16 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6241/24 пров. № А/857/8688/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
за участю секретаря Кулабухової М.М..
представника відповідача Сидорчук Д.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року (ухвалене головуючим - суддею Главач І.А., у м. Івано-Франківськ об 12 год. 15 хв., повне судове рішення складено 26 лютого 2025 року) у справі № 300/6241/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування наказу №160 від 02 липня 2024 року,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №160 від 02.07.2024 щодо застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування від 19.06.2024 №122/59/01-2024вн відносно поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що в матеріалах службового розслідування відсутні відомості саме про невиконання наказу, а підтвердженими можуть бути виключно обставини щодо спроби отримати роз'яснення стосовно виконання наказу, що не є аналогічним не виконанню наказу. Позивач наголошує, що отримання роз'яснення щодо порядку виконання наказу не є дисциплінарним проступком, а є належним виконанням обов'язків і вжиттям відповідних заходів з метою подолання перешкод у виконанні наказу.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що службовим розслідуванням доведено факт вчинення позивачем дій, які виразились у порушенні ним службової дисципліни, а саме: невиконанні без поважних причин наказу керівника, невиконанні посадових обов'язків.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що дисциплінарна відповідальність наступає тільки у випадках виконання законного наказу, а у разі якщо наказ був незаконним та направлений на «фізичне знищення» підрозділу, то позивач не тільки не мав його виконувати, однак йому було заборонено його виконувати. Також вказує, що позивач від виконання бойового наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 ДПОП "ОШБ «Лють» не відмовлявся, а намагався отримати роз'яснення щодо його виконання.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач, в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач був прийнятий на службу до Національної поліції 08.03.2023 на підставі наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - відповідач, Департамент, ДПОП «ОШБ «Лють») від 08.03.2023 за № 76 о/с.
Поліцейський взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрал поліції ОСОБА_1 13.05.2024 подав начальнику ДПОП «ОШБ «Лють» рапорт, в якому просив звільнити його із служби в Національній поліції України відповідно до пункту 7 частини1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». В коментовану рапорті позивач зазначив: «Від проходження військово-лікарської комісії не відмовляюсь, на момент звільнення вважаю стан свого здоров'я незадовільним» (том 1 а.с.87).
Заступником командира УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції- Хмілем Д.І. 15.05.2024 у присутності психолога відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_2 та фельдшера першого патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України старшого сержанта- ОСОБА_3 доведено до відома поліцейських, зокрема і ОСОБА_1 , наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Після оголошення змісту наказу, ОСОБА_4 підходив до кожного поліцейського залученого до виконання бойового завдання та запитував про готовність до виконання вимог наказу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК.
ОСОБА_1 вказав, що зміст наказу йому зрозумілий, однак від виконання наказу відмовляється, мотивуючи таку відмову незадовільним станом здоров'я та недовірою до керівництва, свідченням чого є відеофайли зафіксованих за допомогою портативних реєстраторів «TecsarBDK-43-GWCP» і розміщених на диску формату DVD-RW (том 2 а.с.11).
Командир зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції Руслан Гурняк 16.05.2024 подав в.о. командира зведеного підрозділу ДПОП «ОШБ «Лють» полковнику поліції Максиму Казбану доповідну записку по факту відмови поліцейським взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капралом поліції ОСОБА_1 від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159дск/ВС (том 1 а.с.145-146).
В подальшому, т.в.о. начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції Олександр Матвійчук подав т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» Роману Поліщуку доповідну записку від 17.05.2024 №2413-2024 за фактом можливого порушення службової дисципліни, окремими поліцейськими полку УПОП №2 (штурмовий полк «Цунамі») ДПОП «ОШБ «Лють», що виразились у відмові від виконання вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання", в якій пропонував провести службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії у складі поліцейських управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» та відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» (том 1 а.м.135-136).
Наказом т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» від 21.05.2024 №442 «Про призначення службового розслідування» з метою повної та об'єктивної перевірки факту можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» призначено службове розслідування у формі письмового провадження (том 1 а.с.133-134).
Позивач 23.05.2024 надав пояснення в яких, зокрема зазначив наступне: «З середини квітня 2024 року до особливого розпорядження відряджений до Донецької області для виконання завдань та обов'язків у складі рядових підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють». Однак, хочу додати, що я перебуваю в Донецькій області з кінця березня по тепер і не мав змоги лікуватися... 15.05.2024 близько 12:50 год. був присутнім на шикуванні у ТПД батальйону у Донецькій області. У цей час мені був доведений наказ УПОП №3 командира зведеного підрозділу, про виконання бойового завдання . Зміст наказу був мені зрозумілий. Однак виконувати його був неготовий по причині стану здоров'я, командування полку недовіра. Також у зв'язку з станом здоров'я написав рапорт на звільнення 13.05.2024. Присутні на шикуванні медик та психолог не проводили огляд. На протипоказання не звертали увагу (том 1 а.с.129-130).
Т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» наказом від 03.06.2024 №503 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжив на 15 календарних днів, до 19.06.2024 строк проведення службового розслідування (том 1 а.с.131-132).
В результаті проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.06.2024, затверджений т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» 19.06.2024 №122/59/01-2024вн, згідно з пунктом 7 резолютивної частини якого запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини 3 статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу №3 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.05.2024 №159 ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання», застосувати до поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (том 1 а.с.98-130).
Пунктом 6 резолютивної частини наказу т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.07.2024 №160 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку до поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (том 1 а.с.91-97).
Наказом т.в.о. начальника ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 31.07.2024 №1100 о/с «По особовому складу» відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із 31.07.2024 (том 3 а.с.8).
Вважаючи протиправним спірний наказ, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ст. 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 ст. 8 Закону № 580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частиною 1 ст. 18 Закону №580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 24 Закону № 580-VІІІ передбачено додаткові повноваження поліції.
Так, за приписами ч.ч. 2-3 цієї статті Закону №580-VІІІ, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закон № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Законом України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2337-VIII).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За приписами ч. ч. 1-3 ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
У відповідності до частини 4 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Відтак, службова дисципліна полягає зокрема у виконанні наказу керівника, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону. Невиконання наказу є порушенням службової дисципліни.
Згідно ст. 11 Дисциплінарний статут, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Так, статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Аналіз наведених правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є факт порушення службової дисципліни, необхідно встановити вину такої особи, за результатами проведення дисциплінарного провадження, також, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку шкоду завдано ним.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що командир зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції Руслан Гурняк 16.05.2024 подав в.о. командира зведеного підрозділу ДПОП «ОШБ «Лють» полковнику поліції Максиму Казбану доповідну записку по факту відмови поліцейським взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капралом поліції ОСОБА_1 від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159дск/ВС (том 1 а.с.145-146).
В подальшому, т.в.о. начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції Олександр Матвійчук подав т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» Роману Поліщуку доповідну записку від 17.05.2024 №2413-2024 за фактом можливого порушення службової дисципліни, окремими поліцейськими полку УПОП №2 (штурмовий полк «Цунамі») ДПОП «ОШБ «Лють», що виразились у відмові від виконання вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання», в якій пропонував провести службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії у складі поліцейських управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» та відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» (том 1 а.с.135-136).
Отже, підставою для призначення службового розслідування за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні наказу від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання», у формі письмового провадження стала доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.05.2024 вих. №2413-2024 (том 1 а.с.135-136).
Наказом т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» від 21.05.2024 №442 «Про призначення службового розслідування» з метою повної та об'єктивної перевірки факту можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» призначено службове розслідування у формі письмового провадження (том 1 а.с.133-134).
В ході службового розслідування встановлено, що заступником командира УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції Хмілем Д.І. 15.05.2024 доведено до відома поліцейських, зокрема і ОСОБА_1 , наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Після оголошення змісту наказу, ОСОБА_4 підходив до кожного поліцейського залученого до виконання бойового завдання та запитував про його зрозумілість та готовність до виконання вимог наказу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК.
ОСОБА_1 вказав, що зміст наказу йому зрозумілий, однак відмовився виконувати вимоги зазначеного наказу, мотивуючи таку відмову незадовільним станом здоров'я та недовірою до керівництва, свідченням чого є відео файли зафіксовані за допомогою портативних реєстраторів «TecsarBDK-43-GWCP» та розміщені на диску формату DVD-RW на 15 хвилині 27 секунді, та 15 хвилині 21 секунді, відповідно (том 3 а.с.11).
Також, як свідчать матеріали службового розслідування ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений із Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції України під час дії воєнного стану» від 21.03.2023 №3000-ІХ та вимогами статей 19, 24 та 461 Закону України «Про Національну поліцію» (том 1 а.с.234-236).
Згідно зі змістом пояснень позивача від 23.05.2024, наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання» був зрозумілим останньому, однак виконувати такий наказ ОСОБА_1 був неготовий у зв'язку із станом здоров'я (том 1 а.с.129-130).
Разом з тим, під час проголошення наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» на шикуванні були присутніми психолог відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_2 та фельдшер першого патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України старший сержант ОСОБА_3 .
Психолог відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції Тоцький С.Е. надав пояснення від 23.05.2024, в яких зокрема вказав, що на момент доведення бойового наказу психологічний стан зазначених поліцейських був задовільним, гострих стресових реакцій не спостерігалось, в групі посиленої психологічної допомоги вони не перебували, протипоказань до виконання бойового завдання під час вказаного огляду не виявлено, про що повідомив усім присутнім (том 1 а.с.308-309).
Також, 23.05.2024 пояснення надав і фельдшер зведеного медичного загону Національної гвардії України старший сержант ОСОБА_3 , відповідно до яких на момент доведення бойового наказу об'єктивних медичних причин для невиконання бойового наказу, виявлено не було, а вказані поліцейські напередодні оголошення наказу зі скаргами на стан здоров'я до зведеного медичного загону НГУ не зверталися (том 1 а.с.313-314).
Наказом відповідача від 03.06.2024 №503 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено на 15 календарних днів, до 19.06.2024 строк проведення службового розслідування (том 1 а.с.131-132).
Дисциплінарною комісією встановлено, що обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбаченими частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є відсутність діючих дисциплінарних стягнень. Обставини, які обтяжують відповідальність позивача, передбачені частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відсутні. Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України виключало б можливість застосовування до нього дисциплінарного стягнення, не встановлено. Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що причинами та умовами, які сприяли скоєнню зазначеної події, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 , нехтування ним вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України (том 1 а.с.124).
В результаті проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.06.2024, затверджений т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» 19.06.2024 №122/59/01-2024вн, пунктом 7 резолютивної частини якого запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини 3 статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу №3 роти № 1 батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої 15.05.2023, що виразилося в невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.05.2024 №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання», застосувати до поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (том 1 а.с.98-130).
Пунктом 6 резолютивної частини оскаржуваного наказу т.в.о. начальника ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.07.2024 №160 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку до поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капрала поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (том 1 а.с.91-97).
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що у позовній заяві та відповіді на відзив, позивач і представник позивача мотивуючи свою позицію вказують, що позивач не відмовлявся від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159 ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання», а хотів отримати роз'яснення щодо виконання такого наказу, оскільки в наказі були відсутні конкретні вказівки щодо його виконання (місце заняття позицій, плани евакуації, способи комунікації, наявність підтримки артилерійськими засобами) (том 1 а.с.1-20, том 2 а.с.13-23).
Разом з цим судом встановлено, що згідно з поясненнями наданими самим ж позивачем 23.05.2024 (том 1 а.с.129-130) та відеозаписів з місця оголошення наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159 ДСК зафіксованих за допомогою портативних реєстраторів «TecsarBDK-43-GWCP» і розміщених на диску формату DVD-RW (том 2 а.с.11), зміст коментованого наказу був зрозумілим ОСОБА_1 , однак від виконання зазначеного наказу останній відмовився, у зв'язку із станом здоров'я та недовірою до командування.
Отже, після оголошення наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159 ДСК ОСОБА_1 про незрозумілість наказу не заявляв та за його роз'ясненнями не звертався, в той же час в матеріалах справи наявні письмові підтвердження позивача про зрозумілість наказу (том 1 а.с.129-130).
Позивач не надав суду жодних обґрунтованих доказів, які б свідчили протилежне.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відмітити, що коментованим наказом було передбачено проведення цільового інструктажу з задіяним до виконання бойового (спеціального) завдання особового складу, однак поліцейські, серед яких і позивач зокрема, не дочекавшись інструктажу, одразу після оголошення наказу відмовились від його виконання.
Щодо доводів позивача про неможливість виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159 ДСК через свій незадовільний стан здоров'я, то слід зазначити таке.
Так, позивач долучив до матеріалів справи виписку із медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділу №4510, довідку (результати огляду) №4829619 від 25.01.2024 видану ДУ'ТМО МВС України по Одеській області та форму 100 невідкладної допомоги від 21.12.2023, які підтверджують, що позивач проходив лікування в КНП «Зміївська центральна районна лікарня Зміївської міської ради Харківської області», у зв'язку з вогнепальним осколковим пораненням правого стегна, яке було отримано 21.12.2023. Також подав довідку № 136 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України та виписку №24000177 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка свідчать про те, що позивач у період з 27.12.2023 по 24.01.2024 перебував на лікуванні в ДУ «ТМО МВС України в Харківській області» (том 2 а.с.19-22).
Водночас, відповідно до тієї ж виписки із медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділу №24000177 : «Виписаний з одужанням. Виписується в задовільному стані» (том 2 а.с.22).
Більше того, згідно з поясненнями психолога відділу кадрового забезпечення УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_2 та фельдшера зведеного медичного загону Національної гвардії України старшого сержанта ОСОБА_3 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання поліцейськими, зокрема і ОСОБА_1 , не виявлено (том 1 а.с.308-309).
Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що визначення стану здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього - індивідуально психофізіологічних особливостей, придатності кандидатів на службу в поліції належить до компетенції М(ВЛ)К.
Позивач не надав суду будь-які висновки про непридатність до служби в поліції, за результатами проведення М(ВЛ)К.
Так, в матеріалах справи, наявний рапорт ОСОБА_1 від 13.05.2024, поданий на ім'я начальника ДПОП «ОШБ «Лють», в якому позивач просив звільнити його із служби в Національній поліції України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію" та зазначив, що від проходження військово-лікарської комісії не відмовляється, на момент звільнення вважає стан свого здоров'я незадовільним» (том 1 а.с.87).
В той же час, суд першої інстанції вірно наголосив, що в коментованому рапорті позивач зазначив що «від проходження військово-лікарської комісії не відмовляється», однак жодним чином не ініціював/не порушив питання про направлення останнього на проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності.
Відтак, позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про подання ним рапорту, в якому він б клопотав про направлення його на М(ВЛ)К для встановлення придатності.
Таким чином, твердження позивача про неможливість виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.05.2024 №159 ДСК через свій незадовільний стан здоров'я також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Щодо подання позивачем рапорту про звільнення за власним бажанням, суд зазначає наступне.
13.05.2024 ОСОБА_1 подав на ім'я начальника ДПОП «ОШБ «Лють» рапорт, в якому просив звільнити його із служби в Національній поліції України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» (том 1 а.с.87).
Вказаний рапорт надійшов на адресу ДПОП «ОШБ «Лють» 20.05.2024 та зареєстрований за вхідним №6058, про що свідчить відмітка департаменту на зазначеному рапорті (том 1 а.с.87).
Водночас, наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №159ДСК «Про виконання бойового (спеціального) завдання» видано 15.05.2024, тобто за 5 днів до отримання рапорту позивача про звільнення його із служби в поліції за власним бажанням.
Щодо неотримання відповіді на означений рапорт, суд зауважує, що 17.06.2024 позивачу була направлена відповідь щодо залишення рапорту без реалізації - лист ДПОП «ОЩБ «Лють» №3833-2024 від 17.06.2024, що підтверджується витягом з електронного реєстру відправки поштової кореспонденції сайту АТ «Укрпошта» та трекінгом поштового відправлення №0600931807614 (том 2 а.с.5,6-7).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII закріплено текст присяги поліцейського, зміст якої полягає у тому, що особа, яка вступає на службу в поліції усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.03.2019 року у справі № 819/736/18, від 22.10.2019 у справі № 480/3950/18, від 13.02.2020 у справі №1.380.2019.000121, від 22.07.2021 у справі №580/1954/20 неодноразово наголошувалось, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що події, які мали місце 15.05.2024, зокрема відмова виконувати наказ від 15.05.2024 № 159дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) наказу», свідчать про порушення позивачем службово-дисциплінарної норми поведінки працівника поліції, які підривають, як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.
Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що такі дії позивач, як працівник поліції особливого призначення, вчинив під час дії правового режиму воєнного стану у період дії якого, на нього покладено додаткові обов'язки щодо захисту суверенітету України та її територіальної цілісності, відсічі збройної агресії проти України та участі в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій, що за своїм характером несумісні з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання у подальшому ним своїх службових обов'язків.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції, надаючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваному наказу, дійшов висновку, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилася у невиконанні наказу від 15.05.2024 № 159дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) наказу», що свідчить про грубе порушення службової дисципліни.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 300/6241/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 24 квітня 2025 року