24 квітня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/3030/24
Провадження № 22-ц/4815/312/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Хлуд І.П.
учасники справи:
позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1
відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2024 року постановлену в складі судді Галінської В.В., у справі № 569/3030/24,
В провадженні Рівненського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2024 року клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про призначення експертизи - задоволено.
Призначено у справі оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту ППФ «Експерт-Рівне» (м. Рівне, Проспект Миру, 15).
На вирішення експерта поставлено питання:
- Яка дійсна ринкова вартість приміщення магазину, загальною площею 49, 3 кв.м., навісу - за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0169 га, кадастровий номер: 5610100000:01:029:0240 - на час проведення експертизи.
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача-позивача ОСОБА_1 .
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи 569/3030/24.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя - зупинено на час проведення експертизи.
Не погодившись із ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою клопотання задовольнити в повному об'ємі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно не зазначив інших питань зазначених у клопотанні та будь яких мотивів в оскаржуваній ухвалі не вказав.
У відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам відповідає.
Встановлено, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя та просила суд, зокрема: виділити ОСОБА_2 приміщення магазину та земельну ділянку площею 0,0169 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , стягнувши на її користь грошову компенсацію належної їй частку в сумі, яка буде визначена відповідною експертизою.
Одночасно подала клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи на вирішення якої просила суд поставити питання: яка ринкова вартість приміщення магазину та земельної ділянки.
18.11.2024 року подала клопотання про додаткові питання, а саме чи є подільними спірні об'єкти нерухомого майна, якщо так то які варіанти їх поділу в натурі?
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Експертному висновку, як і решті доказів, мають бути притаманні належність, допустимість, достовірність і достатність.
Відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина 1 статті 103 ЦПК України).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Отже, зважаючи на викладені норми закону, визначення експертної установи та питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, є прерогативою саме суду, сторони мають право лише запропонувати питання та експертну установу.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
В даному випадку предметом спору про поділ майна подружжя є, зокрема, нерухоме майно: приміщення магазину та земельна ділянка.
Так, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Згідно з частиною 1 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Доводи апеляційної скарги проте, що судом в ухвалі не поставлені на вирішення експертизи питання про те, чи є подільними спірні об'єкти нерухомого майна, якщо так то які варіанти їх поділу в натурі не заслуговують на увагу, оскільки зазначені питання не входять до предмета доказування та не встановлюють обставин, які підлягають дослідженню у цій справі з врахуванням заявлених вимог, так як вимоги про поділ вказаних об'єктів в натурі позивачем не заявлялися.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2024 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 24 квітня 2025 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.