cправа № 752/12744/23
провадження №: 2/752/644/25
10.04.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У червні 2023 року, позивач КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» в особі представника Ключник А.В. звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Наказом ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» від 31.05.2017 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» визначено експлуатуючою організацією на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Між позивачем та відповідачем 19.01.2018 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, у останнього наявна заборгованість у розмірі 5698,29 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 5698,29 грн, збитки від інфляції у сумі 380,96 грн та 3% річних у сумі 134,35 грн, а всього 6213,60 грн та судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.06.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву.
Від сторін також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, Наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради від 31.05.2017 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» визначено експлуатуючою організацією на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 175 ЖК України державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 10.06.2014.
Між позивачем та відповідачем 01.11.2019 укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
За змістом ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Як встановлено судом, що між сторонами 01 листопада 2019 року укладено Договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії.
Згідно із п. 4.1. договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитих послуг.
Відповідно до п. 4.4. договору виконавець формує рахунок на оплату послуги до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає споживачу рахунок на паперовому носії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент укладення договору, залежно від функціонального призначення до житлово- комунальних послуг, зокрема, належать послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно дд умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, у відповідача наявна заборгованість за період з квітня 2020 по квітень 2023 у розмірі 5968,29 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданою позивачем, що не спростовано жодними та належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, яка підлягає стягненню за період з 21.05.2020 по 31.01.2022 становить 3% річних у розмірі 134,35 грн та інфляційної складової боргу у розмірі 380,96 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком позивача.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн, а також позивачу була надана правова допомога за договором №118-23Т від 03.04.2023 року в сумі 2500 грн.
При цьому, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати позивачем коштів в розмірі 2500,00 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню тільки сума сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б) заборгованість у розмірі 6213 (шість тисяч двісті тринадцять) грн 60 коп., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 5698 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн 29 коп., 3% річних у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн 35 коп. та 380 (триста вісімдесят) грн 96 коп. - інфляційної складової боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Текст рішення виготовлено 25.04.2025.
Суддя: Ю.Ю. Мазур