аргументів відповідача, що ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином, оскільки опис вкладення до рекомендованого відправлення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка про причини повернення, та картка листа АТ «Укрпошта» за трекінговим номером 0610206829349 (а.с. 61-64), надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, не містять номера абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного зв'язку адресата (одержувача), що суперечить п.п. 1 п. 32 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», за приписами якого поштове відправлення супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов'язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв'язку: (…) номер абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного або фіксованого зв'язку відправника та адресата (одержувача) (для реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, крім поштових карток, листів без оголошеної цінності, відправлень для сліпих) (…).
Крім цього, опис вкладення не містить ні підпису, ні печатки АТ «Укрпошта», що суперечить п. 17 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», оскільки послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Згідно з п. 6.8. Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт», затвердженого Наказом ПАТ «Укрпошта» від 25.04.2017 № 507 (зі змінами), при прийманні відправлень Стандарт з описом вкладення відправник заповнює бланк опису у двох примірниках. Працівник ОПЗ перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного поштового штемпеля. Один примірник опису вкладається до відправлення Стандарт, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник ОПЗ повинен зазначити номер відправлення Стандарт. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до відправлення Стандарт, вартість вкладення (предметів) може не зазначатися.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
6.Мотивована оцінка.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач у своєму позові та відповідач у наданому відзиві на позов, оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню та з урахуванням вищевикладених обставин, законним і справедливим буде скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 № 21-1П від 16.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Суд наголошує, що норма ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації. Так, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста. Як в оскаржуваній постанові, так і у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити, як наслідок, відповідачем не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
У відповідача були відсутні фактичні підстави для виклику ОСОБА_1 за повісткою для уточнення військово-облікових даних, оскільки він знятий з військового обліку на підставі Наказу МОУ № 342.
Як вбачається зі змісту протоколу повістка № 1182304 направлялась з метою виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для звірки військово-облікових даних. При цьому, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані відповідач бажає звірити чи уточнити.
Позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 03.01.2025, надав пояснення (а.с. 13/на звороті), але відповідачем цього ж дня винесено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно позивача, а не звірено та уточнено ті дані, відносно яких викликався ОСОБА_1 попередньо.
Суд дійшов переконання, що станом на дату надіслання повістки від 13.11.2024 № 1182304 відповідач володів даним стосовно ОСОБА_1 оскільки інформація міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отже, в зазначеному випадку, за встановлених обставин, з урахуванням виконання позивачем вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо вчасного оновлення даних та наявності в електронному військово-обліковому документі дат відстрочок, зазначення їх типу та тощо, неявка позивача по повістці за викликом для уточнення військово-облікових даних не може бути підставою для покладення на позивача адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, за порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стаття 210 КУпАП містить примітку, згідно з якою положення статей 210, цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Що ж стосується належним чином здійсненого сповіщення ОСОБА_1 , шляхом направлення поштового відправлення на адресу реєстрації АТ «Укрпошта», то суд дійшов переконання, що оформлення поштового відправлення та вручення здійснено з суттєвими порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 61-64), та об'єктивно вплинуло на неможливість отримання ОСОБА_1 повістки ІНФОРМАЦІЯ_5 та прибути за викликом.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи наведене, відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (надалі за текстом - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (надалі за текстом - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, зокрема й надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Суд зауважує, що в контексті вище викладених обставин, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов'язок в обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Втім, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Отже, судом досліджено надані позивачем та відповідачем докази, вивчено аргументи та обґрунтування сторін, які дають підстави суду у їх сукупності та взаємозв'язку для висновку про задоволення позову.
7.Порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Позивача незаконно, несправедливо та необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, чим порушили його права передбачені Конституцією України, а також положеннями чинного законодавства щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності.
Зокрема, відповідачем не доведено складу адміністративного правопорушення, а при складанні протоколу та постанови допущено значні порушення вимог закону, зокрема рішення відповідача ґрунтується на загальних нормах права, без конкретики у посиланні на обставини справи, проігноровано наявні докази надані позивачем, що підтверджують факт виконання ним норм чинного законодавства щодо уточнення військово-облікових даних в межах визначених строків тощо, чим грубо порушено право на об'єктивний розгляд справи тощо, що стало причиною звернення за захистом до суду, гарантованим ч.4 ст. 32 Конституції України.
8. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Встановленим судом фактам відповідають адміністративним правовідносинам щодо порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, які регулюються Конституцією України, Закону України «Про оборону України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» , Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ), Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.210, 210-1 КУпАП). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024№ 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 п.1 ч. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржувана постанова наведеним вимогам не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст. 210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню.
При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, адже у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987, no. 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Європейський суд з прав людини по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, у рішеннях яких неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
9.Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою КМУ № 265 від 07.02.22, оскільки ніхто з учасників процесу не оспорює адресу на яку здійснювалось відправлення повістки.
Усі інші норми права на які посилались сторони судом розглянуті та застосовані.
10.Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3028 грн 00 коп.
На підставі викладеного, позивачем сплачено суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 605 грн 60 коп, станом на час подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією № 38 від 06.02.2025 (а.с. 26).
Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 2, 6-9, 72-77, 139, ч.4 ст.229, ст. 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 21-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 16.01.2025 задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 № 21-1П від 16.01.2025, прийняту ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Повне ім'я сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 04.02.2004 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, тел. НОМЕР_4 ,ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , юридична адреса: АДРЕСА_4, ЄДРПОУ НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_5 , ел. пошта ind_kh_tck@post.mil.gov.ua
Суддя Д.Г. Паляничко