Справа № 953/3621/25
н/п 1-кс/953/3238/25
"24" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22025220000000413 від 15.04.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого у ТОВ «Виробництво «Ранок»», не одруженого, має інвалідність з дитинства (довічно), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
встановив:
24.04.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000413 від 15.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи уродженцем та мешканцем м. Харкова, у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора - рф, яке розпочалось 24.02.2022, вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинив злочини проти основ національної безпеки, а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Так, ОСОБА_7 , являючись громадянином України, був достовірно обізнаним, що в Україні з 17.03.2014 діє особливий стан, але не маючи патріотичних переконань, проігнорував ту обставину, що в умовах 2014 року Україна була змушена докладати необхідних зусиль щодо забезпечення своєї безпеки, а тому й вдалася до внутрішньодержавного заходу, що створило надалі відповідні умови для протистояння загрозам. У свою чергу введення особливого стану в державі було вимушеною мірою, під якою слід розуміти надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.
Однак, ОСОБА_7 , байдуже ставлячись до наслідків агресивної війни, яку рф розв'язала і веде проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людяності, маючи злочинну ціль, спрямовану на протиправну діяльність, перебуваючи на території м. Харкова, вирішив вчинити протиправне діяння, спрямоване на суспільні відносини, що забезпечують внутрішню безпеку України, захист її конституційного ладу та державної влади, тобто здійснити публічні заклики до вчинення дій, метою яких є зміна меж території України. При цьому, ним було вирішено використати належний йому аккаунт у месенджері «Telegram» під назвою (російською мовою) « ОСОБА_8 » (ідентифікаційне ім'я користувача ОСОБА_9 ).
Так, ОСОБА_7 11.12.2024, 22.01.2025, втілюючи в життя свій протиправний намір, перебуваючи на території м. Харкова, використав належний йому аккаунт у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_8 » (ідентифікаційне ім'я користувача ОСОБА_9 ) для розповсюдження текстового матеріалу з публічними закликами до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у публічно доступному чаті вказаного месенджеру з назвою (російською мовою) «ІНФОРМАЦІЯ_4», який є чатом для обговорення користувачів каналу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Зміст вказаного текстового повідомлення містить висловлювання виражені у формі прямого публічного заклику до зміни меж території України.
Дана інформація виражена у формі фактичних тверджень і оціночних суджень, має публічний характер, який передбачає розповсюдження серед необмеженого кола осіб.
Вказані підсумки підтверджено висновком ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ в Харківській області № 29 від 04.04.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.
Одночасно з вчиненням публічних закликів до зміни територіальної цілісності України у період після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 збройних сил рф в Україну ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що він є громадянином України, але, за відсутності патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, не маючи наміру на припинення розпочатої ним злочинної діяльності, та, бажаючи нав'язати невизначеному колу осіб певну думку щодо виправдовування збройної агресії рф проти України, продовжив свої протиправні дії.
Так, ОСОБА_7 , використовуючи власний аккаунт у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_8 » (ідентифікаційне ім'я користувача ОСОБА_9 ), не пізніше 15.12.2024, байдуже ставлячись до наслідків агресивної війни, яку рф розв'язала і веде проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людяності, прийняв рішення щодо втілення в життя виниклого злочинного умислу, направленого на поширення матеріалу, у якому міститься інформація щодо виправдування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.
Зазначена інформація публічного характеру, що передбачає її розповсюдження, виражена у формі фактичних тверджень, оціночних (оцінних) суджень, а також у ній містяться психологічно значимі фактори, що потенційно можуть впливати на формування соціальних установок в осіб, які з нею ознайомились з метою зміни їх свідомості, системи цінностей, емоційного стану, світогляду та соціальних стереотипів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.
Підозрюваний в судовому засіданні вину у пред'явленій підозрі визнав частково, посилався на відсутність ризиків та міцні соціальні зв'язки. Просив відмовити в задоволені клопотання, посилаючись на те, що він є інвалідом з дитинства (довічно) та не має наміру переховатися від органу досудового розслідування та суду.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на міцні соціальні зв'язки підозрюваного, те, що він є інвалідом з дитинства, на відсутність ризиків, зокрема, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недоведеність підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000413 від 15.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
24.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Сторона обвинувачення при обґрунтуванні повідомленої підозри посилається на наступні докази: відповідь ГВ ЗНД УСБУ в Харківській області № 70/5/11-1284 на доручення слідчого; протокол огляду ресурсів (чатів) у месенджері «Telegram» з назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_5.», «ІНФОРМАЦІЯ_6» від 27-28.02.2025; протокол огляду аккаунту у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_10 від 18.03.2025; висновок експерта ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ в Харківській області № 29 від 04.04.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи; протокол обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою:
АДРЕСА_1 , від 24.04.2025.
Зазначені докази, на думку слідчого судді, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Згідно з вимогою ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносноОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення -злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає необхідним також зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб запобіжний захід по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, зокрема за ч. 2 ст. 110 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна або без такої, те, що підозрюваний раніше не судимий, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя застосовує відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, під час дії воєнного стану, слідчий суддя, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зокрема за ч. 2 ст. 110 КК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
постановив :
Клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 59 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.06.2025, включно, без визначення суми застави.
Зобов'язати старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_7 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 21.06.2025 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав _____________2025 р. ___год.____хв. _____________________
ОСОБА_7