Справа № 638/5439/16-ц
Провадження № 2/638/714/25
25 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Кассіч Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання заповітів недійсними,-
В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання заповітів недійсними.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності сторін суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
15 січня 2025 року за вих.№ 2441/25-Вх зареєстрована заява ОСОБА_4 про те, що договір про надання правової допомоги між нею та позивачем по справі - ОСОБА_1 від 31.03.2016 розірвано, а відтак вона більше не є представником позивача у справі №638/5439/16-ц.
Так, у судові засідання призначені на 25.03.2025 та 25.04.2025 позивач не з'явилася, причин неявки не повідомила, про слухання справи повідомлялася, клопотань про розгляд справи за її відсутності або відкладення слухання справи суду не надходило.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Близький за змістом висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956 св 22), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22 (провадження № 61-6264 св23).
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (див.: постанову Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140 св 21)).
Верховний Суд неодноразово виснував, що саме позивач, як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
Згідно ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Судом направлялися позивачу на адресу місця проживання, зазначену у позовній заяві, судові повістки, які остання не отримала. Про зміну адреси місця проживання, як і іншої адреси для листування позивачем суду не повідомлено.
Таким чином, сам лише факт неотримання позивачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася до суду не врученою, не може вважатися поважною причиною неявки до суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Зазначене свідчить про те, що позивач мав об'єктивну можливість дізнатися про стан відомого їй провадження, з яким звернулася до суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції і Кодексу.
Крім, того як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).
Таким чином, оскільки судом вживалися заходи передбачені нормами ЦПК України, процесуальні засоби щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання, з огляду на характер спірних правовідносин, нез'явлення позивача до суду перешкоджає розгляду справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання заповітів недійсними - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий Є.В.Невеніцин