Справа № 615/1678/24
Провадження № 1-кп/615/23/25
25 квітня 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження №12024220000000855 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, що офіційно не працює, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає - АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,
за участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
представника потерпілих - ОСОБА_7 ,
встановив:
16.07.2024 о 17:40 ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем Mercedes-Benz 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався із перевищенням максимально дозволеної швидкості за межами населеного пункту по автодорозі «Київ - Харків - Довжанський», зі сторони м. Харків у напрямку м. Валки Харківської області.
Під час руху в районі 429 км + 700 м цієї автодороги, діючи необережно, не обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування автомобілем, щоб з урахуванням дорожньої обстановки мати можливість постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:
- п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
та втратив контроль над керованістю транспортним засобом, що призвело до виїзду автомобіля на смугу зустрічного руху та подальшого зіткнення з автомобілем КА АСПД, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в напрямку м. Харків, після чого автомобіль Mercedes-Benz 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , в некерованому стані допустив зіткнення з автомобілем BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в напрямку м. Харкова позаду автомобіля КА АСПД, д.н.з. НОМЕР_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної події водій автомобіля КА АСПД, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 та пасажир ОСОБА_10 загинули на місці події, а пасажири цього автомобіля ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримали тяжкі тілесні ушкодження.
За висновком судово-медичної експертизи №12-17/83-Ват/24 від 02.08.2024, у зв'язку із подією 16.07.2024 у трупу ОСОБА_8 встановлені тілесні ушкодження: забита рана в лобній області ліворуч; забита рана в проекції розгинальної поверхні основного суглобу 2-го пальця лівої кисті; забиті рани на зовнішній поверхні верхньої третини лівої гомілки та на передній поверхні верхньої третини правої гомілки; садно на правій щоці; садно на лівій щоці з переходом на ліву скроневу область; садна на зовнішній поверхні середньої третини лівого плеча з множинними рвано-забитими ранами; садно на тильній поверхні верхньої третини лівого передпліччя; садна на всьому протязі зовнішньої поверхні правого плеча, передпліччя та кисті; садно на передній поверхні правої половини грудної клітини в верхній третині; синець на передній поверхні лівої половини грудної клітини в нижній третині; синець на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; синець на внутрішній поверхні середньої третини правого стегна; розрив лівого куполу діафрагми; розрив стінки низхідної частини дуги аорти з крововиливом у плевральну порожнину; множинні розриви тканини селезінки з крововиливом у черевну порожнину; перелом ребер праворуч - 5-6 по передній паховій лінії, ліворуч - 2-3, 6-8 ребер по лопатковій лінії, 4-5 - по середній ключичній лінії; уламково-фрагментарні переломи лівої променевої та ліктьової кісток лівого передпліччя в середній третині; уламково-фрагментарний перелом нижньої третини лівої стегнової кістки.
Причиною смерті ОСОБА_8 стала несумісна з життям сукупна тупа травма тіла, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
За висновком судово-медичної експертизи №12-17/84-Ват/24 від 02.08.2024, у зв'язку із подією 16.07.2024 у трупу ОСОБА_10 встановлені тілесні ушкодження: руйнування голови з розтрощенням тканини головного мозку, переломами верхньої та нижньої щелепи; садно на передній поверхні лівої половини грудної клітини в верхній третині; садно на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча з переходом на проекцію лівого плечового суглобу по верхній поверхні; садно на внутрішній поверхні нижньої третини лівого плеча; садно на розгинальній поверхні верхньої та середньої третини лівого передпліччя; садно на зовнішній поверхні середньої та нижньої третини правого плеча; садно на лівій бічній поверхні нижньої третини живота; садно в проекції гребеня правої клубової кістки; садно на зовнішній поверхні нижньої третини правого стегна; садно на зовнішній поверхні середньої та нижньої третини лівого стегна; розрив лівого куполу діафрагми; розрив стінки правого шлуночка серця з крововиливом у плевральну порожнину; множинні розриви тканини печінки та селезінки з крововиливом у черевну порожнину; перелом ребер праворуч - 1-6 по лопатковій лінії, ліворуч - 1-10 по середній ключичній, лопатковій та навколохребетній лінії, 11 - по навколохребетній лінії з розривами пристінної плеври та розтрощенням тканини лівої легені; уламково-фрагментарний перелом верхньої третини лівої стегнової кістки; розриви крижово-клубових та лонного зчленувань.
Причиною смерті ОСОБА_10 стала несумісна з життям сукупна тупа травма тіла, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
За висновком судово-медичної експертизи №09-1240/2024 від 14.08.2024, у зв'язку із подією 16.07.2024 у ОСОБА_11 встановлена важка поєднана тупа травма голови та груді, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, у вигляді: важку поєднану тупу травму голови та груді. Забій м'яких тканин волосистої частини голови. Забійно-рвану рану лівого вуха, що призвела до травматичної ампутації вушної раковини. Травматичну ерозію рогівки лівого ока. Закритий перелом ІІІ-ІХ ребер зліва. Посттравматичний лівобічний парціальний пневмоторакс, пульмоніт. Закритий перелом VІІІ ребра справа.
За висновком судово-медичної експертизи №09-1118/2024 від 14.08.2024 у зв'язку із подією 16.07.2024 у ОСОБА_12 встановлена поєднана травма тіла, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, у вигляді: черепно-мозкової травми головного мозку важкого ступеню з формуванням контузійних вогнищ, дифузнийного набряку головного мозку та явищем внутрішньочерепної гематоми в правій півкулі головного мозку, множинних багатоуламкових переломів кісток лицьового черепу за типом Ле Фор ІІІ; переломів поперечного відростку С7 хребця, відриву остистих відростків тіл С7-Thl хребців, закритого перелому 4 ребра зліва, перелому грудини; двохстороннього гемопневмотораксу; травми черевної порожнини із явищем розриву печінки; рваних ран голови (обличчя), лівої гомілки, поєднаних з термічними опіками IV ст.; термічного опіку рогівки обох очей, контузії важкого ступеня, корнеосклерального поранення лівого ока та внутрішньоочного стороннього тіла лівого ока.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем Mercedes-Benz 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , діючи необережно, під час руху по автодорозі «Київ - Харків - Довжанський» не вжив заходів для обрання такої швидкості руху та таких прийомів керування автомобілем, щоб з урахуванням дорожньої обстановки мати можливість постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, втратив контроль над керованістю транспортного засобу, що призвело до виїзду автомобіля на смугу зустрічного руху та подальшого зіткнення з автомобілем КА АСПД, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , та в подальшому в некерованому стані допустив зіткнення з автомобілем BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в напрямку м. Харкова позаду автомобіля КА АСПД, д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинили зазначені вище наслідки.
Дії водія ОСОБА_3 , згідно із висновками судових автотехнічних експертиз №СЕ-19/121-24/20931-ІТ від 16.08.2024 та №СЕ-19/121-24/22539-ІТ від 20.08.2024, перебувають у причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, щиро розкаявся. Дійсно порушив ПДР за викладених вище обставин, внаслідок чого настала смерть потерпілих та завдано тяжкі тілесні ушкодження. Зауважив, що сам також отримав тілесні ушкодження, перебував на стаціонарному лікуванні, а потім в місця позбавлення волі, в зв'язку з чим не мав можливості надати матеріальну допомогу, але має такий намір.
Пояснив, що 15.07.2024 приїхав до м. Харкова на автомобілі Mercedes-Benz 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , де переночував, наступного дня завантажився та виїхав до м. Києва. Останнє завантаження було на виїзді з м Харкова близько 16:00 - товар з каміння. Обсяг вантажу не контролював, вже по дорозі звернув увагу, що авто не так їде, як завжди, тягнуло в ліво, приходилося вирівнювати. За 500м до місця ДТП на спуску почало розхитувати автомобіль вправо-вліво. В зустрічному напрямку побачив автомобіль Ford, повернув вправо поряд з відбійником, хотів загальмувати, але автомобіль відкинуло в сторону по інерції в ліво на зустрічну смугу, після чого сталося зіткнення з автомобілем Рено, який в результаті перевернувся двічі. Після цього, в некерованому стані зіткнувся з BMW, який їхав в зустрічному напрямку за Рено, після чого зупинився передом до обочини на зустрічній смузі, боком до BMW, який стояв прямо на своїй смузі руху. Самостійно виліз з кабіни, мав пошкодження голови, зламану руку, тому не міг надати допомогу іншим потерпілим. До того ж, протягом декількох хвилин його забрали машиною швидкої допомоги разом із пасажиром Рено до лікарні, де надали допомогу, обстежили та направили на операцію. Під час операції був без свідомості.
Завірив, що весь час гальмував, як тільки відчув, що почало розхитувати, скинув передачу на понижену швидкість, намагався тримати кермо прямо, але авто було в некерованому стані через перевантаженість. Просить вибачення, має водійський стаж 3 роки, але водієм працював лише місяць на час ДТП. Хотів заробити грошей, допустив перевантаження автомобіля, не обрав безпечну швидкість, сталося випадково. В некерованому стані проїхав приблизно 50м. Коли зустрівся з Фордом, випрямися на своїй смузі, він з'їхав вправо, тому уникнув ДТП.
Потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що 16.07.2024 близько 20:00 від матері дізнався, що брат ОСОБА_8 потрапив у ДТП, відразу ж поїхав на Харків. На місце ДТП приїхав близько 5 ранку. На автомобілі обвинуваченого стрілка спідометру зламалася на показнику 114, що підтверджується. Бачив господаря автомобіля винуватця, який перевантажував товар та виражався негативно в бік обвинуваченого. Були працівники поліції, але вже інша група, які нічого бачили. BMW вже не було, стояв Мерседес і Рено, також автомобіль, в який перекладали товар.
Потерпіла ОСОБА_14 просить врахувати, що подія призвела до непоправних трагічних наслідків для неї та малолітньої доньки, оскільки втратили чоловіка та батька, що завдає великих душевних та фізичних страждань. Призначити ОСОБА_3 найсуворіший вид покарання, передбачений санкцією ч.3 ст.286 КК України. Через віддільність суду просить судовий розгляд провести за відсутності.
Потерпілий ОСОБА_11 подав заяву, в якій вказав, що в результаті грубого порушення ПДР ОСОБА_3 не впорався з керуванням автомобіля, в якому перебував як пасажир. Внаслідок ДТП загинуло двоє людей, зокрема його близький друг. Особисто отримав тяжкі тілесні ушкодження, був госпіталізований та перебував на стаціонарному лікуванні протягом 3-х місяців, але травми залишили помітні фізичні та психологічні наслідки. Вважає, що дії обвинуваченого свідчать про повну зневаги до безпеки інших учасників дорожнього руху та призвели до трагічних, невиправних наслідків, тому лише найсуворіше покарання, передбачене КК України за вчинене правопорушення може бути справедливим вироком у цій справі. Розгляд справи прости проводити за його відсутності.
Представник потерпілих ОСОБА_7 просила призначити покарання в межах ст.286 КК України враховуючи позицію потерпілих. Врахувати встановлені обставини, що обвинувачений не відшкодував завдані в результаті ДТП збитки. Цивільний позов не заявляли, так як мають намір вирішити питання в порядку цивільного судочинства.
Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 подали заяви, зі змісту яких повністю підтримують позицію прокурора, просять судовий розгляд проводити за їх відсутності.
Враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 послідовні, об'єктивні, що він визнав свою вину повністю, щиро розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, в присутності захисника відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним.
Із ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно із положеннями ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ст.69-1 КК України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених п.1 та 2 ч.1 ст.66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, відповідно до якої якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст.75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи. (Постанова ККС ВС від 26 травня 2020 року у справі № 523/12810/15-к)
У п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» роз'яснено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Прокурор в судових дебатах, обґрунтувавши доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, просила призначити йому покарання із застосуванням ст.69-1 КК України у виді 7 років 5 місяців позбавлення волі, посилаючись на позитивні дані про особу ОСОБА_3 , який в ході досудового розслідування та під час судового розгляду визнавав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню, але його дії призвели до тяжких наслідків.
Захисник вказав на вірну кваліфікацію дій обвинуваченого, просив врахувати обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позитивну характеристику, відсутність судимостей, вчинення злочину через недбалість. Вважає достатнім покарання у виді 3 років позбавлення волі та необхідним звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України на 3 роки.
При призначенні виду та міри покарання, суд, виходячи з вимог ст.ст.65,50 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженим, так і іншими особами, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд приймає до уваги, що своїми діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке за ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується необережною формою вини, але за наслідками дії обвинуваченого спричинили смерть двох потерпілих та ще двом потерпілим заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, враховуючи характер відношення обвинуваченого до наслідків вчиненого, перебуваючи на стаціонарному лікуванні після ДТП, згодом в СІЗО, фактично був обмежений можливості відшкодувати завдану внаслідок ДТП шкоду. Неодноразово в судовому засіданні просив вибачення у потерпілих.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, за положеннями ст.66 КК України, суд враховує визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому суд враховує, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Визнання особою своєї вини автоматично не свідчить про щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
Досліджені судом дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, де зарекомендував себе з позитивної сторони, не одружений, утриманців не має, не офіційно, але працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, не судимий.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.286 КК України із застосуванням вимог ч.1 ст.69-1 КК України у виді позбавлення волі в розмірі не більше двох третин максимального строку з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде достатнім для перевиховання та запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Аналізуючи обставини кримінального провадження, суд враховує зміст і обсяг допущених ОСОБА_3 порушень правил безпеки дорожнього руху, що в даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання ДТП для нього, як водія т/з, визначалася шляхом виконання ним вимог п.12.1 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, з огляду на тяжкість наслідків, не вбачає підстав для застосування положень ст.75 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, що не перешкоджає праву потерпілих з урахуванням вимог ч.7 ст.128 КПК України звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Згідно наданих прокурором ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 в межах кримінального провадження накладено арешт на тимчасово вилучене майно: автомобілі Mercedes-Benz 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , КА АСПД (на базі Renault Duster), д.н.з. НОМЕР_2 , BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 .
Під час судового розгляду, за клопотанням представника володільця ОСОБА_9 ухвалою суду від 04.11.2024 скасовано арешт на автомобіль BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , який йому передано для зберігання.
В судовому засіданні представник потерпілих просила зняти арешт, накладений ухвалами слідчого судді та повернути інші автомобілі власникам в порядку ст.100 КПК України, проти чого інші учасники процесу не заперечували.
За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді на вилучене майно.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, ч.9 якої передбачає повернення майна, що було предметом злочину, власнику (законному володільцю), диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Оскільки стороною обвинувачення доведено про необхідність понесених судових витрат в межах кримінального провадження на проведення судових експертиз, а саме: автотехнічної експертизи №5867 від 08.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; автотехнічної експертизи №5868 від 08.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; автотехнічної експертизи №5869 від 08.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; автотехнічної експертизи №5870 від 08.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; автотехнічної експертизи №5871 від 08.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; автотехнічної експертизи №5872 від 08.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; автотехнічної експертизи №5862 від 16.08.2024 вартістю 9466 грн.; автотехнічної експертизи №5863 від 16.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; автотехнічної експертизи №5873 від 16.08.2024 вартістю 5679,60 грн.; транспортно-трасологічної експертизи №5864 від 19.08.2024 вартістю 15145,60 грн.; транспортно-трасологічної експертизи №5865 від 19.08.2024 вартістю 15145,60 грн.; автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-24/20931-ІТ від 16.08.2024 вартістю 4543,68 грн.; автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-24/22539-ІТ від 20.08.2024 вартістю 4543,68 грн., розмір яких обвинувачений визнав повністю, виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.
На виконання вимог ст.374 КПК України, враховуючи визначену міру покарання обвинуваченому, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили застосувати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років 5 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
До набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали суду від 18.07.2024.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 16.07.2024.
На підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 16.07.2024 до 25.04.2025 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2024.
Речові докази: автомобілі Mercedes-Benz 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , КА АСПД (на базі Renault Duster), д.н.з. НОМЕР_2 , повернути власникам, диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на загальну суму 94281,36 грн. на рахунок Державного бюджету України (код доходів: 24060300 Отримувач платежу: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300 п/рах: UA298999980313050115000020005 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680 Банк: Казначейство України (ЕАП)).
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1