Справа № 583/1266/25
3/583/587/25
Іменем України
25 квітня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу серія ВАД № 604701 від 17.03.2025 р. ОСОБА_1 .16.03.2025 р. о 16.30 год. за адресою АДРЕСА_2 здійснив прийом металобрухту у гр.. ОСОБА_2 вагою 150 кг на суму 300 грн. без складання акту прийому металобрухту, визначеного ст. 4 Закону України «Про металобрухт», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з'явився та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначний вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 164-10 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 статті 164-10 КУпАП передбачена відповідальність за приймання металобрухту посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акта приймання, визначеного Законом України «Про металобрухт».
Таким чином, диспозиція ч. 2 ст. 164-10 КУпАП містить посилання на спеціальний статус суб'єкта даного правопорушення, а адміністративна відповідальність за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, фізичних осіб, які не наділені даним спеціальним статусом, не передбачена.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього був посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту.
Тобто, відсутні будь які докази того що ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення і може нести відповідальність за ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує наступне.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доводити свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.164-10 КУпАП, тому провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164-10, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова