Справа № 308/12007/22
1-кс/308/2250/25
24 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Біоленд» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2024, у рамках кримінального провадження № 12021070000000240 від 21.09.2021 року,-
Голова обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Біоленд» звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з вказаним клопотанням, мотивуючи його тим, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, стало відомо, що станом на сьогодні належне Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Біоленд» (далі-Кооператив) нерухоме майно, а саме: земельна ділянка під кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 загальною площею 0,1657 га обтяжена арештом.
При уточненні вказаних відомостей з'ясувалося, що вищевказане обтяження зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради на підставі ухвали від 22.08.2024, винесеної слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду у кримінальному провадженні №12021070000000240 (справа № 308/12007/22), яке внесено до ЄРДР 21.09.2021. Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури - накладено арешт у вигляді заборони на відчуження вищезгаданої земельної ділянки, яка, як зазначено в ухвалі, є речовим доказом.
У вищевказаному кримінальному провадженні Кооператив не має якогось чітко визначеного процесуального статусу: посадовим особам Кооперативу не повідомлялося про підозру, ніхто з його співробітників/членів не має статусу свідка.
Передусім, як вбачається зі змісту ухвали від 22.08.2024, за постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області від 28.06.2022 речовими доказами у кримінальному провадженні №12021070000000240, відомості про яке внесені до ЄРДР 21.09.2021, визнано не належну заявнику сьогодні землю під кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 та загальною площею 0,1657 га, а дві земельні ділянки під кадастровими номерами 2110100000:39:001:0260 та 2110100000:39:001:0335, в результаті об'єднання яких вона була створена. Жодних процесуальних рішень (документів) щодо визначення статусу як речового доказу у вказаній кримінальній справі саме землі під кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 до клопотання не долучено.
Водночас, безпосередньо земельна ділянка у даному випадку не є об'єктом злочинних посягань, не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а відтак не зберегла та не могла зберегти на собі сліди чи інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню/з'ясуванню під час вказаного кримінального провадження.
В процесі розслідування вказаної кримінальної справи, що триває вже більше трьох з половиною років, доказів того, що земля набута її первісними власниками у незаконний спосіб, органом слідства наразі не здобуто. Навпаки, з висновків призначених у цій кримінальній справі експертиз (висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи № 4002-Е від 24.02.2023 року) вбачається, що розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки під кадастровим номером 2110100000:39:001:0260, загальною площею 0,095 га та двох земельних ділянок, які в подальшому були об'єднані в одну, під кадастровим номером 2110100000:39:001:0335 загальною площею 0,0707 га, їх попереднім власникам відповідають вимогам чинного ЗК України та іншим нормативним документам, якими встановлені вимоги до складу та змісту документації із землеустрою.
Станом на сьогодні доказів того, що земля набута її первісними власниками у незаконний спосіб, органом досудового розслідування не здобуто, жодної підозри не оголошено. Дані, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння та користування Кооперативу належним йому нерухомим майном - земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:39:001:0359, загальною площею 0,1657 га, відсутні. Тому вважають, що потреба у подальшому застосуванні запобіжного заходу у вигляді арешту належної Кооперативу землі на сьогодні відпала.
З огляду на вищенаведене, заявник просить суд скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2024 у справі №308/12007/22 у рамках кримінального провадження № 12021070000000240, внесеного до ЄРДР 15.09.2021, а саме: скасувати арешт у вигляді заборони на відчуження земельної ділянки під кадастровим номером 2110100000:39:001:0359, загальною площею 0,1657 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в ДРРП: 2735374421101, номер відомостей про речове право 51043372, (обтяження під номером 56389138 від 23.08.2024).
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Біоленд» подала заяву про розгляд поданого клопотання без її участі. Клопотання про скасування арешту майна підтримала в повному обсязі та просила таке задоволити.
У судове засідання прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі. Проти задоволення такого не заперечив.
Дослідивши матеріали поданого клопотання з додатками, подані сторонами заяви, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.
У частині 1 статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що у рамках кримінального провадження №12021070000000240 від 15.09.2021 року, Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на: земельну ділянку під кадастровим номером 2110100000:39:001:0359 загальною площею 0,1657 га..
Також підтверджується належними доказами, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Біоленд» є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:39:001:0359, загальною площею 0,1657 га.
Положеннями ч.1 та ч.4 ст.174 КПК України визначено, що клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Таким чином, правом на вирішення питання про скасування арешту майна закон наділяє слідчого суддю або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, а також прокурора, але тільки у випадку закриття саме ним кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Як слідує зі змісту ухвали слідчого судді від 22.08.2024 року, підставою для накладення арешту була необхідність збереження речових доказів по справі.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на сьогодні доказів того, що земля набута її власниками у незаконний спосіб, органом досудового розслідування не здобуто, жодної підозри у рамках даного кримінального провадження не оголошено.
Дані, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння та користування Кооперативу належним йому нерухомим майном: земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:39:001:0359, загальною площею 0,1657 га, відсутні.
Крім цього, в ході досудового розслідування не знайшло свого підтвердження і те, що безпосередньо вказана земельна ділянка у даному випадку є об'єктом злочинних посягань, була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а відтак зберегла чи могла зберегти на собі сліди чи інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню/з'ясуванню під час вказаного кримінального провадження.
Про вказаний факт свідчить і подана прокурором заява, в якій останній не заперечує проти задоволення даного клопотання.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування не виправдовують подальше таке втручання, як арешт майна, у права та інтереси його законного власника з метою забезпечення кримінального провадження, та не скасування арешту на вказане вище майно, буде нести для нього негативні наслідки та порушувати його законні права та інтереси.
Тобто, підстава для накладення арешту на вказане нерухоме майно, на даний час відпала.
За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи, слідчий суддя виходячи з вимог ст.174 КПК України, приходить до висновку, що подане клопотання підлягає до задоволення, зокрема арешт накладений, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2024 року, у рамках кримінального провадження № 12021070000000240 від 21.09.2021 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:39:001:0359, загальною площею 0,1657 га, слід скасувати.
Керуючись ст.ст.174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2024, у рамках кримінального провадження № 12021070000000240 від 21.09.2021 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:39:001:0359, загальною площею 0,1657 га - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1