24 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/4332/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків (вх.445Х)
на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 (повний текст складено 06.02.2025) у справі №922/4332/24 (суддя Рильова В.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр", м.Харків
про стягнення 61647,44 грн
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" 61647,44 грн, з яких: 15750,00 грн - попередня оплата, 6314,15 грн- інфляційні нарахування, 38400,00 грн - штраф, 1183,29 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 15765,49 грн з яких: 15750,00 грн (сума попередньої оплати), 15,49 грн (3% річних), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн;
- в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 38400,00 грн, 3% річних у розмірі 1167,80 грн, та інфляційних втрат у розмірі 6314,15 грн відмовлено.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 по справі №922/4332/24 в частині відмови щодо стягнення штрафу у розмірі 38400,00 грн, 3% річних в сумі 1167,80 грн та індексу інфляції у розмірі 6314,15 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ “Харківобленерго» та стягнути з ТОВ “Східний експертно-технічний центр» штраф в сумі 38400,00 грн, 3% річних в сумі 1167,80 грн та індекс інфляції в сумі 6314,15 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- твердження суду першої інстанції щодо нарахування індексу інфляції та 3% річних має відбуватися з 21.11.2024 є безпідставним. Суд першої інстанції не надав юридичної оцінки пп. 2.2.5 п. 2.2. та п. 3.3. Договору, так в п. 3.3. Договору сторони визначали строк виконання зобов'язання з повернення авансу вказівкою на подію - порушення строку надання послуг, які відповідно до п.4.4. Договору повинні надаватися до 01.06.2022. Отже, з 02.06.2022 у Відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення авансу разом з індексом інфляції. Також, з 02.06.2022 у зв'язку з порушенням строку надання послуг, у Відповідача виник обов'язок сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 10% від вартості Договору, що складає 38400,00 грн., тобто такий обов'язок у Відповідача виник під час дії Договору;
- закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки, згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2025, зокрема: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24 вирішено розпочати з 15.03.2025 без повідомлення учасників справи, з огляду на положення ч.10 ст.270 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, про факт відкриття провадження в даній справі було повідомлено належним чином.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.01.2022 між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Східний експертно-технічний центр" (далі - Виконавець) був укладений Договір про надання послуг № Ш0609 (далі - Договір), за умовами якого Виконавець взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів Замовника надати послуги з навчання працівників (теоретичне навчання та перевірка знань в комісії згідно Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) за напрямками, визначеними у Додатку № 1 до договору (код згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015:80530000-8 “Послуги у сфері професійної підготовки) 256 працівникам Замовника, а Замовник, відповідно зобов'язався прийняти і оплати такі послуги (п. 1.1. Договору).
За приписами пп. 2.2.1 п. 2.2. Договору Виконавець зобов'язаний надати послуги якісно, особисто та у строки (терміни), встановлені цим Договором.
Відповідно ло пп.2.2.5 Договору Виконавець зобов'язаний повернути кошти, що внесені замовником як попередня оплата за навчання, у разі припинення дії договору, якщо навчання не було розпочато.
Згідно п.3.3 Договору при порушенні строку надання послуг або у разі надання Виконавцем послуг неналежної якості Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни Договору, а у разі здійснення попередньої оплати Виконавець, крім сплати зазначеного штрафу повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. Претензії щодо якості послуг мають бути подані Замовником до підписання ним акту наданих послуг.
Пунктом 4.4. Договору сторони погодили, що послуги за цим Договором надаються з моменту підписання Договору до 01.06.2022 згідно письмової заявки Замовника.
Відповідно до п.4.5 Договору послуги з навчання персоналу за цим Договором надаються Виконавцем не пізніше 30 днів від дати отримання Виконавцем письмової заявки від Замовника.
Відповідно до п.5.1 Договору вартість навчання одного працівника визначається відповідно до прейскуранта вартості послуг з НПАОП за напрямками, визначеними у Додатку №1 до Договору та складає 1500,00 грн, в тому числі ПДВ 250 грн.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що ціна останнього складає 384 000,00 грн., у тому числі ПДВ становить 64 000,00 грн.
Згідно з приписами пп.пп. 5.3.1, 5.3.2 та 5.3.3 п. 5.3. Договору вартість послуг навчання працівників сплачується Замовником в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця. Замовник здійснює оплату послуг шляхом попередньої оплати в розмірі 70% від вартості навчання, за кількість працівників, зазначених у письмовій заявці на кожну окрему групу на підставі рахунку вартості послуг. Остаточний розрахунок здійснюється після підписання акту наданих послуг протягом 15 календарних днів.
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що зміни, які виникають упродовж дії Договору, мають бути погоджені Сторонами, оформлені додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.6.3 Договору дія договору припиняється:
-за згодою сторін;
-якщо виконання стороною договору своїх зобов'язань є неможливим у зв'язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором щодо підготовки персоналу, і будь-яка із сторін не погоджується з внесенням змін до договору;
-за рішенням суду;
-у разі ліквідації юридичної особи - Замовника або Виконавця, якщо не визначена юридична особа, що є правонаступником ліквідованої сторони.
Згідно п. 7.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Замовником та Виконавцем і діє до 01.08.2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем, на підставі заявки від 08.02.2022, Позивачу був наданий рахунок від 18.02.2022 № 2-22 на суму 22 500,00 грн. щодо послуг з навчання з Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85).
Вказаний рахунок було сплачено позивачем 21.02.2022 в сумі 15 750,00 грн., що складає 70% від вартості навчання, у відповідності до пп. 5.3.2 п. 5.3. Договору, про що свідчить виписка по особовому рахунку АТ "Харківобленерго" за 21.02.2022., сума оплати 15750,00 грн., призначення платежу-поп.опл.за навч.з Типов.інструкц.з орган.безпечн.вед.газонеб.роб.зг.рах.№2-22 від.18.02.2022. дог.Ш0609/1-22 від 05.01.2022, ПДВ - 20% - 2 625,00 грн.
Разом з цим, як зазначає Позивач, Відповідачем послуги з теоретичного навчання та перевірки знань персоналу Позивача, відповідального за виконання газонебезпечних робіт та персоналу, що виконує газонебезпечні роботи (НПАОП 0.00-5.11-85 “Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт») надані не були. Акт наданих послуг сторонами не складався та не підписувався.
З огляду на зазначене вище, позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено вимогу про повернення та сплату коштів №17-47/8166 від 11.11.2024, відповідно до якої АТ "Харківобленерго" просило відповідача у строк до 20.11.2024 повернути сплачені позивачем кошти у сумі попередньої оплати з урахуванням індексу інфляціїї у розмірі 22 064,15 грн. та сплатити штраф у сумі 38 400,00 грн.
Відповіді на вищевказану претензію Акціонерне товариство "Харківобленерго" не отримало.
Не погодившись із вищевказаними обставинами, Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" 61647,44 грн, з яких: 15750,00 грн - попередня оплата, 6314,15 грн- інфляційні нарахування, 38400,00 грн - штраф, 1183,29 грн - 3% річних.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24: позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 15765,49 грн з яких: 15750,00 грн (сума попередньої оплати), 15,49 грн (3% річних), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн; в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 38400,00 грн, 3% річних у розмірі 1167,80 грн, та інфляційних втрат у розмірі 6314,15 грн відмовлено.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення місцевого господарського суду оскаржується в частині відмови щодо стягнення штрафу у розмірі 38400,00 грн, 3% річних в сумі 1167,80 грн та індексу інфляції у розмірі 6314,15 грн.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було встановлено місцевим господарським судом, Акціонерне товариство "Харківобленерго" свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг виконало належним чином шляхом перерахування передплати в розмірі 15750,00 грн., проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" свої зобов'язання з надання послуг не виконало, зважаючи на відсутність в матеріалах справи підписаного між сторонами акту наданих послуг або інших належних доказів.
З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" не повернуло передплату в розмірі 15750,00 грн., відповідач фактично набув ці кошти без достатніх на те підстав, що є підставою для їх повернення позивачу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, Акціонерним товариством "Харківобленерго" було заявлено до стягнення:
- штраф в розмірі 38400,00 грн.;
- 3% річних в сумі 1183,29 грн за період з 02.06.2022 до 02.12.2024;
- інфляційні втрати в сумі 6314,15 грн за період з березня 2022 до жовтня 2024 року;
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 38400,00 грн, 3% річних у розмірі 1167,80 грн, та інфляційних втрат у розмірі 6314,15 грн місцевий господарський суд виходив з наступного:
- договір 01.08.2022 припинив свою дію, грошові кошти втратили ознаки авансу (попередньої оплати) та стали грошовими коштами, набутими Відповідачем без достатньої правової підстави, в силу положень ч.1 ст. 1212 ЦКУ, оскільки, підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала. Отже, після припинення строку дії договору, з огляду на те, що обов'язок відповідача повернути безпідставно набуті кошти, регулюється вже не п.3.3 Договору, а положеннями ст.1213 ЦК України, позивач не може посилатися на пункт 3.3 припиненого Договору, щодо стягнення з відповідача штрафу;
- з урахуванням статті 530 Цивільного кодексу України, обов'язок з повернення безпідставно одержаних грошових коштів у сумі 15 750, 00 гривень виникає у відповідача на наступний день з дня закінчення встановленого законом семиденного строку, який слід відраховувати з моменту вимоги позивача № 17-47/8166 від 11.11.2024.
Отже відповідач мав повернути позивачу грошові кошти в сумі 15750,00 грн, не пізніше 20.11.2024, що свідчить про безпідставність розрахунку інфляційних нарахувань за період з 01.03.2022 по 31.10.2024 та 3% річних за період 02.06.2022 по 02.12.2024.
Суд першої інстанції суд самостійно розрахував інфляційні втрати та 3% річних та встановив, що за період з 21.11.2024 по 02.12.2024 розмір інфляційних втрат становить 0,00 гривень, а розмір 3% річних за період з 21.11.2024 по 02.12.2024 становить 15,49 гривень.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із вищевказаними висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.3.3 Договору при порушенні строку надання послуг або у разі надання Виконавцем послуг неналежної якості Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни Договору, а у разі здійснення попередньої оплати Виконавець, крім сплати зазначеного штрафу повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. Претензії щодо якості послуг мають бути подані Замовником до підписання ним акту наданих послуг.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ст.1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як вже зазначалось вище, згідно п. 7.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Замовником та Виконавцем і діє до 01.08.2022 року.
При цьому, умови Договору не містять в собі положень щодо дії останнього до повного виконання сторонами взятих на себе фінансових зобов'язань.
Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у зв'язку з припиненням дії договору (01.08.2022) грошові кошти втратили ознаки авансу (попередньої оплати) та стали грошовими коштами, набутими Виконавцем без достатньої правової підстави.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" ані під час строку дії Договору, ані після його закінчення не надало Акціонерному товариству "Харківобленерго" послуги з навчання працівників, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 38400,00 грн., нарахований на підставі п.3.3. Договору.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 38400,00 грн. є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не узгоджується із вищевказаними положеннями діючого законодавства.
Так само є безпідставним висновок суду першої інстанції щодо необхідності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат починаючи з 21.11.2024 (7 днів після претензії позивача).
Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у разі, якщо послуги не були надані і передплата (авансовий платіж) не повернута, а строк дії договору закінчився, моментом виникнення прострочення боржника є день, що настає після закінчення строку дії договору, якщо інше не передбачено умовами договору або не встановлено сторонами окремий строк повернення авансу.
Приймаючи до уваги, що Договір припинив свою дію 01.08.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" починаючи з 02.08.2022 повинно було повернути Акціонерному товариству "Харківобленерго" безпідставно збережені кошти (передплату в розмірі 15750,00 грн).
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що у даній справі сторонами у договорі не передбачено іншого строку виникнення фінансових зобов'язань щодо повернення авансу.
Враховуючи наведене, з огляду на умови договору, положення діючого законодавства, перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 1 104,33 грн. за період з 02.08.2022 по 02.12.2024 та інфляційні втрати в сумі 3 456,74 грн. за період з 02.08.2022 по 31.10.2024.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" штраф в розмірі 38400,00 грн., 3% річних в сумі 1 104,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 456,74 грн.
Доводи апелянта, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" виникло грошове зобов'язання з повернення авансу 02.06.2022 року, є безпідставними та необґрунтованими, приймаючи до уваги, що строк дії Договору закінчився 01.08.2022 року і тільки 02.08.2022 відповідні грошові кошти отримали ознак безпідставно набутого майна. З аналогічних підстав також є безпідставним нарахування інфляційних втрат починаючи з 01.03.2022 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні штрафу в розмірі 38400,00 грн., 3% річних в сумі 1 088,84 грн., інфляційних втрат в сумі 3 456,74 грн. В іншій оскаржуваній частині, рішення суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24 - скасувати в частині відмови у стягненні штрафу в розмірі 38400,00 грн., 3% річних в сумі 1 088,84 грн., інфляційних втрат в сумі 3 456,74 грн.
Абзаци 2-3 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24 викласти в наступній редакції:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 6, квартира 4; код ЄДРПОУ: 43492521) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149; код ЄДРПОУ: 00131954) попередню оплату в сумі 15 750,00 грн., штраф в розмірі 38400,00 грн., 3% річних в сумі 1 104,33 грн., інфляційні втрати в сумі 3 456,74 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн."
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити».
В іншій оскаржуваній частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 у справі №922/4332/24 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний експертно-технічний центр" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 6, квартира 4; код ЄДРПОУ: 43492521) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149; код ЄДРПОУ: 00131954) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3401,06 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2025 року