Справа № 204/977/25
Провадження № 1-кп/204/663/25
23 квітня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12025042140000025 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08 січня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . В обґрунтування свого клопотання зазначила, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає виключно - позбавлення волі строком від семи до десяти років. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може з метою уникнення відповідальності, переховуватись від суду. Негативні наслідки від спроби переховуватись від суду створять для обвинуваченого ОСОБА_3 меншу шкоду, ніж ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності з призначенням відповідного покарання. ОСОБА_3 в м. Дніпро не має жодної рухомої чи нерухомої власності, офіційно не працевлаштований, може безперешкодно покинути територію м. Дніпро, переслідуючи мету не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. Щодо ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні слід зазначити, що останній, маючи право на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, останньому можуть бути відомі анкетні та контактні дані свідків та представника потерпілого у кримінальному провадженні. Тому, ОСОБА_3 може об'єктивно впливати шляхом умовлянь, погроз, примусу для того, щоб останні змінили свої показання на його користь або взагалі відмовились надавати об'єктивні показання чи сприяти суду встановленні всіх обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Крім цього, існує ризик можливості вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_3 є раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а також в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на останні судові засідання він не з'являвся, у зв'язку із чим до обвинуваченого було двічі застосовано привід через органи поліції.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Суду пояснив, що ризики на які посилається у своєму клопотанні прокурор жодними доказами не підтверджені. Посилання на наявність ризику впливу на свідків, то фактично у даному провадженні є один основний свідок, а всі інші не можуть нічого пояснити з приводу даного провадження. Розмір визначеної судом застави є непомірним для обвинуваченого, завчаючи на розмір шкоди, яка була спричинена потерпілій стороні. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або ж зменшити розмір застави до мінімального розміру.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 183 КПК України одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Цей запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 КПК України.
У частині 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2025 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 01 травня 2025 року включно, а також було визначено розмір застави.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчинити дії щодо уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у ОСОБА_3 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
Слід також взяти до уваги й той факт, що в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в судові засідання по якому останній на протязі двох судових засідань будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи не з'явився у зв'язку із чим до останнього судом було застосовано примусовий привід через органи поліції, що у свою чергу свідчить про бажання останнього уникати судового розгляду.
Судом також береться й до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має жодного підтвердженого джерела доходу, а тому може вдатися до дій щодо виїзду з території України задля уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_3 на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Ризик впливу на свідків існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Оскільки, хоча й судовий розгляд по кримінальному провадженню вже розпочато, представник потерпілого та декотрі свідки, залишаються не допитаними, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на представника потерпілого та свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України судом враховано той факт, що у провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та будучи обізнаним про наявність такого кримінального провадження на розгляді у суді ОСОБА_3 на шлях виправлення не став, не усвідомив свою протиправну поведінку, а натомість продовжив вчиняти корисливі кримінальні правопорушення, що у свою чергу свідчить про наявність вказаного ризику.
Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Що стосується клопотання сторони захисту про зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу, суд вважає, що клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2025 року до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3028,00 грн.), тобто в сумі 181 680,00 грн.
Під час вирішення питання щодо визначення розміру альтернативного запобіжного заходу слідчим суддею було враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а тому й було прийнято рішення про необхідність застосування саме в такому розмірі вказаного альтернативного запобіжного заходу, оскільки він буде в повній мірі забезпечувати належне виконання покладених на обвинуваченого судом обов'язків.
Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід є такими, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та усунути ризики, які наявні та є дійсними на даний час, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Тому ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу і продовження існування ризиків, а тому обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів, із визначенням розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 369, 371,372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 21 червня 2025 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 181680,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_3 встановленої застави у розмірі 181680,00 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 21 червня 2025 року, виконувати наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в доход держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або ж зменшення розміру застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1