Справа № 761/13508/25
Провадження № 1-кс/761/9499/2025
16 квітня 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчий ОСОБА_3 ,
представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 17.03.2025 року,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в якій ставиться питання про зобов'язання слідчого Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочин, викладені в заяві від 17.03.2025 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування стосовно викладених в заяві обставин.
В обґрунтування скарги наведено ті обставини, що 18.03.2025 року адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подав до Державного бюро розслідувань заяву від 17.03.2025 року про вчинення кримінального правопорушення. Вказану заяву отримано уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 18.03.2025 року.
Проте відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки всупереч вимогам ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав доводи скарги, просив задовольнити.
Слідчий Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала з приводу задоволення скарги, вказала, що за результатами розгляду заяви адвоката ОСОБА_5 встановлено, що вона не містить конкретних обставин, які могли б свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, що у свою чергу було б підставою для внесення слідчим відомостей до ЄРДР та потребувало перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах наведених доводів, дослідивши надані документи, дійшов таких висновків.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Як убачається зі змісту скарги, 18.03.2025 року адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подав до Державного бюро розслідувань заяву про вчинення кримінального правопорушення. Вказану заяву отримано уповноваженою особою Державного бюро розслідувань та 18.03.2025 року.
Проте, за своїм змістом скарга, заява не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано саме повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст.11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння ( дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Аналізуючи зміст заяви, слідчий суддя убачає, що заявником наведені відомості про обставини вчинення дій, як уважає злочинів, при цьому доводи заяви зводиться до незгоди з підозрою, повідомленою ОСОБА_4 , з процесуальними діями слідчого під час проведення досудового розслідування. Проте КПК України передбачає визначений перелік інструментів, передбачених Главою 26 КПК України, для вирішення питань в разі незгоди із рішенням, діями чи бездіяльністю слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. У слідчого, прокурора виникає обов'язок вчинення дій, передбачених ст. 214 КПК України, виключно у разі подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне у розумінні ст. 11 КПК України.
Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину відповідно до ст. 11 КК України, та що подана заява саме про злочин, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав уважати, що уповноваженою особою Державного бюро розслідувань вчинено бездіяльність, доводи заяви перевірені, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги, в задоволенні якої необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 17.03.2025 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1