вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3292/24
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/3292/24
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» (08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 8)
про визнання недійсним рішення загальних зборів
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 ; Новоселецька О.А., ордер серія АІ №1827178 від 19.02.2025
від відповідача: не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2025 о 10:00.
30.12.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, у зв'язку з наступним:
- ОСОБА_1 10.12.2021 зареєстрована головою ОСББ «Щасливі метри» та працювала на цій посаді до 05.10.2023;
- 05.10.2023 в ОСББ змінилась голова правління та стала ОСОБА_2 ;
- в ОСББ «Щасливі метри» було заплановано проведення загальних зборів за ініціативою правління ОСББ на 08 вересня 2024 року. Співвласників в установленому законом порядку було повідомлено про проведення загальних зборів та вручено повідомлення про проведення зборів із запропонованим порядком денним;
- пунктом 13 діючого статуту ОСББ «Щасливі метри» передбачається, що порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Це означає, що перш ніж подати питання на голосування воно обговорюється присутніми співвласниками безпосередньо на загальних зборах;
- загальними зборами які відбулись 23.12.2023 ОСОБА_1 вже було виключено з членів правління через перешкоджання його роботі;
- з огляду на викладене, у зв'язку з тим, що в ОСББ письмово не визначено чіткої процедури добору кандидатів у списки для голосування за членів правління, ніщо не заважало обирати кандидатів для включення у списки для голосування безпосередньо більшістю голосів присутніх на загальних зборах;
- на загальних зборах, які відбулись 08.09.2024 в ОСББ «Щасливі метри» жоден із присутніх співвласників не висунув кандидатуру ОСОБА_1 у члени правління, а коли вона висунула сама свою кандидатуру, то ніхто з присутніх це не підтримав, що не заборонено;
- обрано правління ОСББ «Щасливі метри» в кількості 7 (сім) членів, що зафіксовано у протоколі загальних зборів;
- скасування судом рішення загальних зборів в частині
обрання правління фактично паралізує всю господарську діяльність ОСББ «Щасливі
метри». ОСББ не матиме можливості здійснювати фінансові операції - здійснювати
платежі за постачання газу для опалення, електроенергії, води, вивіз сміття,
обслуговування пожежної системи та інше, що порушить право на нормальне та
безпечне життя мінімум 220 інших співвласників;
- всі звинувачення позивача є абсолютно безпідставними та не обґрунтованими і не доведеними, загальні збори ОСББ проведені з дотриманням законодавства України та не порушують статут ОСББ та права позивача.
30.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.
Ухвалою суду від 30.01.2025 закрито підготовче провадження у справі №911/3292/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2025 о 16:00.
30.01.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
20.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 20.02.2025 відкладено розгляд справи на 13.03.2025 о 15:00.
13.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
В судове засідання 13.03.2025 з'явився позивач та представник позивача, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання 13.03.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, неявка в судове засідання 13.03.2025 впредставника відповідача належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.
Позов мотивовано порушенням прав позивача на вирішення питань, пов'язаних з управлінням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри».
Так, позивач вказує, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 , на підтвердження чого остання надала суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 261088227 від 11.06.2021.
Позивач в позові зазначає, що в серпні 2024 року отримала запрошення на загальні збори, які були заплановані на 08.09.2024.
Позивач наголошує на тому, що 19.08.2024 направила відповідачу лист №36 від 20.08.2024 з пропозиціями, в якому в п. 4 запропонувала власну кандидатуру в члени управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри».
З позову вбачається, що 05.09.2025 позивач листом №63 від 05.09.2024 отримала відповідь від відповідача, в якій останній зазначив, що питання про включення до складу майбутнього правління та проведення поіменного голосування вирішуються виключно загальними зборами згідно статуту ОСББ. Кандидати у члени правління подаються присутніми співвласниками безпосередньо на загальних зборах і за умови підтримки більшістю присутніх включаються до списку майбутніх кандидатів у члени правління.
Позивач вказує, що на загальних зборах вона запропонувала свою кандидатуру у члени правління, але невеликою кількістю присутніх на зборах було прийнято рішення не включати її кандидатуру до списку майбутнього правління, чим було допущено порушення чинного законодавства України та Статуту ОСББ «Щасливі метри».
Позивач зауважує, що у прийнятті рішення на загальних зборах ОСББ «Щасливі метри», які відбулися 8 вересня 2024 р., згідно протоколу загальних зборів б/н від 15 жовтня 2024 р., брали участь лише 74 особи від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3537, 30 кв.м., що становить 32, 8% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, яка складає 10780, 18 кв.м. Тоді як загальна кількість співвласників у багатоквартирному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , становить 237 осіб.
Позивач зазначає, що в результаті проведення загальних зборів не було набрано кількості голосів, необхідних для прийняття рішення, у зв'язку з чим було проведено письмове опитування, у якому взяли участь 103 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4667, 18 кв.м. За таких обставин, члени ОСББ «Щасливі метри», які брали участь у письмовому опитуванні не взяли участь у голосуванні за її кандидатуру.
Позивач наголошує на тому, що відмова включити її кандидатуру на обрання до складу правління має ознаки дискримінації та порушує її права, оскільки позивач має бажання брати активну участь у вирішенні питань управління ОСББ «Щасливі метри».
Вказане вище стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою.
Таким чином, у позові позивач просить суд: визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» від 08.09.2024, оформлених протоколом б/н від 15 жовтня 2024, в частині обрання складу правління та затвердження терміну обрання правління.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, а також заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.
Так, позивач є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 39, 4 кв. м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №261088227 від 11.06.2021.
Судом встановлено, що 08.09.2024 відбулись загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри», за результатами яких були прийняті наступні рішення, оформлені протоколом від 15.10.2024, а саме:
- звіт правління з жовтня 2023р по вересень 2024р.;
- звіт ревізійної комісії ОСББ «Щасливі метри» за 2023р.;
- обрання складу Правління та затвердження терміну дії Правління. Термін правління визначили - 13 місяців з дати нотаріального посвідчення протоколу. Голосування з урахуванням листків опитування співвласників квартир.
ОСОБА_3 (“за» - 168 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 726, 98 м2, що складає 71, 6% голосів; “проти» - 8 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 383, 7 м2, що складає 3, 5% голосів);
ОСОБА_4 (“за» - 169 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 788, 38 м2, що складає 72, 2% голосів; “проти» - 7 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 322, 3 м2, що складає 3, 0% голосів);
ОСОБА_5 (“за» - 171 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 848, 88 м2, що складає 72, 8% голосів; “проти» - 5 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 261, 8 м2, що складає 2, 4% голосів);
ОСОБА_6 (“за» - 170 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 830, 88 м2, що складає 72, 6% голосів; “проти» - 6 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 279, 8 м2, що складає 2, 6% голосів);
ОСОБА_7 (“за» - 169 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 769, 48 м2, що складає 72, 0% голосів; “проти» - 7 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 341, 2 м2, що складає 3, 1% голосів);
ОСОБА_2 (“за» - 169 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 779, 68 м2, що складає 72, 2% голосів; “проти» - 7 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 331, 0 м2, що складає 3, 0% голосів);
ОСОБА_8 (“за» - 135 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6 256, 0 м2, що складає 58, 0% голосів; “проти» - 41 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 854, 68 м2, що складає 17, 2% голосів);
- обрання ревізійної комісії;
- обрання Представників від Об?єднання.
У вказаному протоколі зазначено, що загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 10780, 18 м2. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 74 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 3 537, 30 м. кВ. - 32, 8 %. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 103 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4 667, 18 м2.
Позивача було повідомлено про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри», що підтверджує ОСОБА_1 , тим самим долучивши до матеріалів справи відповідне запрошення.
За змістом ст. 4 ГПК України підтверджується, що процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.01.2021 по справі №916/1415/19 зазначила, що розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі “Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 заява № 38722/02).
Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.
Предметом позову в даній справі є вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» від 08.09.2024, оформлених протоколом б/н від 15.10.2024, в частині обрання складу правління та затвердження терміну обрання правління.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, врегульовано Законом України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-ІІІ).
Так, відповідно до статті 1 названого Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Вказаною статтею визначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону № 2866-ІІІ).
Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що Органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Згідно абзацу 2 частини 9 статті 10 Закону № 2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів об'єднання, зокрема, відноситься обрання членів правління об'єднання.
Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ передбачено, що для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Як встановлено судом вище, рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» від 08.09.2024, яке оформлене протоколом від 15.10.2024, будо обрано правління об'єднання в складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 .
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання. (ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 2866-ІІІ).
До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього (ст. 10 Закону № 2866-ІІІ).
Статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (ч. 1 ст. 7 Закону № 2866-ІІІ).
Згідно з пунктом 1 розділу І статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ статуту метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Так, пунктами 1, 2 розділу ІІІ статуту встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання. Вищим органом управління об'єднаній є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.
До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання членів правління об'єднання (п.3 розділу ІІІ статуту).
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (п. 11 розділу ІІІ статуту).
Пунктом 12 розділу ІІІ статуту встановлено, що Виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим статутом. За всі наслідки, що виникли з причини прийняття рішень з перевищенням повноважень (без відповідного рішення загальних зборів або рішення представників об'єднання), члени правління, які відповідальні за прийняття таких рішень, несуть особисту юридичну, матеріальну та майнову відповідальність.
Пунктом 13 розділу ІІІ статуту передбачено, що порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами (граничний термін, на який може бути обране правління, складає не більше 13-ти (тринадцяти) місяців). По закінченню відповідного строку обрані члени правління автоматично втрачають свої повноваження, при цьому голова правління та/або його заступник перебувають у статусі виконуючих обов'язки протягом не більше 2-х (двох місяців). У випадку, якщо протоколом загальних зборів не зафіксований термін повноважень правління, то обраний склад правління об'єднання втрачає свої повноваження по закінченню терміну в шість місяців з моменту прийняття відповідного рішення загальних зборів. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.
Співвласник має право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання (п. 1 розділу V статуту).
З огляду на положення п. 13 розділу ІІІ статуту, суд погоджується з твердженнями відповідача стосовно того, що Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» не визначено чіткої процедури добору кандидатів у списки для голосування за членів правління, у зв'язку з чим обрання кандидатів для включення у списки для голосування безпосередньо більшістю голосів присутніх на загальних зборах співвласників не є неправомірним.
Крім того, як зазначено обома сторонами, ОСОБА_1 08.09.2024 на загальних зборах об'єднання самостійно було запропоновано винести власну кандидатуру на голосування до списку членів правління, однак присутні співвласники на загальних зборах прийняли рішення не включати кандидатуру позивача до списку майбутнього правління.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України).
При цьому, позивачем не надано суду доказів того, що не включення її кандидатури на обрання до складу правління має ознаки дискримінації та порушує її права на вирішення питань, пов'язаних з управлінням об'єднанням, а визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» від 08.09.2024, оформлених протоколом б/н від 15.10.2024, в частині обрання складу правління та затвердження терміну обрання правління, не призведе до гарантованого обрання загальними зборами позивача до членів правління об'єднання в майбутньому.
Разом з тим, судом враховано, що відповідно до протоколу №1 від 23.12.2023 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» повноваження ОСОБА_1 , як члена правління об'єднання, було припинено. Також, судом враховано підстави припинення повноважень позивача, як члена правління об'єднання.
При цьому, суд звертає увагу на правову позицію щодо розглядів корпоративних спорів, яка висловлюється Верховним Судом, зокрема у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19: під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Верховним Судом вказано, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (члена) юридичної особи. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
При розгляді справи судом не виявлено порушення зі сторони відповідача прав позивача, що можуть підлягати захисту, таких як перешкоджання реалізації права позивача брати участь у голосуванні, прийняття рішення зборами, що применшують майнові та немайнові права позивача, відбирають у нього будь-які блага, покладають на позивача більше коло обов'язків ніж на інших співвласників об'єднання або ж будь яких інших корпоративних прав позивача.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
При цьому, відповідно положень ст. ст. 14, 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Дана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на обрання позивачем не ефективного способу захисту, що не призведе до поновлення порушеного права позивача.
Також, суд зазначає, що оскільки позивач підставою позову визначила виключно не винесення на голосування її кандидатури, як потенційного члена правління об'єднання, питання наявності кворуму під час прийняття рішень загальних зборів об'єднання, оформлених протоколом від 15.10.2024, не досліджується судом.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача - Бокову Ганну Олександрівну.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2025, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Щасливі метри» відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача - ОСОБА_1 .
Повне рішення складено 25.04.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.