Справа № 755/3834/25
Провадження №: 3/755/2063/25
"01" квітня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
ОСОБА_1 27 лютого 2025 року близько 11 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру до своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме погрожував, вимагав гроші, вдарив подушкою, а також долонею по вухах.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у Дніпровському районному суді м. Києві, а дати судових засідань відображалась на веб-сайті Дніпровського районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, є не обов'язковою.
Потерпіла ОСОБА_2 у судові засідання не з'явилася. Однак, через свого представника Соляник Д.П., подала до суду пояснення, з яких стало відомо, що потерпіла перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з вересня 2024 р, і за весь час спільного проживання він вживав алкоголь, після чого виміщав на ній агресію у різних формах психологічного та фізичного характеру, а саме: принижував, знущався, вимагав гроші, а також часто не ночував вдома. До цього потерпіла намагалась врегульовувати конфлікти самостійно, без виклику правоохоронних органів, однак 27.02.2025 ОСОБА_1 знову почав погрожувати, вдарив подушкою, долонею по вухах, після чого ОСОБА_2 була налякана та викликала поліцію. Того ж дня, ввечері ОСОБА_1 продовжував погрожувати, з вимогами щоб потерпіла покинула житло або заплатила половину коштів за плазмовий телевізор, куплений без її відома. На підтвердження своїх слів потерпіла долучила відеозаписи. Просила розглянути справу без її участі, у зв'язку з станом здоров'я, а також притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення домашнього насильства фізичного, психологічного та економічного характеру.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 27 лютого 2025 року серії ВАД № 624922; рапортом лейтенанта поліції ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Радченка В.; письмовими поясненнями потерпілої та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від 27.02.2025, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 27.02.2025 серії АА № 372368 та іншими матеріалами.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33, 173-2, 251, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: Віра Левко