Справа № 760/10005/22
про залишення апеляційної скарги без руху
23 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Києві на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м. Києві, управління патрульної поліції у місті Києві в особі інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Плиганя Миколи Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління патрульної поліції у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 286, 296 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
В своїй апеляційній скарзі апелянт також зазначає про те, що копію оскаржуваного рішення ним отримано лише 19 лютого 2025 року.
Як вбачається з довідки про доставку електронного документу копію рішення суду першої інстанції апелянтом отримано в його електронний кабінет - 31 січня 2025 року (а.с. 123).
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено права та обов'язки учасників справи.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Як зазначає апелянтом в своїй апеляційній скарзі, оскаржуване рішення суду першої інстанції зареєстровано управлінням документального забезпечення ДПП лише 19 лютого 2025 року, а тому саме з цієї дати необхідно обчислювати процесуальний строк на подачу апеляційної скарги.
Дані обставини спростовуються матеріалами справи.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про поновлення пропущеного строк на апеляційне оскарження, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі за текстом - "Закон № 3674-VI").
Зокрема, за змістом статті 4 цього Закону за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2022 рік у розмірі 2684 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 805,20 грн. (150% від 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
В порушення вимог зазначеної статті КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження зі зазначенням інших підстав для поновлення строку та сплати судового в розмірі, відповідно до Закону № 3674-VI, у сумі 805,20 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя
Клопотання управління патрульної поліції у м. Києві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Києві залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.15 ст. 171 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Суддя Коротких А.Ю.