Справа № 583/1171/25
2/583/637/25
25 квітня 2025 року
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Савєльєвої А.І., за участю секретаря - Доценко Т.Г., розглянувши в залі суду м. Охтирка справу за правилами спрощеного позовного провадження за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», представник позивача Шох Ілля Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», в особі представника Шох І.В. звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 28.06.2024 між ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 288846098, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти(з урахуванням всіх траншів) у розмірі 9800,00 грн. Договір між Товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на договір та інформація про підпис (дату та час) міститься в Розділі Договору. Після створення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, текст форти, реквізити електронного підпису одноразовим ідентифікатором, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з сторін дій спрямованих на підписання цього договору, та реквізити сертифікату кваліфікованої електронної печатки Товариства. Зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення такої інформації. Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування відповідно до умов, зазначених у договорі. Згідно умов договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінету, що відбувається не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладенні договору. Проте в порушення умов договору та Правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. 01.10.2024 року між ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №MB-ТП/2 у відповідності до умов якого ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Права вимоги до Боржників. Відповідно до розрахунку заборгованості від 01.10.2024 року за вказаним договором факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 30701,11 грн, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою судді від 31.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику учасників справи, в якій відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов. Представник позивача Шох І.В. у позовній заяві просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. 25.04.2025 від представника позивача Колінько А.В., яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 14.12.2023, через систему «Електронний суд» надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання. Однак суд, не бере до уваги це клопотання, оскільки справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду, на адресу відповідача направлялася копія ухвали про відкриття провадження в справі, до суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою», правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд його справи, у зв'язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку. Приймаючи до уваги викладене, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку: 28.06.2024 між ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 288846098, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти(з урахуванням всіх траншів) у розмірі 9800,00 грн. Договір між Товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.26-430). Позивач виконав зобов'язання за договором про надання кредиту, надавши грошові кошти відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів від 13.03.2025 на суму 9800,00 грн (а.с.44-45). Відповідно до п. 5.1 договору Транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. Так, на виконання п. 5.1 договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту відповідача: № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору. Згідно п. 8.3 Договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1.50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У ризі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 року базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується га розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким траншем. ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. 01.10.2024 року між ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №MB-ТП/2 у відповідності до умов якого ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Права вимоги до Боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в сумі 30701,11 грн (а.с.13-20). ТОВ «МІНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» направило на електронну адресу відповідача ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.46). Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 288846098 від 28.06.2024 загальна сума заборгованості складає 30701,11 грн, з них заборгованість по кредиту 9799,60 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 20901,51 грн (а.с.21-24). ТОВ «Таліон Плюс» 25.12.2024 на електрону адресу відповідача ОСОБА_1 направлено повідомлення про дострокове розірвання договору у зв'язку з простроченою заборгованістю по оплату процентів за користування кредитом за договором (а.с.47). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. В ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. При цьому припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Статтею 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Будь-яких доказів спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, який узгоджується із випискою по особовому рахунку, відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору. Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості за кредитним договором у розмірі 30701,11 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та адвокатським об'єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» укладено договір про надання правової допомоги № 5. Додано акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів - оплата за надання правової допомоги. При вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії витрат на професійну правничу допомогу. При вирішення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (становлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Лавенс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц. При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні за відсутності сторін. Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн., який є завищеним. Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в сумі 2000,00 грн.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4,10 - 13,76 - 81,263 - 265,268,273,280-283,293,294,315-319 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», представник позивача Шох Ілля Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором у розмірі 30701,11 (тридцять тисяч сімсот одна грн. 11 коп.) гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) гривень, та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі грн.) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.І.Савєльєва